Справа № 826/4817/14 Суддя (судді) першої інстанції: Дору Ю.Ю.
02 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря Ольшевської Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року (м. Ужгород, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України, Прем'єр-міністра України про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Державної виконавчої служби України;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України з 13.03.2014 року видавши відповідне розпорядження;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України видавши наказ;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 березня по 30 вересня 2017 року в розмірі 424420,63 грн.;
- допустити негайне виконання постанови суду у частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови Державної виконавчої служби України та стягнення з Державної виконавчої служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за однин місяць.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог. Замінено в адміністративній справі №826/4817/14 відповідача - Державну виконавчу службу України (код ЄДРПОУ 37471975) на правонаступника - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622).
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до встановлених судом обставин саме Міністерство юстиції України є правонаступником Державної виконавчої служби України. Інших правонаступників Держаної виконавчої служби України судом не встановлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Апелянт зазначає, що даному випадку відбулася повна ліквідація ДВС України без правонаступництва. Міністерство юстиції України не є універсальним правонаступником ДВС, до якого перейшли всі права і обов'язки ДВС України
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної виконавчої служби України, Міністерства юстиції України, Прем'єр-міністра України про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу.
За результатами розгляду адміністративної справи за вказаним позовом постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року без змін.
У подальшому Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.05.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2017 прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.
У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року прийнято до розгляду адміністративну справу №826/4817/14.
24 березня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить замінити відповідача - Державну виконавчу службу України на правонаступника - Міністерство юстиції України. Згідно поданого клопотання позивач уточнює позовні вимоги та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України №177-р від 12 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної виконавчої служби України №139/К від 17.03.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України;
- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді - заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з дати звільнення з посади першого заступника Голови Державної виконавчої служби України 13.03.2014;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 березня 2014 року по 27 березня 2025 року в розмірі 1 333 073,14 грн (додається розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу);
- допустити негайне виконання постанови суду у частині позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та стягнення з Міністерства юстиції України на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме Міністерство юстиції України є правонаступником Державної виконавчої служби України, тому клопотання позивача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд першої інстанції виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», ліквідовано Державну виконавчу службу з покладенням на Міністерство юстиції України завдань і функцій з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (п. 1 Постанови №17). Установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної виконавчої служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови (п. 2 Постанови №17).
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.04.2025 юридична особа Державна виконавча служба України припинена, запис від 05.08.2016.
Постановою №17 на Міністерство юстиції України покладено обов'язки ліквідованої Державної виконавчої служби України у сфері організації примусового виконання рішень судів.
Натомість, наявність застережень та вказівок норм права, які б визначали правонаступництво з інших, не визначених Постановою №17 обов'язків, в тому числі кадрових відсутні.
При цьому, представник відповідача вказував, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державної виконавчої служби України тільки щодо обмеженого кола прав та обов'язків, а тому у даних спірних правовідносинах Міністерство юстиції України не є правонаступником Держаної виконавчої служби України та вважає, що саме Державна виконавча служба України є належним відповідачем.
Разом із тим, судом першої інстанції не досліджувалося питання хто є правонаступником Держаної виконавчої служби України щодо вирішення трудових спорів.
Таким чином не встановлено в чому саме полягало правонаступництво Міністерства юстиції України та в якій частині.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачами у даній справі були, зокрема, Міністерство юстиції України та Держана виконавча служба України, тому внаслідок ухвалення даного рішення судом першої інстанції фактично виключено Держану виконавчу службу України, а подана позивачем заява за своїм змістом є заявою про зміну підстав та предмету позову.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про заміну відповідача не було повно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволення заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна