30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2289/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року (головуючий суддя Горбалінський В.В.)
в адміністративній справі №160/2289/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 28.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД109819 від 17.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД109819 від 17.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивачем отримано оновлену довідку від ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД109819 від 17.12.2024 року, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, однак, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД109819 від 17.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД109819 від 17.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покладено обов'язок складання відповідних списків та подання їх органам для видавання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Зазначив, що в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не подавало до органу, з якого звільнено позивача, списки, до яких було включено позивача для підготування довідки про розмір грошового забезпечення. В свою чергу, позивач отримав вказану довідку самостійно та надав її в пенсійний орган для проведення перерахунку його пенсії, відтак дійшов висновку, що в даному випадку перерахунок пенсії позивача не проведений з вини пенсійного органу, а отже, не підлягає обмеженню будь-яким строком виплата пенсії позивача.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, становив 1762 грн. Саме виходячи з даного розміру прожиткового мінімуму, була розрахована пенсія з 01 січня 2018 року кожного військового пенсіонера, тобто шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 в розмірі 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. Виходячи з даних показників, пенсія виплачується і по даний час.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 надано оновлені довідки про розмір грошового забезпечення №ФД109819 від 17.12.2024 року, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Розмір грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами чинними на 1 січня 2023 року.
Позивач звернувся із заявою від 01.01.2025 року до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року, на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ФД109819 від 17.12.2024 року, виданої станом на 01.01.2023.
Листом від 20.01.2025 року пенсійний орган повідомив, що для проведення перерахунку пенсії позивача, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення №ФД109819 від 17.12.2024 року, немає законних підстав.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Приписами статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 ЗУ №2011-ХІІ).
Слід зазначити, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.1, 2 ст.63 ЗУ №2262-XII).
Згідно частини 4 статті 63 Закону України №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсії, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Водночас, частинами 1, 2 статті 51 Закону України №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 року прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21, від 31.08.2022 року у справі №120/8603/21-а, від 12.09.2022 року у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 року у справі №500/1886/21, від 22.09.2022 року у справі №500/3840/21 виклав наступну правову позицію:
1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом України №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Окрім цього, відповідно до положень частини 3 статті 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.
Аналогічні нормативні положення містяться також у частині 3 статті 63 Закону України №2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону України №2262-ХІІ.
Згідно з вимогами статті 10 Закону України №2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що позивач має право на отримання з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) пенсії, виходячи з розміру посадового окладу і оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2023.
Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_3 надало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області довідку №ФД109819 від 17.12.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Враховуючи протиправну відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД109819 від 17.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка висловлена у рішенні від 04.06.2019 року №2-р/2019 (пункти 3.1 та 3.2 мотивувальної частини), до основних обов'язків держави належить забезпечення реалізації громадянами соціальних, культурних та економічних прав; гарантування державою конституційного права на соціальний захист є однією з необхідних умов існування особи і суспільства; рівень соціального забезпечення в державі має відповідати потребам громадян, що сприятиме соціальній стабільності, забезпечуватиме соціальну справедливість та довіру до держави; гарантування державою цих прав, у тому числі права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист, має здійснюватися на основі Конституції України та у спосіб, що відповідає їй.
Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012).
За будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушена, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України наголошував на необхідності дотримання вказаних принципів, зокрема, у Рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011.
Держава Україна як учасниця Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року визнає право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування, і може встановлювати тільки такі обмеження цього права, які визначаються законом, і лише остільки, оскільки це сумісно з природою зазначеного права, і виключно з метою сприяти загальному добробуту в демократичному суспільстві.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, що гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 року по справі №815/460/18 дійшов висновку, що норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії.
Зважаючи на те, що непроведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
Стосовно доводів відповідача, що перерахунок та виплата пенсії позивача не підлягають проведенню з 01.02.2023 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до п.2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3(довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області покладено обов'язок складання відповідних списків та подання їх органам для видавання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не подавало до органу, з якого звільнено позивача, списки, до яких було включено позивача для підготування довідки про розмір грошового забезпечення.
В свою чергу, позивач отримав вказану довідку самостійно та надав її в пенсійний орган для проведення перерахунку його пенсії.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку перерахунок пенсії позивача не проведений з вини пенсійного органу, а отже, не підлягає обмеженню будь-яким строком виплата пенсії позивача.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.09.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова