Ухвала від 06.10.2025 по справі 363/1085/25

"06" жовтня 2025 р. Справа № 363/1085/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Купрієнка Володимира Сергійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

26.09.2025 до суду представником позивача - адвокатом Купрієнком В.С. подано заяву про забезпечення позову, у якій зазначено, що предметом позову у справі №363/1085/25 є спір про право власності між сторонами щодо: квартири АДРЕСА_1 ; житлового будинку АДРЕСА_2 ; земельної ділянки площею 0,2145 га, кадастровий №3221882401:05:231:0167 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; об?єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок садибного типу (рік забудови - 2014), загальною площею 112 м2, за АДРЕСА_2 , що був зруйнований внаслідок бойових дій, та компенсацію за нього.

Оскільки, станом на сьогодні, ОСОБА_2 було продано квартиру за АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Опендатабот (українська компанія, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу) щодо актуальної інформації про нерухомість ОСОБА_2 , де відсутні відомості про спірну квартиру, представник позивача, посилаючись на положення статті 149, пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України, просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на житловий будинок за АДРЕСА_2 ; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на земельну ділянку площею 0,2145 га, кадастровий №3221882401:05:231:0167 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи, 06.10.2025, у зв'язку із відсутністю головуючого судді через тимчасову непрацездатність.

Так, відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується окрім іншого забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов'язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим.

Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Купрієнка В.С., звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, придбаного у шлюбі з відповідачем, а саме просить:

визнати об'єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок садибного типу (рік забудови - 2014), загальною площею 112 м.кв., за АДРЕСА_2 , що був зруйнований внаслідок бойових дій, об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя, тобто власністю - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних долях;

визнати за ОСОБА_1 право на отримання частки компенсації за зруйнований внаслідок бойових дій об'єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок садибного типу (рік забудови - 2014), загальною площею 112 м.кв., за АДРЕСА_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на частки квартири АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на частки земельної ділянки, площею 0,2145 га, кадастровий номер 3221882401:05:231:0167, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на житлового будинку АДРЕСА_2 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 513 934,00 (п'ятсот тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні 00 коп.) грн., як компенсацію половини вартості придбаного ними товару;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Судом встановлено, що з 09.11.2012 по 02.04.2024 позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі.

Як зазначає позивач, під час спільного проживання з колишній чоловіком ними, за спільні сумісні кошти, було придбане наступне майно:

частки житлового будинку АДРЕСА_2 ;

частки земельної ділянки, площею 0,2145 га, кадастровий номер 3221882401:05:231:0167, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

частки квартири АДРЕСА_1 . Крім того, разом з відповідачем ними було побудовано (рік забудови - 2014) житловий будинок садибного типу загальною площею 112 м2, за АДРЕСА_2 , однак, станом на дату подачі даної заяви до суду він в експлуатацію не був введений.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 06.03.2025 у власності ОСОБА_2 перебувало майно, яке є предметом спору у цій справі, а саме:

земельна ділянка кадастровий номер 3221882401:05:231:0167, площа 0,2145 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

частина квартири АДРЕСА_3 ;

житловий будинок, загальна площа 67,9 м.кв., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221882401:05:231:0167, за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 196-200).

Водночас, станом на 18.09.2025, згідно відомостей Витягу з Опендатабот (українська компанія, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу) щодо актуальної інформації про нерухомість ОСОБА_2 , долученого представником позивача до заяви про забезпечення позову, у власності відповідача - ОСОБА_2 перебувають лише спірний житловий будинок та земельна ділянка. При цьому, відсутні відомості про наявність на праві власності у ОСОБА_3 частини квартири АДРЕСА_3 , яка є предметом спору у дані справі, що свідчить про відчуження відповідачем вказаного майна на користь третіх осіб.

Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що між сторонами існує спір щодо визнання за позивачем права власності на частину набутого ними під час шлюбу майна, а саме на: частки квартири АДРЕСА_1 ; частки земельної ділянки, площею 0,2145 га, кадастровий номер 3221882401:05:231:0167, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; частини житлового будинку АДРЕСА_2 , а тому, зважаючи на предмет позову, а також наявність обґрунтованого припущення, що відповідач може здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірних житлового будинку та земельної ділянки, з метою недопущення ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позову, існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження, належних на праві власності відповідачу спірних житлового будинку та земельної ділянки.

Суд вважає, що застосування заявлених стороною позивача заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження спірних житлового будинку та земельної ділянки, спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення згідно із частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Керуючись статтями 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника позивача - адвоката Купрієнка Володимира Сергійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на житловий будинок за АДРЕСА_2 .

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на земельну ділянку площею 0,2145 га, кадастровий №3221882401:05:231:0167 цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_4 ;

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя О.П. Лукач

Попередній документ
130771190
Наступний документ
130771192
Інформація про рішення:
№ рішення: 130771191
№ справи: 363/1085/25
Дата рішення: 06.10.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (01.12.2025)
Дата надходження: 28.02.2025
Предмет позову: про поділ спільного майна подружжя
Розклад засідань:
05.05.2025 12:00 Вишгородський районний суд Київської області
30.06.2025 11:00 Вишгородський районний суд Київської області
02.09.2025 11:00 Вишгородський районний суд Київської області
05.11.2025 12:30 Вишгородський районний суд Київської області
01.12.2025 14:00 Вишгородський районний суд Київської області
19.02.2026 14:30 Вишгородський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУКАЧ ОЛЕСЯ ПЕТРІВНА
суддя-доповідач:
ЛУКАЧ ОЛЕСЯ ПЕТРІВНА
відповідач:
Синіло Віктор Євгенович
позивач:
Гурбан Оксана Миколаївна
представник відповідача:
Чевгуз Максим Вікторович
представник позивача:
адвокат Купрієнко Володимир Сергійович