"06" жовтня 2025 р. Справа № 363/5391/25
06 жовтня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15.09.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 16.09.2025), позивачем подано вказану вище позовну заяву, у якій просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, що зареєстрований 25.05.2020 Вишгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), актовий запис №99.
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
А відповідно до частини восьмої статті 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №1796993 від 19.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, відповідач має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України та може бути внутрішньо переміщеною особою і мати місце проживання на підконтрольній Україні території, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.09.2025 витребувано від Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщеної особи, а саме дані про останнє зареєстроване та фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Як убачається із відповіді Міністерства соціальної політики України від 01.10.2025, згідно відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 23.09.2025 ОСОБА_2 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, а згідно довідкової інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо вказаної особи:
Заява: діюча №7117-7500495670 від 23.04.2022, подавець: заявник (подає самостійно) №ЄБДВПО: / Заявник ОСОБА_2 (Громадянин України, Чоловік), РНОКПП: НОМЕР_1 : Був зареєстрований: АДРЕСА_1 ; Фактично проживав: АДРЕСА_1 ; Фактично проживає: АДРЕСА_2 , з 23.04.2022; Адреса листування:
АДРЕСА_2 .
Дослідивши зміст позовної заяви, суд вважає, що справа не підсудна Вишгородському районному суду Київської області та підлягає передачі за підсудністю до Монастирищенського районного суду Черкаської області, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Згідно із статтею 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою статті 23 ЦПК України.
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як убачається зі змісту позовної заяви позивач, посилаючись на положення статті 27 ЦПК України, вказує, що місце проживання відповідача є - АДРЕСА_3 , при цьому, у матеріалах справи відсутні відповідні про те докази.
Так, після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, а також враховуючи відомості, надані Міністерством соціальної політики України, встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та його зареєстроване/задеклароване місце проживання/перебування як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, встановивши зареєстроване/задеклароване місце перебування/проживання відповідача у справі, та з урахуванням вибору позивачем розгляду справи за правилами загальної територіальної підсудності, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, подано до Вишгородського районного суду Київської області з порушенням правил територіальної підсудності (стаття 27 ЦПК України).
Підстав для застосування положень статті 28 ЦПК України у позовній заяві не зазначено, враховуючи відомості про те, що від шлюбу сторони у справі дітей не мають.
Частиною дев'ятою статті 187 ЦПК України визначено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суддя передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, суд дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи для розгляду за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог статті 27 ЦПК України, а саме - до Монастирищенського районного суду Черкаської області, оскільки Вишгородський районний суд Київської області не є судом, повноважним згідно закону, на розгляд даної справи.
Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати за підсудністю до Монастирищенського районного суду Черкаської області (19100, Черкаська область м.Монастирище, вул. Соборна, 98).
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач