06.10.2025 Справа № 363/5723/24
06 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальне провадження за № 12024110000000483 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Екібастуз, Павлодарської області, республіки Казахстан, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, не одруженого, ФОП, військовослужбовець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, суд,-
27 вересня 2024 року о 12 годині 02 хвилин ОСОБА_7 керував технічно справним автомобілем марки «MAN TGL 8.180» реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював рух по проїзній частині вул. Князя Святослава, в с. Старі Петрівці, зі сторони м. Вишгород в напрямку с. Лютіж, у Вишгородському районі Київської області. На шляху прямування, проїжджаючи ділянку дороги в районі магазину «Сільпо», що розташований по вул. Князя Святослава, буд. №167-А, с. Старі Петрівці, Вишгородського району Київської області, водій ОСОБА_7 з метою здійснення маневру лівого повороту на вул. Дубрівську, в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, невчасно відреагував на її зміну, та в порушення вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», пункту 16.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч», маючи об'єктивну можливість спостерігати за транспортними засобами, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, перед початком зміни напрямку руху ліворуч, а саме перед поворотом ліворуч на вул. Дубрівську, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу марки «HONDA SD14/2/1» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 , який в цей час в порушення вимог п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, рухався в смузі для руху по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку зі швидкістю 80,62 ± 3,22 км/год., тим самим водій ОСОБА_7 змінив напрямок руху ліворуч і виїхавши на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення правою передньою боковою частиною керованого ним автомобіля із передньою частиною мотоцикла.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Грубе порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху, перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі.
Відповідно до статті 349 КПК України, з урахуванням позиції обвинуваченого щодо повного визнання вини, відсутності заперечень у потерпілої, сторони обвинувачення, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, про те, що такого виду обставини їх зміст правильно зрозумілі учасниками процесу, про відсутність у них сумнівів та про добровільність їх позиції та роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати такі обставини у апеляційному порядку.
Тому, за згодою учасників процесу, судом вирішено провести допит обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_4 та дослідити обліково-характеризуючі данні щодо обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просив вибачення у потерпілих.
Потерпіла ОСОБА_4 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення нічого не пояснила, повідомила, що 27.09.2024 року їй зателефонували та повідомили що відбулося ДТП. Просить суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не пов'язане з позбавленням волі та в межах діючого законодавства. Цивільний позов просить залишити без розгляду. Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_5 просив залишити позовні заяви потерпілих без розгляду.
Судом зазначається, що своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 286 КК України, тобто дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідно до статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_7 відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого - позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, фізична особа-підприємець, раніше не судимий, військовослужбовець.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України - судом не встановлено.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, передбачене санкцією частини 2 статті 286 КК України.
Судом враховано щиру позицію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо розкаяння у вчиненому кримінальному правопорушенні та взагалі всі обставини, що пом'якшують покарання у сукупності та взаємозв'язку, позитивну характеристику за місцем проживання, також те, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, є військовослужбовцем, який проходить військову службу за призивом під час мобілізації з 01.07.2025 року, має нагороди, вчинений злочин є злочином, вчиненим через необережність, а тому призначаючи покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без його ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим можливо звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, зобов'язавши обвинуваченого виконувати обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_7 порушив правила дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.
Саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженої. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Речові докази по справі вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.
У зв'язку із чим арешти накладені на підставі ухвал Шевченківського районного суду м.Києва від 15.10.2024 року на автомобіль марки «MAN TGL 8.180» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та мотоцикл марки «HONDA SD14/2/1» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого витрати на залучення експерта в сумі 23877 грн. за проведення судових експертиз.
Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Керуючись статтями 100, 122, 124, 369-375 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 3 (трьох) років не скоїть нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 23877 гривень із засудженого ОСОБА_7 на користь держави.
Арешти накладені на підставі ухвал Шевченківського районного суду м.Києва від 15.10.2024 року на автомобіль марки «MAN TGL 8.180» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та мотоцикл марки «HONDA SD14/2/1» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - скасувати.
Речові докази по справі - автомобіль марки «MAN TGL 8.180» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «HONDA SD14/2/1» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які знаходяться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область м.Вишгород вул..Ватутіна, 100а - повернути власникам за належністю.
Диск формату DVD R сірого кольору з написом «ДТП с.С.Петрівці» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та цивільний позов ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Відповідно до статті 395 КПК України вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1