Справа № 359/5920/25
Провадження №2/359/2873/2025
06 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
21 травня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Романенко М.Е. до Бориспільського міськрайонного суду Київської областінадійшов позов, яким просив суд : стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100608044 від 10 червня 2021 року у розмірі 35 200,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп..
Вимоги обґрунтовано тим, що 10 червня 2021 року року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 100608044. Відповідно умов кредитного договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту - 8 000, 00 грн.. Так як відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526, 527 ЦК України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 30 вересня 2021 року згідно умов договору факторингу № 09Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 100608044 від 10 червня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно позивачем набуто право вимоги до відповідача. У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, заборгованість за кредитними договорами, становить суму у розмірі 35 200,00 грн., з яких : заборгованість по тілу кредиту 8000,00 грн.; заборгованість по відсоткам 26400,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами 800, 00 грн. У зв'язку з цим, з метою захисту майнових прав, ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом і повідомленням. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Проте представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Судом встановлено, що 10 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 100608044, відповідно умов якого позичальник надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. на 30 днів строком до 10 липня 2021 року, зі сплатою відсотків в розмірі 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, комісія за надання кредиту - 800, 00 грн..
Наведене також підтверджується платіжним дорученням № 28589044 від 10 червня 2021 року про перерахування первісним кредитором на користь ОСОБА_1 8 000 грн.
30 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 09Т, на підставі якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 100608044 від 10 червня 2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , про що свідчить Витяг з Додатку до договору Факторингу № 09Т.
Відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 35 200,00 грн., з яких : заборгованість по тілу кредиту 8000,00 грн.; заборгованість по відсоткам 26400,00 грн., заборгованість за комісійними винагородами 800, 00 грн..
Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано та доказів повного чи часткового погашення наявної заборгованості до суду не надано.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майно-вим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документо-обіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За містом ст. 610 - 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У статті 1049 ЦК України вказано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно ст. 1048 цього Кодексу.
ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошове зобов'язання за кредитним договором від 10 червня 2021 року за №100608044, укладеного з ТОВ «Мілоан».
Аналіз письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за кредитним договором від 10 червня 2021 року за №100608044, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно в позасудовому порядку погасив борг за вказаним договором первісному кредитору чи ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути борг за кредитним договором від 10 червня 2021 року за №100608044 в розмірі 35 200 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. Наведене підтверджується платіжною інструкцією № 100608044 від 14 травня 2025 року.
Зважаючи на фактичне задоволення позовних вимог, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» надало суду: актом № 100608044 від 28 березня 2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом Білецьким Б.М. на користь ТОВ «Діджи Фінанс», детальним описом робіт (гаданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М. від 31 березня 2025 року, договором № 42649746 від 01 січня 2025 року про надання правової допомоги, додатковою угодою № 100608044 від 02 квітня 2025 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року.
З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, передбаченого п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10 -12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 258 - 259, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100608044 від 10 червня 2021 року в розмірі 35 200 (тридцять п'ять тисяч двісті) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 00 (нуль) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.
Відомості про позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження : м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, буд. 8, НОМЕР_1 в АТ «Сенс банк»).
Відомості про відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 від 15 березня 2021 року дійсний до 15 березня 2031 року, орган що видав 3240, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Л.В. Яковлєва