Справа № 358/1751/25 Провадження № 3/358/737/25
02 жовтня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт № НОМЕР_1 виданий 18.08.2021 року, орган, що видав: 3221, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2025 року серії ВАД № 712909, складеного ДОП відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Ніколенко В.М., 29 липня 2025 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ображав грубою нецензурною лайкою, чим вчинив психологічний тиск її здоров'ю. Посадовою особою дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні 02.10.2025 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 пояснив, що 29 липня 2025 о 09 годині між ним та його дружиною ОСОБА_2 виникла суперечка, ніякого сімейного насильства він не вчиняв, і дружину він не ображав.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просила не притягати її чоловіка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вона 29 липня 2025 року близько 09 години 00 хвилин дійсно викликала наряд поліції, оскільки перед цим ще в березні 2025 року вона посварилася із своїм чоловіком ОСОБА_1 та жила окремо від нього. 29 липня 2025 року вона приїхала до свого чоловіка, щоб забрати речі, але побоюючись що він буде чинити їй перешкоди, то викликала поліцію. Однак в цей день він з нею не сварився і не вчиняв домашнього насильства.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потоерпілу, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. А за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачена відповідальність за частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 29 липня 2025 року близько 09.00 години вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що проявилось в тому, що він висловлювався грубою брутальною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Натомість із досліджених матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство за вказаних обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час судового розгляду справи встановлено, що відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства щодо його дружини ОСОБА_2 , про що свідчать її показання в судовому засіданні.
Частина ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь .
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Таким чином, в матеріалах наданих суду відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, не підтверджується достатньою сукупністю допустимих доказів, передбаченими ст. 251 КУпАП України, оскільки з встановлених обставин не вбачається наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо ОСОБА_2 .
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подач і апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов