Справа № 296/6348/25
2/296/2652/25
"30" вересня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді - Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання - Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10 червня 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, 23 січня 2018 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/4299043-СК (далі по тексту рішення - Кредитний договір).
04 квітня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/17-Ф, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04 квітня 2024 року Реєстру прав вимог ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором в розмірі 20 936,91 гривень, з яких 12 455,58 гривень - загальна сума заборгованості за тілом кредиту; 8 481,33 гривень - загальна заборгованість по відсотках.
З моменту отримання права вимоги до відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій. Тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 002/4299043-СК у розмірі 20 936,91 гривень.
На підставі наведеного позивач просить сягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 20 936,91 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 26 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Корольовського районного суду міста Житомира не надійшов.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі та надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви та судову повістку з додатками відповідачу надіслано засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідне поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 23 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав заяву-договір № 002/4299043-СК (опитувальник фізичної особи) щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок та встановити ліміт кредитування, пакет послуг «Кредитка».
Згідно Заяви-договору банк може надавати клієнту кредит з використанням кредитної картки у вигляді кредитної лінії на таких умовах: максимально можлива сума кредитного ліміту - до 100 000 гривень; форма кредитування - встановлення на рахунок № НОМЕР_1 ліміту кредитної лінії; фіксована процентна ставка під час дії пільгового періоду - 0,0001 %; фіксована процентна ставка після закінчення пільгового періоду - 39,6 %; пільговий період - до 55 днів; строк, на який кредит може бути одержаний - 365 днів.
23 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав розписку про отримання платіжної картки та/або конверта з ПІН-кодом.
04 квітня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/17-Ф, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснений ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 20 936,91 гривень, з яких 12 455,58 гривень - загальна сума заборгованості за тілом кредиту; 8 481,33 гривень - загальна заборгованість по відсотках.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Правочин не може бути визнано недійсним у зв'язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом (ч. 3 ст. 5 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
У силу положень ст. ст. 22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції на час підписання Кредитного договору) передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.
Позивач на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором не надано документів, передбачених ст.ст.22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», які підтверджують встановлення та видачу первісним кредитором АТ «Таскомбанк» кредитного ліміту на рахунок відповідача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
Суд ураховує, що матеріали справи не містять доказів отримання та використання відповідачем кредитних коштів. Зокрема, матеріали справи не містять доказів який саме кредитний ліміт був встановлений відповідачу та на яких умовах.
Виписки з банківського рахунку позивач не надав, а тому суд вважає, що в справі відсутні належні та достовірні докази того, що відповідач дійсно отримав кредит, використовував кредитні кошти, а також, наприклад, докази того, що відповідач не здійснював погашення (повне або часткове) кредиту.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Саме виписка є первинним документом у спірних правовідносинах, про що вказується у Постанові Верховного суду у справі №200/5647/18 від 16 вересня 2020 року.
Відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також первинних бухгалтерських документів позбавляє суд можливості з'ясувати дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, що є обов'язковим при вирішенні питання про стягнення боргу.
Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17 зазначив, що «в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем суд має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Також суд ураховує, що позивач на підтвердження факту відступлення права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором не надав належним чином оформленого витягу з реєстру боржників, який є невід'ємною частиною договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04 квітня 2024 року, який укладений між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
До матеріалів позову додано витяг з реєстру боржників, який підписаний лише представником ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Вказаний витяг не містить підпису уповноваженого представника первісного кредитора та печатку АТ «Таскомбанк». З наведеного слідує, що такий зміст такого «документу» повністю залежить від волі позивача та не може достовірно свідчити, що вимоги за Кредитним договором дійсно було відступлені на підставі договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04 квітня 2024 року, який укладений між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Отже, позивач наданими суду письмовими доказами не підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, що є підставою для висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України та у зв'язку з висновком суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Дата складення повного рішення - 03 жовтня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК