Справа № 296/10747/25
1-кс/296/4818/25
Іменем України
24 вересня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Усть-Большерєцька Камчатської області, РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , одруженого, у силу ст. 89 КК України не судимому,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №42025060000000108 від 17.09.2025,
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 24.09.2025 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про застосування у кримінальному провадженні № 42025060000000108 від 17.09.2025, до підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у межах 239 (двохсот тридцяти дев'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 723 692 (сімсот двадцять три тисячі шістсот дев'яносто дві) гривні.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов'язки: не відлучатися із м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на зберігання до територіального підрозділу ДМС, який здійснив оформлення документа, а також здати органу досудового розслідування документи, що дають підстави для виїзду з України в умовах воєнного стану та на період мобілізації;
- прибувати за кожною вимогою суду та органу досудового слідства..
1.2. Вказується, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025060000000108 від 17.09.2025 з підстав того, що 17.09.2025, ОСОБА_5 та його знайомий - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи корисливі мотиви, задля незаконного збагачення, вступили у злочинну змову та погодились на спільне вчинення дій, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману та підбурювання осіб до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.
1.3. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК та неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.
2.3. Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказувала на необґрунтованість ризиків, на які посилався прокурор. Також зазначила, шо підозрюваний є діючим військовослужбовцем та має ряд захворювань. Крім того, не доведено участь підозрюваного в розмовах, зафіксованих на записах та відображених в протоколі огляду від 20.09.2025, просила застосувати цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави у мінімальному розмірі, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
2.3. Підозрюваний у судовому засіданні свою вину не визнав. Стосовно застосування запобіжного заходу підтримав позицію та пояснення захисника.
ІІІ. НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
3.2. Частиною 1 статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.3. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний […] може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
3.5. Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.6. Частиною п'ятою статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
(А) Перевірка законності затримання особи
4.1. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вступна частина пункту 3 статті 5 Європейської конвенції з прав людини має на меті забезпечення негайного і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень підпункту «с» пункту 1 цієї статті («Де Йонг, Балже і Ван ден Брінк проти Нідерландів» (De Jong, Baljet and Van den Brink v. the Netherlands), 1984, § 51; «Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, §§ 48-49).
4.2. Судовий контроль стосовно тримання під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від подання заяви затриманою особою («Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. The United Kingdom) [ВП], 2006, § 34; «Варга проти Румунії» (Varga v. Romania), 2008, §52; «Віорел Бурзо проти Румунії» (Viorel Burzo v. Romania), 2009, § 107). Така вимога не тільки змінила б суть гарантії, яка передбачена пунктом 3 статті 5 і яка відрізняється від гарантії за пунктом 4 статті 5 Конвенції, що забезпечує право звернутися до суду для перевірки законності затримання. Крім того, втратила б сенс сама мета гарантії, встановленої пунктом 3 статті 5, яка полягає в захисті особистості від свавільного затримання шляхом забезпечення незалежної та ретельної судової перевірки акту позбавлення свободи («Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, § 49; «Нєдбала проти Польщі» (Niedbala v. Poland), 2000, § 50).
4.3. Для того, щоб тримання під вартою відповідало вимогам законності, воно повинно здійснюватися «відповідно до процедури, встановленої законом». Конвенція містить посилання переважно на національне законодавство, а також, де це доречно, на інші правові стандарти, що підлягають застосуванню, включаючи ті, які входять до сфери міжнародного права («Медвєдєв та інші проти Франції» (Medvedyev and Others v. France) [ВП], §79; «Тоніоло проти Сан-Марино та Італії» (Toniolo v. San Marino and Italy), 2012, § 46; «Айдин Сефа Акай проти Туреччини» (Aydin Sefa Akay v. Turkiye), §§ 115-129) чи європейського права («Пасі проти Бельгії» (Paci v. Belgium), § 64 та «Піроцці проти Бельгії» (Pirozzi v. Belgium), §§ 45-46). У всіх випадках вона встановлює зобов'язання дотримуватися відповідних матеріальних та процесуальних норм (там само).
4.4. Відповідно до статті 208 КПК України особа, підозрювана у скоєнні злочину, може бути затримана без ухвали слідчого судді лише у визначених законом випадках, а саме:
(1) якщо особу застали під час скоєння злочину або замаху на його вчинення;
(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав на те, що саме ця особа щойно вчинила цей злочин [...].
4.5. Відповідно до копії протоколу затримання особи від 22.09.2025 вбачається, що затримання ОСОБА_5 мало місце 22.09.2025 о 14:36 год. на відкритій ділянці у м. Житомирі поблизу вул. Корольова за координатами: 50.25324, 28.69830 під час скоєння злочину.
4.6. Ураховуючи, що затримання ОСОБА_5 відбулося безпосередньо під час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_5 відповідає випадку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
4.7. Відповідно до протоколу затримання особи від 22.09.2025 затримання ОСОБА_5 відбулося із дотриманням його процесуальних прав, передбачених ч. 4 ст. 208 КПК, що ані підозрюваним ОСОБА_5 , ані його захисником у судовому засіданні не заперечувалося.
(Б) Перевірка наявності підстав для застосування запобіжного заходу
4.8. Вказується, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025060000000108 від 17.09.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тому, що він за вищевказаних обставин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, здійснив підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також вчинив, за попередньою змовою групою осіб, закінчений замах на заволодіння чужим майном, в особливо великих розмірах, шляхом обману, тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
4.9. Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.
(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
4.10. Відповідно до повідомлення про підозру від 23.09.2025 вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється:
- у вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, закінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом обману, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
- у підбурюванні особи до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
4.11. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.12. Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), 2014, § 88; «Ердагоз проти Туреччини» (Erdagoz v. Turkey), 1997, § 51; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), 1990, § 32).
4.13. Слідчий суддя ураховує, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які є необхідними для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (див. рішення ЄСПЛ у справі Murray v. the United Kingdom, § 55; K.-F. v. Germany, § 57; Erdagoz v. Turkey, § 51).
4.14. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обставин, які можуть вказують на те, що ОСОБА_5 можливо, вчинив злочини, передбачені 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, що стверджується, зокрема:
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 17.09.2025, які показали, що ОСОБА_10 та ОСОБА_5 протягом 15-16 вересня 2025 року неодноразово організовували їх спільну зустріч, де у ході розмов вказували, що відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснюється негласне спостереження співробітниками Служби безпеки України та наявне зареєстроване кримінальне провадження. При цьому, згідно показань свідків, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 запропонували уникнути переслідування з боку правоохоронних органів за надання їм грошової винагороди;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , де виявлено аудіофайли, на яких зафіксовані розмови останнього, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , у ході яких ОСОБА_10 повідомляє про наявність у нього зв'язків із Головою Служби безпеки України, про негласне спостереження співробітниками Служби безпеки України за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також про наявність відносно них кримінального провадження за фактом незаконного обігу зброї та боєприпасів;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 19.09.2025, які показали, що протягом 19.09.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_5 вчергове організували дві їх спільні зустріч, де у ході розмов, ОСОБА_10 вказав, що може допомогти уникнути ОСОБА_8 та ОСОБА_9 притягнення до кримінальної відповідальності, організувати закриття кримінального провадження, використовуючи наявні у нього зв'язки із Головою Служби безпеки України. При цьому, у ході вказаних розмов ОСОБА_10 повідомив, що за його посередництва необхідно передати Голові Служби безпеки України неправомірної вигоди у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США (спочатку - 20 000, а пізніше - 15 000), інакше останніх буде затримано;
- протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів, згідно якого, 22.09.2025 ОСОБА_9 вручені 350 купюр, схожих на грошові кошти, номіналом по 100 доларів США кожна, які мають однаковий серійний номер: LB 19287319 S. Загальна сума купюр, схожих на грошові кошти: 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США;
- протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_10 марки LINCOLN AVIATOR, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував на відкритій ділянці місцевості у м. Житомирі, де затримано вказаного громадянина за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. У ході обшуку, у відсіку для зберігання інструментів багажного відділення автомобіля виявлено прозорий поліетиленовий пакет, всередині якого містились предмети, схожі на грошові купюри номіналом 100 доларів США, загальною кількістю 350 купюр. Усі купюри мають однаковий серійний номер: LB 19287319 S. Загальна сума виявлених купюр, схожих на грошові кошти: 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 23.09.2025, які показали, що 22.09.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_5 також організували їх спільну зустріч, де у ході розмови, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 знову повідомили про необхідність передачі за їх посередництва грошових коштів посадовим особам Служби безпеки України та Національної поліції України, задля уникнення переслідування з боку правоохоронних органів та притягнення до кримінальної відповідальності. У ході вказаної розмови ОСОБА_10 , у присутності ОСОБА_5 , надав вказівку ОСОБА_9 помістити у багажне відділення автомобіля ОСОБА_10 марки LIINCOLN AVIATOR грошові кошти у сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США (1 443 757 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 22.09.2025), як винагороду за обіцяне уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, що той і зробив.
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовані розмови ОСОБА_10 та ОСОБА_5 щодо обставин вчинення ними вказаних протиправних дій;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК
4.15. У клопотанні слідча вказувала на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливості підозрюваного ОСОБА_5 : 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
4.16. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК обґрунтовувався тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
4.17. Також, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обізнаних про його вказані злочинні дії щодо заволодіння чужим майном шляхом обману та підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище. Під час судового засідання прокурором доведено, що ОСОБА_5 може схиляти зазначених свідків до зміни наданих ними показів, відмови від надання показань, вчинення дій, спрямованих на знищення чи приховування інформації, що має істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати проведенню досудового розслідування. З цією метою, ОСОБА_5 , маючи міцні соціальні зв'язки та будучи обізнаним про можливості протиправного впливу на осіб, може вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі незаконно виїхати за межі України, оскільки останній є діючим військовослужбовцем та не має законних підстав для виїзду за кордон в умовах діючого воєнного стану.
4.18. Ураховуючи суть, характер та тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна), стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено достатність підстав вважати наявними значних ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
4.19. Вирішуючи питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обов'язково розглянути можливість застосування інших, більш м'яких альтернативних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК.
4.20. На переконання слідчого судді, описані у п. 4.15.-4.18. цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання встановлених ризиків шляхом застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
4.21. Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню з огляду на правову кваліфікацію, а також дію в Україні воєнного стану, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою підозрюваного в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.11.2025, що не перевищує граничні строки тримання особи під вартою, передбачені КПК.
4.22. Водночас, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі ч. 3 ст. 183 КПК вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка з урахуванням наявності на даній стадії досудового розслідування високих ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених пп. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні одразу декількох кримінальних правопорушень у сфері заволодіння чужим майном шляхом обману та підбурювання осіб до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України є необхідною та достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на нього у разі внесення застави у визначеному розмірі, строком до 25.11.2025, з метою запобігання ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
4.23. За вказаних обставин клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира
1. Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області ОСОБА_4 , задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 год.36 хв. 21 листопада 2025 року.
3. Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
5. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
6. У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в такому випадку покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Житомира без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на зберігання до територіального підрозділу ДМС, який здійснив оформлення документа, а також здати органу досудового розслідування документи, що дають підстави для виїзду з України в умовах воєнного стану та на період мобілізації.
7. У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
8. Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 21 листопада 2025 року.
9. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
10. Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
11. Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області у кримінальному провадженні №42025060000000108.
12. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_11