01 жовтня 2025 р.Справа № 440/1585/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.07.25 року по справі № 440/1585/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024, вищезазначений позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно запровадження окремого порядку виплати пенсії ОСОБА_1 не передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Цим же рішенням суд (з урахуванням ухвали суду від 04.03.2024 про виправлення описки) зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 31.08.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її осучаснення відповідно до статей 27, 28 та частин другої, третьої статті 42, пунктів 41, 43 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 частину витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набрало законної сили 04.07.2024.
27.02.2025 судом зареєстровано заяву адвоката Меламеда В.Б. від 26.02.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, за змістом якої автор просить зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24.
Ухвалою суду від 10.03.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області у місячний строк з дня отримання повідомлення про цю ухвалу подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24.
09.04.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області надійшов звіт про результати виконання рішення суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24.
Ухвалою суду від 09.04.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24. Разом з цим встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
08.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24, в якому представник відповідача зазначила, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24 з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 про виправлення описки, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 31.08.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її осучаснення відповідно до статей 27, 28 та частин другої, третьої статті 42, пунктів 41, 43 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». Після отримання дозволу на макетну обробку ЕПС 06.05.2025 (вих. №2800-030102-9/29734) на запит до Пенсійного фонду України №1600-0306-5/25111 від 31.03.2025 на виконання зазначеного рішення суду Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 31.08.2021 з урахуванням осучасненої з 01.03.2021 заробітної плати для обчислення пенсії 6677,32 грн. Розмір пенсії - 1903,04 грн. З 01.12.2021 проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму. Розмір пенсії - 1934,00 грн. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсії заявниці із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, в розмірі 1,14 - 6186,32 грн. Після проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2022 - 2169,46 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 проведено перерахунок у зв'язку з індексацією пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні на коефіцієнт 1,197 (6186,32 х 1,197 = 7405,03). Розмір пенсії - 2596,85 грн. З 01.03.2024 на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, у розмірі 1,0796 - 7994,47 грн, розмір пенсії ОСОБА_1 становить 2803,56 грн. Будь-які інші питання, у тому числі щодо встановлення до пенсії ОСОБА_1 компенсаційних виплат як особі у віці від 70 до 75 років (у розмірі 300,00 грн) та як особі у віці від 75 до 80 (у розмірі 456,00 грн), рішенням суду не розглядалося.
Представник відповідача також зазначила, що виплата заборгованості пенсійних коштів за період з 04.07.2024 по 31.01.2025 у сумі 7050,89 грн проведена у січні 2025 року. На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, яка набрала законної сили 09.04.2025, проведено перерахунок пенсії з 31.08.2021. Заборгованість пенсійних коштів за період з 31.08.2021 по 03.07.2024 в сумі 19430,04 грн зараховано на банківський рахунок позивача, відкритий в ПАТ КБ “Приватбанк» у червні 2025 року. Таким чином, працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством. Докази ухилення від виконання рішення Управлінням відсутні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №440/1585/24.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1585/24 у межах наданих йому повноважень.
Позивач не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року у справі №440/1585/24; відмовити у прийнятті звіту відповідача від 08.07.2025 року; встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року по справі №440/1585/24; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у десятиденний строк Полтавському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року по справі №440/1585/24.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що в оскаржуваній ухвалі від 10.07.2025 шановний суд прийняв звіт відповідача, в якому той відкрито заявив, що перерахунок здійснено в режимі "макетної обробки" із застосуванням тієї самої позначки - "не підлягає масовому перерахунку, призначено за рішенням суду в твердому розмірі", - без урахування автоматичних масових перерахунків.
Відповідач, скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить відмовити в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі та залишити без змін ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025.
Позивач в свою чергу надав відповідь на відзив, в якому стверджував, що відзив на апеляційну скаргу взагалі не містить доводів правильності відповідності законодавству нарахування доплати пенсії позивачці.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду).
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За приписами ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Приймаючи звіт відповідача суд першої інстанції зазначив, що відповідно до повідомлених відповідачем обставин справи, на виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, виплата заборгованості пенсійних коштів за період з 04.07.2024 по 31.01.2025 в сумі 7050,89 грн проведена у січні 2025 року. На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, яка набрала законної сили 09.04.2025, проведено перерахунок пенсії з 31.08.2021. Заборгованість пенсійних коштів за період з 31.08.2021 по 03.07.2024 в сумі 19430,04 грн зараховано на банківський рахунок позивача, відкритий в ПАТ КБ “Приватбанк» у червні 2025 року. На підтвердження зазначених обставин відповідачем надано витяги з відомостей на зарахування пенсій за січень, червень 2025 року.
Вказані обставини, на переконання суду першої інстанції, свідчать про те, що відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1585/24 у межах наданих йому повноважень.
Так, з досліджених колегією суддів матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено в режимі "макетної обробки" із застосуванням позначки "не підлягає масовому перерахунку, призначено за рішенням суду в твердому розмірі".
Однак, здійснення відповідачем, розрахунку розміру нарахованої пенсії позивачки та особливо застосування відповідачем окремого порядку - “Макетна обробка», який рішенням суду по цій справі визнаний судом протиправним, свідчить про неналежне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 440/1585/24.
З огляду на наведене, досліджуючи зміст звіту пенсійного органу від 08.07.2025 року про виконання рішення суду, а також зміст доданих до нього документів, колегія суддів вважає, що відповідачем не наведено обставин і не доведено належними та допустимими доказами вжиття достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Окрім того, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до рішень ЄСПЛ “Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та “Ромашов проти України» (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі “Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що наданий пенсійним органом звіт та додані до нього документи не підтверджують наявність обставин, на які посилається відповідач, а саме: що працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду, в межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством, та вважає висновок суду першої інстанції про прийняття поданого звіту помилковим, зробленим внаслідок поверхневого аналізу судом повідомлених відповідачем обставин, які не підтверджують вжиття Головним управлінням будь-яких заходів спрямованих на виконання судового рішення з моменту встановлення судом нового строку для подання звіту ухвалою від 09.04.2025.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав відмовити у прийнятті звіту пенсійного органу від 08.07.2025 року.
У підсумку, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.07.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі 440/1585/24.
Відповідно до п. “ґ» ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, враховуючи, що встановлення строку для подання звіту про виконання судового рішення є дискреційним правом суду, колегія суддів вважає достатнім строк для подання звіту тривалістю у місяць.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає наявними підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 440/1585/24 протягом одного місяця з моменту отримання копії постанови.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у прийнятті звіту відповідача та зобов'язання відповідача подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 440/1585/24 протягом одного місяця з моменту отримання копії постанови.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 по справі № 440/1585/24 скасувати.
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.07.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі 440/1585/24.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 440/1585/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт до суду першої інстанції про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 440/1585/24 протягом одного місяця з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 06.10.2025 року