Справа № 761/13677/25 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5670/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року кримінальне провадження № 12024100070000352 від 16.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування. Цивільний позов прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у сумі 1 246 609, 00 грн., завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Також прокурором заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 09 вересня 2025 року, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була проголошена без участі прокурора і на момент подачі апеляційної скарги копія ухвали також не надходила на адресу Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити; обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вивчивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні, призначеному 09.09.2025 року, суд першої інстанції оголосив вступну та резолютивну частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції оголошення короткого тексту ухвали відбувалось в присутності обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , тоді як прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , хоч і був присутній в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження, однак після виходу судді до нарадчої кімнати зал судових засідань покинув та відповідно після виходу суду з нарадчої кімнати та оголошення прийнятого рішення присутній не був.
Повний текст ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року проголошено 15.09.2025 року без участі сторін, і того ж дня направлено на поштову адресу Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва подав засобами поштового зв'язку 17.09.2025 року, яка отримана та зареєстрована судом першої інстанції 18.09.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому, причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.
Вирішуючи питання щодо поважності наведених прокурором причин для пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора не містить об'єктивних та обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року.
Так, дійсно, оскаржувана ухвала була проголошена без участі прокурора, однак як з'ясовано судом апеляційної інстанції, його відсутність під час проголошення короткого тексту ухвали була зумовлена виключно його небажанням очікувати виходу судді з нарадчої кімнати та бути присутнім під час оголошення судового рішення. Крім того, колегія суддів зважає на те, що прокурор, покинувши зал суду та не дочекавшись оголошення прийнятого рішення, тобто не будучи обізнаним про винесене суддею рішення, не вживав жодних заходів щодо повідомлення його про результати розгляду справи, а лише очікував направлення йому судом копії ухвали, що не можна визнати належною реалізацією прокурором наданого йому права на апеляційне оскарження.
Крім того, колегія суддів враховує, що прокурор, маючи відповідно до ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені КПК України, будучи юристом з вищою юридичною освітою, обізнаний з порядкомта строками подання апеляційної скарги на ухвалу суду, які передбачені законом, однак наданими йому правами не скористався та жодних клопотань про надання копії ухвали або повідомлення про прийняте рішення не подав, чим проявив процесуальну бездіяльність, яка не може бути визнана як поважна причина для пропуску строку на апеляційне оскарження.
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановлення вступної та резолютивної частини ухвали не позбавляє сторін права вчасно, в межах строку на апеляційне оскарження, звернутися до суду з апеляційною скаргою, адже відповідно до ч. 3 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу має право до початку апеляційного розгляду змінити та/або доповнити її, а тому прокурор мав можливість подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, з подальшим доповненням її обґрунтування після отримання повного тексту ухвали.
Доводи, які надані прокурором в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, про те, що 16-17 вересня 2025 року він перебував на лікарняному та відразу після цього подав апеляційну скаргу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки таких доказів прокурором до апеляційної скарги не долучено.
Враховуючи викладене, наведені прокурором підстави колегія суддів не вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційна скарга та клопотання прокурора не містять, не наведено таких причин прокурором і в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. При цьому, необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи відсутність підстав для поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження ухвали суду, апеляційна скарга прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 395, 399, 419 КПК України, колегія суддів,
Відмовити прокурору Подільської окружної прокуратури м. Києва у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4