справа № 760/16696/25 головуючий у суді І інстанції Коробенко С.В.
провадження № 22-ц/824/14106/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року, про відмову у відкритті провадження, постановлену під головуванням судді Коробенко С.В. у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого підрозділу Вагонна дільниця ст. Київ-пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив суд скасувати наказ № 432/ос від 28 березня 2025 року начальника Вагонної дільниці ст. Київ-пасажирський про звільнення ОСОБА_1 від роботи начальником пасажирського поїзда Київського резерву провідників з 01 квітня 2025 року та поновити на роботі на вказаній посаді.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 рокуу відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що підставою постановлення оскаржуваної ухвали став той факт, що позивач, як відповідача вказав Виробничий підрозділ Вагонна дільниця «Пасажирської компанії» АТ «Укрзалізниця», який не є юридичною особою, а отже, не може бути відповідачем по справі. Разом з тим, відповідно до п.1ч.1 ст. 186 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства». Тобто, заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку іншого судочинства. Про це ж свідчить п. 5 ч. 2 цієї статті, яка передбачає, що «відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом першим частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи». В той же час ст.19 ЦПК прямо передбачає, що загальні суди розглядають справи, що виникають з трудових відносин. Таким чином, суд першої інстанції не був повноважним відмовляти у відкритті провадження у зв'язку з невірним визначенням позивачем відповідача по справі. Така підстава взагалі не передбачена законом. Тому посилання суду як на обґрунтування свого рішення на ст. 186 ЦПК України та на постанову ВП ВС від 21.11.2018 по справі № 757/43355/16-ц є необґрунтованим.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з позовними вимогами ОСОБА_1 звернувся до Виробничого підрозділу Вагонна дільниця ст. Київ-пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», що немає статусу юридичної особи, у зв'язку з чим не може виступати стороною у справі, а відтак позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частини перша, друга статті 48 ЦПК України). Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України)).
Згідно з частиною першою статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництв.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина четверта статті 95 ЦК України).
Підставою видачі такої довіреності є акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії, як відокремленого підрозділу або представництва.
У ЦК України не встановлено спеціальних вимог стосовно довіреності керівника відокремленого підрозділу. Довіреність керівника філії як відокремленого підрозділу має комплексний характер, у ній може бути вказано доручення на виконання, у тому числі, процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже між керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи.
Ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Виходячи з результатів аналізу наведених норм права філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21 (провадження № 61-1444св22), від 31 липня 2024 року в справі справа № 522/2362/22 (провадження № 61-18649св23).
В цій справі судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 40075815, зареєстровано філію - «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця». Тип: філія (інший відокремлений підрозділ).
Отже, Філія «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», яка не має статусу юридичної особи, не може бути відповідачем у цій справі. З зазначеного також випливає висновок, що і виробничий підрозділ Вагонна дільниця зазначеної філії, який зазначений позивачем в якості відповідача також не може бути таким.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що позивач пред'явив позовні вимоги до Виробничого підрозділу Вагонна дільниця ст. Київ-пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», який не має статусу юридичної особи та не може бути відповідачем у справі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права передбачені статтею 379 ЦПК України.
З огляду на викладене, висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2,залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 02 жовтня 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.