Справа № 753/11261/25 Головуючий у суді І інстанції Монін І.В.
Провадження № 33/824/3992/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
29 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Офісу генерального прокурора Шкурпела Руслана Владиславовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, у відповідності до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» (далі- Закону), в порушення вимог ч. 2 ст. 45, п. 2.7 розділу XIII Прикінцевих положень Закону, несвоєчасно, без поважних причин 15 травня 2025 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» за 2022 рік (при встановленому строку її подання не пізніше 31 січня 2024 року), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Зазначає, що постанову винесено внаслідок неповноти судового розгляду, без всебічного вивчення обставин вчиненого правопорушення, з порушенням матеріального та процесуального права, вона є незаконною та необґрунтованою.
За твердженням скаржника, перевірка своєчасності подання декларації проводилась виключно співробітником ДВБ Національної поліції України, проте перевірка електронних декларацій є виключною компетенцією НАЗК.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані про повідомлення від НАЗК про виявлене порушення антикорупційного законодавства, пропозиція НАЗК на адресу правопорушника в 10-денний строк усунути виявлене порушення, а також відсутні відомості про проведення НАЗК відповідної перевірки щодо ОСОБА_1 .
Зрештою вважає, що ці обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор Шкурпело Р.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним переглядом встановлено, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався вимог закону, і його висновки про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ґрунтуються на встановлених в ході судового розгляду обставинах і є правильними, а доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 повністю підтверджується сукупністю доказів, яким надано належну оцінку.
За змістом ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 152, від 29 травня 2025 року, ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин 15 травня 2025 року подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» за 2022 рік (при встановленому строку її подання не пізніше 31 січня 2024 року), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с.1-5).
Встановлено, що відповідно до наказу МВС від 11 лютого 2020 року № 100 о/с ОСОБА_1 було переведено на посаду головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації діяльності Департаменту інформатизації МВС України.
Наказом МВС від 12 березня 2021 року № 120 о/с ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця.
Згідно з наказом МВС від 09 серпня 2022 року № 532 о/с ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення управління організації діяльності Департаменту інформатизації МВС України з 12 серпня 2022 року звільнено та припинено державну службу згідно з п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу»,
Відповідно до абз .2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з пунктом 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
До протоколу додано копію електронної декларації, поданої ОСОБА_1 , з якої вбачається, що її подано 15 травня 2025 року, тобто поза межами строку, встановленого законом (а.с.16-18).
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією узгоджується із вимогами ст. 255, 256 КУпАП, а матеріали справи складено уповноваженою на те особою ДВБ НПУ.
ОСОБА_1 вважає, що перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, що тягне за собою недопустимість доказів та є підставою для закриття провадження по справі.
Приміткою до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, до яких не належить посада ОСОБА_1 як суб'єкта декларування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 КУпАП, щодо осіб, які не займають відповідальне та особливо відповідальне становищем, мають право уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що лише НАЗК уповноважено перевіряти своєчасність подання декларації, а такої перевірки НАЗК не проводило, несвоєчасність подання ОСОБА_2 декларації не встановлювало, отже посадова особа ДВБ НПУ не мав повноважень на складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 є помилковими.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, органи Національної поліції є спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції.
Згідно зі ст. 255 КУпАП, правом на складання протоколів про адміністративні правопорушення передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 КУпАП є уповноважені посадові особи органів Національної поліції, за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Також ч. 2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст. 47 Закону з урахуванням особливостей, встановлених п. 211 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), що дає можливість уповноваженим органам (посадовим особам) та громадськості аналізувати дані, що містяться у публічній частині Реєстру, виявляти ознаки корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, та вживати відповідні заходи реагування в межах своєї компетенції.
Таким чином, посадові особи органів Національної поліції можуть самостійно користуватися засобами публічної частини Реєстру для встановлення ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП в межах збору доказів, передбаченого ст. 251 КУпАП та складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення на підставі вказаних відомостей, незалежно від наявності надісланого повідомлення про факт несвоєчасного подання декларації державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права в яких працює суб'єкт декларування.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що посадові особи ДВБ НП не мали повноважень на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 та проведення перевірки щодо нього є такими, що не ґрунтуються на законі.
Обставини, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із сукупністю інших доказів, які додані до протоколу та наведені у постанові суду.
Інших доводів, які б давали підстави для обґрунтованого сумніву у доведеності вини ОСОБА_1 скаржником не було наведено, а тому постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб