Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 жовтня 2025 р. справа № 520/16312/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до 12 Регіональна військово-лікарська комісія про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 РВЛК щодо невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченою Постановою № 168 у розмірі 30000 гривень за період з 26.12.2023 по 31.05.2025;
2. зобов'язати 12 РВЛК провести перерахунок та виплату додаткової грошової винагороди, передбаченою Постановою № 168 у розмірі 30000 гривень за період з 26.12.2023 по 31.05.2025.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що, у порушення норм чинного законодавства, відповідачем не виплачено додаткову винагороду за період з 26.12.2023 по 31.05.2025 в розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого посилався на відсутність правових підстав для виплати позивачу у спірному періоді додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Також, зазначив, що позивач, яка проходить військову службу у 12 Регіональній військово-лікарській комісії на посаді начальника адміністративної групи, не входить до складу осіб, які допущені до проведення військово-лікарської експертизи у 20 Регіональній військово-лікарській комісії. Тобто, не приймає участь у її засіданнях та не підписує постанови, не залучається до виконання бойових спеціальних завдань необхідних для захисту територіальної цілісності України що, у розумінні викладених норм законодавства у їх сукупності, що зумовлює відсутність підстав для виплати їй додаткової винагороди.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Позивач, призвана за мобілізацією під час особливого періоду, проходить військову службу у 12 Регіональній військово-лікарській комісії на посаді начальника адміністративної групи відповідно до витягу із наказу начальника 12 Регіональної військово-лікарської комісії (по стройовій частині) від 26.12.2023 № 182.
Згідно функціональних обов'язків начальника адміністративної групи 12 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджених начальником 12 Регіональної військово-лікарської комісії 26.12.2023, позивач підпорядковується начальнику 12 Регіональної військово-лікарської комісії, та неї покладено наступні обов'язки та права:
2.1 За вказівкою голови військово-лікарської комісії, бути залученим до проведення військово-лікарської експертизи у якості уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
2.2 Забезпечувати всебічне виконання завдань військово-лікарської експертизи.
2.3 Займатись видачею проєктів наказів, та бойових розпоряджень 12 Регіональної військово-лікарської комісії, зокрема, пов'язаних з проведенням військово-лікарської експертизи.
2.4 Підтримувати діловодство військово-лікарської комісії та військово-лікарської експертизи 12 Регіональної військово-лікарської комісії у постійній бойовій та мобілізаційній готовності;
2.5 Організовувати отримання, облік, попереднє вивчення експертних та загальних документів та доведення їх до командування 12 Регіональної військово-лікарської комісії;
2.6 Здійснювати контроль за виконанням встановлених правил роботи з медичною, експертною та організаційною документацією у 12 Регіональній військово-лікарській комісії;
2.9 Взаємодіяти з начальниками відділень з питань роботи з експертною документацією, контролю і перевірки термінів їх виконання та відпрацювання;
2.10 Взаємодіяти з помічником начальника з правової роботи з правових питань, пов'язаних з підготовкою та документобігом скарг, заяв та звернень;
2.11 Проводити з особовим складом заняття з питань, виконання документів військово-лікарської експертизи, організації роботи діловодства;
2.15 Своєчасно оформляти та подавати заявки на необхідне матеріально-технічне забезпечення діловодства для виконання завдань військово-лікарської експертизи;
2.17 За дорученням начальника 12 Регіональної військово-лікарської комісії та його заступника виконувати інші задачі військово-лікарської експертизи за напрямом діяльності.
Начальник адміністративної групи відповідає:
4.1 За бойову готовність експертного медичного, кадровою та організаційного діловодства;
4.2 За забезпечення дотримання встановленого порядку роботи з документами зокрема пов'язаних з військово-лікарською експертизою;
5.1 Начальник адміністративної групи, в межах своєї компетенції, взаємодіє з начальниками служб інших військових частин (установ) із питань роботи з організаційною, кадровою, медичною документацією.
Як вказує позивач у позовній заяві, з дня зарахування та призначення її на посаду, відповідачем не виплачується додаткова грошова винагорода у розмірі 30000 гривень за участь у проведенні військово-лікарської експертизи, що передбачено перелікам бойових (спеціальних) завдань, затверджених рішенням Міністра оборони від 20.11.2023 № 3263/дск, від 01.04.2024 № 391/дск, від 06.05.2024 № 1475/дск та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
З метою з'ясування обставин, позивач звернулась із рапортом від 03.06.2025 № 4103 до начальника 12 Регіональної військово-лікарської комісії з питання щодо перерахунку та виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень за період з 26.12.2023 по 31.05.2025.
За результатом розгляду поданого рапорту, за правовим висновком помічника начальника комісії з правової роботи капітаном юстиції ОСОБА_2 , викладеним на підставі резолюції начальника 12 Регіональної військово-лікарської комісії полковника медичної служби ОСОБА_3 від 03.06.2025, рішенням начальника 12 Регіональної військово-лікарської комісії полковника медичної служби ОСОБА_3 від 03.06.2025 відмовлено у задоволені рапорту за відсутності підстав, оскільки вказані у рапорті вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень не відповідають критеріям, визначеним Постановою № 168 та Порядком № 260, зокрема: не підтверджено факт виконання бойових (спеціальних) завдань у визначених умовах відповідно до положень нормативно-правових актів; відсутні документально підтверджені обставини, які б відповідали умовам нарахування додаткової грошової винагороди згідно з вимогами чинного законодавства.
Позивач, вважаючи дії 12 Регіональної військово-лікарської комісії щодо невиплати їй додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень за період з 26.12.2023 по 31.05.2025 протиправними, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» віл 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Постанова №168 прийнята на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Абзацом 4 п. 1-1 Постанови №168 встановлено, що військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі Порядок №260).
Згідно п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України.
У спірних правовідносинах, позивач під час проходження військової служби у Регіональній військово-лікарській комісії за період з 26.12.2023 по 31.05.2025 додаткову винагороду згідно Постанови №168 у розмірі 30000 гривень не отримувала, саме цьому і надається правова оцінка в цій справі.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами (далі - Положення) визначений перелік прав та обов'язків, які покладаються, зокрема, на ВЛК регіону.
Як згідно Постанови №168, так і згідно Порядку №260 додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань). В юридичній ситуації позивача він також посилався на Бланкетні положення законодавства перелік завдань, затверджений Міністром оборони України, згідно якого військовослужбовці у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави можуть отримувати спірну додаткову винагороду. Водночас, ця умова є додатковою, а не альтернативною стосовно виконання бойових (спеціальних) завдань.
Отже, право на отримання додаткової винагороди в юридичній ситуації, про існування якої щодо себе стверджував позивач, наявне у разі існування одночасно двох обставин:
1) особа є військовослужбовцем, який виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) абз. 16 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260;
2) особа при цьому перебуває у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України абзац 22 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260.
При цьому первинним та визначальним є саме відповідність особи обставині, а саме: особа є військовослужбовцем, який виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) абз. 16 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260.
В свою чергу, підтвердження цієї обставини здійснюється у визначений законодавством спосіб згідно п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Вказані документи, згідно їх функціонального призначення, повинні мати індивідуальний характер щодо юридичної ситуації конкретної особи, тобто стосуватися не обставин діяльності військової частини (установи, організації) (наприклад, їх функціонування як таких, визначення їх завдань), а саме конкретної особи (містити відомості про її залучення/участь у бойових (спеціальних) завданнях.
Позивач стверджує, що у спірному періоді вона виконувала бойові завдання, долучивши витяг із журналів бойових дій 12 РВЛК вх. №№ 3/дск від 15.01.2024, 8/дск від 22.02.2024, 9/дск від 02.03.2024, 12/дск від 02.04.2024, 15/дск від 02.05.2024, 18/дск від 03.06.2024, 23/дск від 02.07.2024, 25/дск від 02.08.2024, 31/дск від 03.09.2024, 34/дск від 01.10.2024, 39/ дск від 02.11.2024, 44/дск від 02.12.2024, № 1 дск від 01.01.2025, № 5дск від 01.02.2025, № 8дск від 01.03.2025, № 16дск від 31.03.2025, № 22дск від 01.05.2025, № 42 дск від 02.06.2025.
Проте, вказані витяги не містять підтвердження виконання завдань саме позивачем.
На підтвердження виконання відповідних завдань (не відповідачем як органом, а позивачем як окремим суб'єктом) позивачем жодного доказу не надано.
Більш того, з аналізу функціональних обов'язків, відповідно до яких позивачка проходить військову службу, вона у цілому не може виконувати бойових (спеціальних) завдань, з якими законодавством пов'язано виплату додаткової.
Так, посадові обов'язки позивача не стосуються сутнісного здійснення відповідачем своїх повноважень (тобто, проведення медичних оглядів), натомість зводяться до організаційно-технічного забезпечення існування відповідача як організації, без взаємозалежності саме з функціональним призначенням відповідача.
Іншими словами, позивач сприяє діяльності відповідача як органу в цілому, однак не причетний до здійснення відповідачем його функціонального призначення (проведення медичних оглядів).
Понад те, відповідно до пункту 16 наказу начальника 12 РВЛК (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.12.2023 № 101, майор ОСОБА_1 не допущена до проведення військово-лікарської експертизи, жодних згадок про її можливе залучення як особи уповноваженої з питань запобігання корупції наказом не визначено.
Зазначене також відображено у пункті 16 наказу начальника 12 РВЛК (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.12.2024 № 123.
Отже, виходячи з тексту згаданого роз'яснення, до особового складу штатних ВЛК входять як військовослужбовці, що виконують бойові (спеціальні) завдання (проведення військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи), так і військовослужбовці, що не виконують бойові (спеціальні) завдання, а контроль за цією сферою діяльності покладається на начальників штатних ВЛК.
Відповідно, позивач, яка проходить військову службу у 12 Регіональної військово-лікарської комісії на посаді начальника адміністративної групи, не входить до складу осіб, які допущені до проведення військово-лікарської експертизи у 20 Регіональної військово-лікарської комісії.
Тобто, не приймає участь у її засіданнях та не підписує постанови, не залучається до виконання бойових спеціальних завдань необхідних для захисту територіальної цілісності України що, у розумінні викладених норм законодавства у їх сукупності, що зумовлює відсутність підстав для виплати їй додаткової винагороди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до приписів частини 2 статті 2 КАС України, згідно з якими суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти та приймати рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
А тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 06.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко