Іменем України
06 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1564/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
04.08.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг на підставі заяви б/н від 03.06.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів/реєстрі Оберіг інформації стосовно виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 ;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був виключений з військового обліку у зв'язку з визнанням не придатним до військової служби, про що зроблено запис у його тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де за результатами проходження військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 не є військовозобов'язаним, так як на підставі п. «а» ч. 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в ред. від 14.01.2006) виключений з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби, про що зроблено запис у військово - обліковому документі. Тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 не передбачає повторне медичне обстеження, а в паспорті на ім'я позивача проставлений штамп «не військовозобов'язаний», дата: 03.08.2006.
Позивач зауважує, що частина 1 статті 27 Закону № 2232-ХІІ в ред. від 14.01.2006, передбачала, що громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку за станом здоров'я), зараховуються в запас. Відповідно ОСОБА_1 не перебуває у військовому запасі.
З метою формування електронного військово - облікового документу через застосунок Резерв +, позивачем виявлено, що інформація в реєстрі Оберіг не відповідає даним паперового військово - облікового документу, так як зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Однак позивач заяву на взяття його повторно на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавав, військово - лікарську комісію не проходив. ОСОБА_1 не був зарахований до запасу, а тому не направлявся повторно на медичний огляд. Крім того, на думку позивача, наразі також відсутні підстави для його направлення на військово -лікарську комісію.
Позивач 03.06.2025 звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг інформації щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 та приведення у відповідність даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг стосовно виключеного з військового обліку ОСОБА_1 .
Листом відповідача № ЩТ/646 від 10.06.2025 позивача повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення про взяття ОСОБА_1 на військовий облік не приймалось. Рішенням оператора реєстру вищого штабу автоматично ОСОБА_1 зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 . Також рекомендовано для вирішення даного питання звернутися особисто з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до територіальності.
З такими діями позивач не погоджується та вважає їх протиправними, оскільки підстави для звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання у позивача відсутні з огляду на його поновлення на військовому обліку саме у відповідача.
Крім того, позивачем подано скаргу до Міністерства оборони України б/н від 16.06.2025 щодо протиправних дій відповідача із проханням привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг відносно виключеного з військового обліку ОСОБА_1 , однак станом на час звернення до суду відповіді не отримано.
Відповідач позов ОСОБА_1 не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 16.04.2025 продовжено строк проведення загальної мобілізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.
В ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Відповідно до абзацу 6 ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію": військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 уведено в дію Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, яка забезпечує облік ідентифікацію оголошення в розшук та обмін такою інформацією з іншими держаними реєстрами.
Водночас, громадянин ОСОБА_1 постійно проживає у м. Першотравневськ, Дніпропетровської області. На військовий облік за місцем проживання не взятий, відносно даного громадянина неможливо проведення мобілізаційних заходів, ухиляється від виконання військового обов'язку.
Відповідно до абзацу 37 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 «Завдання та функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки», зазначено, що PTЦК звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості;
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З означених підстав відносно громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ініційовано розшук, оскільки він ігнорує обов'язок встати на військовий облік за місцем фактичного проживання, чим порушує приписи абзацу 6 ч.3.ст. 22 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підпадає під дію ст. ст. 210, 210-1 КУпАП.
В Реєстрі створено "Примітку про Правопорушення" на ім'я ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення не складався, Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся. Облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_2 не складалися, особисто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не відвідав, можливості перевірити оригінали документів не надав.
На підставі викладеного просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.02.2021 № 1248-5000339809 фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого замість військового квитка військовозобов'язаному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 20.06.2006, вбачається, що позивач прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 849669А посадою слюсар з ремонту та зберігання автомобілів; 15.03.2006 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 визнаний обмежено здатним до військової служби у воєнний час, переданий на облік військовозобов'язаних за Наказами МО України № 2-1994, № 207-1999. Також тимчасове посвідчення містить запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно наказу МО України № 342 від 09.06.2006.
З метою формування електронного військово - облікового документу через застосунок Резерв +, позивачем виявлено, що інформація в реєстрі Оберіг не відповідає даним паперового військово - облікового документу, оскільки зазначено про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
03.06.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою б/н від 03.06.2025 до відповідача, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстру Оберіг інформацію щодо виключення позивача з військового обліку у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, реєстрі Оберіг щодо виключеного з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до записів у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 .
До заяви позивачем долучено засвідчені копії документів, саме: паспорт громадянина України; довідку РНОКПП; тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 ; довідку від 09.02.2021 № 1248-5000339809 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; акт № 4569/221 обстеження стану здоров'я; виписку з історії хвороби № 4569/221; електронний військово - обліковий документ у ПДФ форматі.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.06.2025 № ЩТ/646 повідомлено позивача, що ОСОБА_1 автоматично, рішенням оператора реєстру вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 . Додатково повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік не приймалося, внаслідок чого рекомендовано для вирішення означених питань звернутися особисто с заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до територіальності.
Вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, а також протиправні дії щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , виключеного з неї у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні та мобілізація триває.
Відповідно до частини шостої статті 14 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 14.01.2006) на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, і визначення їх придатності для військової служби; зняття з військового обліку громадян, визнаних непридатними до військової служби.
Згідно із частиною третьою статті 16 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 14.01.2006) на районні (міські) призовні комісії покладаються, зокрема надання відстрочки від призову або звільнення від призову на строкову військову службу.
Відповідно до результатів медичного огляду призовника, моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення, зокрема:
про непридатність за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас;
про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку (частина п'ята статті 16 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 14.01.2006).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частин 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як вбачається з тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого замість військового квитка військовозобов'язаному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 20.06.2006, позивач 15.03.2006 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний обмежено здатним до військової служби у воєнний час, переданий на облік військовозобов'язаних. Одночасно тимчасове посвідчення містить запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно наказу МО України № 342 від 09.06.2006.
Разом з тим суд зауважує, що за приписами частини п'ятої статті 16 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 14.01.2006), за результатами медичного огляду призовника районна (міська) призовна комісія може оголошувати лише одне з наведених рішень: про непридатність за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас або ж про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Наказом Міністра Оборони України від 04.01.1994 № 2 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, що визначає організацію військово-лікарської експертизи на мирний та воєнний час у Збройних Силах України і військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства України та установлює порядок, зокрема медичного огляду призовників (далі Положення № 2 у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 60, 61 та 62 Положення № 2 ВЛК військового комісаріату створюється у районному, міському та районному у місті військовому комісаріаті.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у військових комісаріатах Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні та міські військово-лікарські комісії.
ВЛК військового комісаріату керується вказівками ВЛК військового округу.
ВЛК військового комісаріату має право приймати постанову у відповідності з даним Положенням.
Додатком 1 до пунктів 75, 77, 79, 284, 326 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.94 № 2 (в редакції наказу Міністра оборони України від 12.07.99 № 207 (z0501-99) встановлено Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України.
Суд зауважує, що тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 містить дату визнання призовною комісією позивача обмежено здатним до військової служби у воєнний час - 15.03.2006. Натомість у тимчасовому посвідченні не зазначено ані дати вчинення запису про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ані підстави такого виключення.
Доказів встановлення позивачу конкретної статті із списку хвороб, що визначають ступінь придатності до військової служби, матеріали справи також не містять.
З наданих позивачем до матеріалів справи копій акта № 4569/221 обстеження стану здоров'я та витягу з історії хвороби № 4569/221, вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.04.2006 по 07.04.2006, направлений комісією ІНФОРМАЦІЯ_10 від 27.02.2006 за №71 та йому встановлено діагноз - варікозна хвороба, ХВН в стадії компенсації А з права.
В свою чергу, за приписами пункту «а» частини п'ятої статті 37Закону № 2232-ХІІ (у редакції, станом на 14.01.2006) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни - визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Жодних доказів визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, матеріали справи не містять. Більше того, безпосередньо у тимчасовому посвідченні на ім'я позивача відсутня будь-яка інформація про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби. Запис про виключення з військового обліку ОСОБА_1 вчинено лише із посиланням на наказ МО України № 342 від 09.06.2006.
Отже доводи ОСОБА_1 про те, що його виключено з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі пункту «а» частини п'ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ в редакції від 14.01.2006, про що зроблено відповідний запис у військово-обліковому документів, не знайшли свого документального підтвердження.
Посилання позивача на норми частин першої статті 27 Закону № 2232-ХІІ (в редакції від 14.01.2006), як на підставу не перебування у військовому запасі, суд оцінює критично з огляду на таке.
Частиною першою статті 27 Закону № 2232-ХІІ в редакції, станом на 14.01.2006 передбачено, що громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених з військового обліку за станом здоров'я), зараховуються в запас. Тобто, громадяни виключені з військового обліку за станом здоров'я дійсно не є такими, що перебувають у запасі.
Однак, матеріли справи не містять доказів виключення ОСОБА_1 з військового обліку за станом здоров'я. Як зазначалось судом, тимчасова посвідка позивача взагалі не містить підстав виключення ОСОБА_1 з військового обліку. При цьому в самому тимчасовому посвідченні зазначено, що його видано військовозобов'язаному ОСОБА_1 в тому, що він дійсно прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 849669А посадою слюсар з ремонту за зберігання автомобілів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , суд зауважує, що позивача зараховано на військовий облік автоматично, рішенням оператора вищого штабу, про що було зазначено ОСОБА_1 згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_8 від 10.06.2025 № ЩТ/646 .
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 рішень щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік не приймалося, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача в цій частині протиправними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , судовий збір на користь позивача не стягується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян