Іменем України
06 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1544/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 03.10.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Луганській області з 03.10.2024, отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначену за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/29594/24.
Після призначення пенсії позивач дізнався, що відповідач не застосував ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В протоколі призначення пенсії відображено незастосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розрахунку розміру пенсії, тобто не виконуються вимоги щодо розміру мінімальної пенсії шахтарям (80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи).
Не погодившись з розрахунком розміру пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.06.2025.
Листом від 09.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №160/29594/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з 03.10.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за нормами ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 13.01.1999 по 07.08.2005 у ДВАТ Шахта “Привільнянська» ДП ДХК “Лисичанськвугілля» та з 29.10.2010 по 22.12.2015 у Державному тресті “Арктиквугілля» архипелага Шпіцберген рудника “Баренцбург». Рішенням суду не покладено на органи Пенсійного фонду України зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії із застосуванням норм статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
В своєму листі відповідач перекладає відповідальність за нарахування (обчислення розміру пенсії) за законом на суд.
Позивач зазначив, що на момент оскарження рішення про відмову у призначенні пенсії, існував спір про право на призначення пенсії, зарахування спірних періодів до пільгового стажу роботи, спір про обчислення розміру пенсії був відсутній, а тому не було предметом спору у справі №160/29594/24.
Розмір пенсії обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до протоколу призначення пенсії, розрахунку стажу, пенсію обчислено з урахуванням: - страхового стажу 53 роки 6 місяці 23 день , в тому числі до страхового стажу додатково враховано 25 повних років роботи за Списком № 1, в тому числі: Роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 25 років 03 місяці 01 день .
Позивач вважає, що як шахтар, відпрацювавши 15 років на підземних роботах з повним робочим днем, має право на обчислення пенсії у розмірі 80% заробітної плати (доходу) відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яка кореспондується з абз.3 частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, через підсистему «Електронний суд» надав відзив, в якому зазначив наступне.
ОСОБА_1 03.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами частини 3 статті 114 Закону № 1058.
За розглядом заяви ОСОБА_1 від 03.10.2024, розглянутої за принципом екстериторіальності спеціалістом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області винесено рішення від 10.10.2024 №121130004829 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за нормами частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.
Страховий стаж ОСОБА_1 становив 42 роки 4 місяці 1 день, в тому числі пільговий стаж роботи складає 19 років 1 місяць 16 днів, а саме пільговий стаж за Списком № 1 - 1 рік, пільговий стаж на підземних роботах (за професіями, передбаченими Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202) - 18 років 1 місяць 16 днів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 № 1260/29594/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: дослідити наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням роз'яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи: у ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» з 13.01.1999 по 01.07.2001 - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею та з 02.07.2001 по 07.08.2005 - помічник начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею та зазначити причини не зарахування до спеціального та пільгового стажу в разі наявності таких; зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 та з урахуванням роз'яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: Державний трест «Арктиквугілля» архипелаг Шпіцберген рудник «Баренцбург» з 29.10.2010 по 22.12.2015 - командир відділення гірничорятувального взводу; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 8020 від 03.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, з урахуванням висновків суду в даній справ.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 № 160/29594/24 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року в справі № 160/29594/24 змінено.
Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 160/29594/24 викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянути питання про зарахування до спеціального та пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 з зайнятістю повний робочий день в шахті з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи в ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля» з 13 січня 1999 року по 01 липня 2001 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею та з 02 липня 2001 року по 07 серпня 2005 року помічником начальника дільниці підземний з повним робочим днем під землею, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні».
Виключено з абзацу четвертого резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року в справі № 160/29594/24 словосполучення «роз'яснень Міністерства соцзахисту від 20.01.1992 року № 8». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 № 160/29594/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 № 160/29594/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області періоди роботи ОСОБА_1 у ДВАТ Шахта «Привільнянська» ДП ДХК «Лисичанськвугілля»: з 13.01.1999 по 01.07.2001 в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем під землею; з 02.07.2001 по 07.08.2005 в якості помічника начальника дільниці підземного з повним робочим днем під землею зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами частини 3 статті 114 Закону № 1058 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202.
За результатом зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу на підземних роботах страховий стаж ОСОБА_1 складає 53 роки 9 місяців 23 дні, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах - 25 років 3 місяці 1 день.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.10.2024, призначеної за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 № 1260/29594/24, обчислено без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 статті 28 Закону № 1058, оскільки в мотивувальній частині рішення суду відсутні висновки, щодо визначення мінімального розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 03.10.2024 отримує пенсію, призначену за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі № 160/29594/24 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зазначив, що виконує свої функції та обов'язки в межах своїх повноважень, визначених Положенням про управління, керуючись діючим в Україні законодавством, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 31.08.2022 №1216-5002072669 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Павлоградської міської ради.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 03.10.2024 отримує пенсію, призначену за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі № 160/29594/24 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Страховий стаж (повний) складає 53 роки 9 місяців 23 дні, в тому числі: роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 25 років 3 місяці 1 день.
Розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.10.2024 обчислено територіальним органом Пенсійного фонду України без урахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку із цим позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.06.2025 щодо перерахунку розміру пенсії.
Відповідачем надано відповідь від 09.07.2025 №5599-5598/Б-02/8-1200/25, в якій серед іншого вказано, що рішенням суду не покладено на органи Пенсійного фонду України зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії із застосуванням норм статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці». Пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства, підстави для проведення перерахунку відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
9 липня 2003 року було ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із абзацом 3 частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, та були зайняті на підземних роботах повний робочий день, працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості, а також працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Оскільки за наслідками судового розгляду судом встановлено, що стаж роботи позивача з повним робочим днем на підземних роботах з видобутку вугілля в шахтах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, становить більше 15 років, територіальним органом Пенсійного фонду України при призначенні пенсії не було враховано норми статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у перерахунку розміру пенсії за його заявою за вказаною нормою Закону, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач має здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням норми статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії, а саме з 03.10.2024 та з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
Суд також зауважує, що позивач не повинен був звертатись до відповідача з окремою заявою відповідно до Порядку №22-1, оскільки його право на обчислення призначеної пенсії з урахуванням особливостей, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинним законодавством не ставиться в залежність від подання такої заяви, а випливає безпосередньо з приписів зазначених правових норм, які пенсійний орган повинен був застосувати при обчисленні пенсії позивача.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити зі словесним корегуванням способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 969,00 грн (квитанція № 0789-9324-2563-4920 від 31.07.2025).
Оскільки судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, суд присуджує позивачу відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у загальному розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк (Сєвєродонецьк), вул.Шевченка, буд.9) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.10.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова