06 жовтня 2025 рокуСправа №160/4259/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Савченка А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та скасування висновку,
установив:
10 лютого 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним висновок Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 03.05.2024 року № 307 у частині формулювання: "захворювання, яке призвело до смерті, пов'язане з проходженням військової служби";
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України змінити формулювання висновку на: "смерть настала під час виконання обов'язків військової служби".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є матір'ю солдата ОСОБА_2 , який проходив військову службу в Державній прикордонній службі України з 06.10.2022 р. по 03.08.2023 р., а також брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Відповідно до висновку Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 03.05.2024 року, захворювання, яке призвело до смерті сина позивача, визнано таким, що пов'язане з проходженням військової служби. Разом із тим, в Акті службового розслідування № 206-2024 від 04.08.2023 встановлено, що смерть настала під час виконання обов'язків військової служби, а не лише у зв'язку із проходженням служби. Таким чином, на переконання позивача, зазначені документи суперечать формулюванню у висновку ЦВЛК, що звужує права її родини на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та відповідних соціальних гарантій. У зв'язку з цим, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання ухвали суду від 18.02.2025 р., позивачем усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в адміністративній справі №160/4259/25 за цією позовною заявою, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищевказаною ухвалою суду було витребувано у Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для прийняття рішення у формі Витягу із протоколу №307 від 03.05.2024 щодо ОСОБА_2 ; копію повного протоколу №307 від 03.05.2024
10.03.2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що до ЦВЛК ДПСУ надійшло клопотання виконуючого обов'язки начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Держприкордонслужби (військова частина НОМЕР_2 ) за №03.3/3378-24-Вих від 28.04.2024 про встановлення причинного зв'язку смерті солдата ОСОБА_2 , 1988 року народження, з додатками згідно абзацу четвертого пункту 3 глави 6 Розділу II Інструкції. Під час розгляду комісією даного пакету документів було встановлено, що солдат ОСОБА_2 , 1988 року народження, згідно біографічної довідки проходив військову службу в ДПСУ з 06.10.2022 по 03.08.2023, був звільнений в зв'язку зі смертю. Згідно актів № 206-2024 від 15.04.2024 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався близько 21 год 00 хв 02.08.2023 у 11 ПЗ (Нвс-5) та № 206/1-2024 від 15.04.2024 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (Нвс-1), відомо, що ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.06.2023, внаслідок різкого погіршення здоров'я, солдат ОСОБА_2 був госпіталізований до реанімаційного відділення комунального некомерційного підприємства «Дубровицька міська лікарня» міста Дубровиця Рівненської області. 13.06.2023 для подальшого лікування, військовослужбовець був переведений до Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, місто Рівне та був госпіталізований у обласний центр невідкладної хірургії з діагнозом «Ідіопатичний гострий панкреатит». Близько 21 год 00 хв ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в лікарні від хвороби. Згідно лікарського свідоцтва про смерть (остаточне) № 462 від 03.08.2023, видане «Комунальним закладом «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, причина смерті: «Ендогенна інтоксикація. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз». Враховуючи вище викладені обставини, що підтверджені відповідними документами, ЦВЛК ДПСУ прийшла до висновку щодо наявності підстав для винесення постанови про причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті солдата ОСОБА_3 , з проходженням військової служби.
12.03.2025 року позивач через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, тиьимспроаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 28 січня 1988 року, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України №08/1351 від 20.06.2024 р., видану НОМЕР_1 прикордонним загоном військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 дійсно 14.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в н.п. Хромове Донецької обл. ( підстава: витяг від 20.06.2024 з Журналу бойових дій НОМЕР_1 прикордонного загону від 28.02.2023 інв. №67 гриф).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 05.08.2023 року, виданого Жовтоводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 35 років про що 05 серпня 2023 року складено відповідний актовий запис №482.
Відповідно до висновків Акта розслідування нещасного випадку (випадку смерті) що стався близько 21 год 00хв 02 серпня 2023 року НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України відділ прикордонної служби №2 (форма Нвс-5) №206-2024, затвердженого 15.04.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , нещасний випадок зі смертельним наслідком (різке погіршення стану здоров'я, що призвело до смерті), який мав місце із солдатом ОСОБА_4 , вважати таким, що стався під час виконання ним обов'язків військової служби. До нещасного випадку зі смертельним наслідком призвело різке погіршення стану здоров'я. Порушень вимог нормативно-правових актів про охорону праці не встановлено.
Згідно Витягу з протоколу №307 від 03.05.2024 року засідання військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм, захворювання солдата ОСОБА_2 , 1988 року народження, згідно біографічної довідки проходив військову службу в ДПСУ з 06.10.2022 по 03.08.2023, був звільнений в зв'язку зі смертю, яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті: «Ендогенна інтоксикація. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз», -ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
Позивач вважаючи рішення Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України протиправним, звернулася із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до вимог ст. ст. 6, 10, 27, 28 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду громадян призовного віку, військовозобов'язаних та жінок, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах (далі - ВВНЗ), військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності, працівників суден забезпечення плавскладу та працівників льотного складу Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям, визначений Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за №570/16586, (далі - Положення № 333, яке було чинним на час винекнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 та 2 глави 1 розділу ІІ Положення № 333 визначається, що Основними завданнями військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є:
організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
медичний відбір громадян України для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі;
оцінка результатів медичного огляду військовослужбовців, осіб, які є кандидатами на військову службу в Держприкордонслужбі, осіб, які вступають до навчальних закладів Держприкордонслужби, і розроблення пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи;
визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, причинного зв'язку захворювань, поранень, травм контузій і каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу у Держприкордонслужбі;
визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби;
визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби;
визначення за станом здоров'я можливості проживання за кордоном членів сімей військовослужбовців, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання, при виїзді останніх за кордон або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України;
розроблення методичних рекомендацій до медичного огляду, вимог до стану здоров'я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі, кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ.
Для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК).
Відповідно до повноважень та завдань, покладених на ЦВЛК ДПСУ, визначення причинного зв'язку смерті військовослужбовців Держприкордонслужби відноситься до її компетенції. Положеннями абзацу четвертого пункту 3 глави 6 Розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС № 468 від 06.06.2017, зареєстрованого в Мін'юсті за №1011/30879 від 16.08.2017 року (далі - Інструкція), визначено: "з метою встановлення причинного зв'язку смерті (загибелі) начальник органу Держприкордонслужби направляє клопотання до Центральної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, яка виносить відповідну постанову.
До клопотання додаються: біографічна довідка, копія лікарського свідоцтва про смерть, копія свідоцтва про смерть, паспорт здоров'я (медична книжка), акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався, акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби, якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби."
На підставі вищезазначеного переліку документів ЦВЛК ДПСУ оформляє протокол засідання із винесенням постанови про причинний зв'язок смерті військовослужбовця.
Відповідно до п. 2 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.
Пунктом 4. глави 12 розділу ІІІ Положення № 333 встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
1) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань;
2) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за наявності обставин, передбачених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби";
3) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, або одержане внаслідок вчинення цією особою правопорушення;
4) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій;
зазначена постанова ВЛК приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях;
5) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби»;
постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті 1 цього пункту, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
зазначена постанова ВЛК приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії, складу сил та засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії або безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
6) "Захворювання (поранення, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;
у такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні;
7) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби;
постанова ВЛК в такому формулюванні приймається також за наслідками захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, якщо вони одержані до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва і придатність до військової служби;
постанова ВЛК у такому формулюванні приймається також за наслідками захворювань, які спричинені зловживанням психоактивними речовинами;
8) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;
9) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, та він визнаний учасником бойових дій;
постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велися бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дають змогу віднести початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;
10) "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;
11) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу.
Визначення причинного зв'язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться ЦВЛК. (абзац 1 пункту 8 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333)
Постанова ЦВЛК оформляється протоколом засідання щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв. (абзац 3 пункту 11 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333)
Відповідно до пункту 27 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333, постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, які призвели до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається за одним із формулювань, зазначених у пунктах 4, 5 цієї глави.
Так судом встановлено, що листом в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби №03.3/3378-24-вих від 28.04.2024 року на ім'я голови Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України були направлені документи для встановлення причинного зв'язку, що призвели до смерті військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону солдата ОСОБА_2 , патрульного ( за рахунок посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника 1 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, а саме: копія лікарського свідоцтва про смерть від 03.08.2023 року №462, копія свідоцтва про смерть від 05.08.2023 року НОМЕР_4 , копія актів розслідування нещасного випадку (випадку смерті) від 15.04.2024 №206-2024, від 15.04.2024 №206/1-2024, біографічна довідка відділу кадрів солдата
ОСОБА_5 до Протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії з встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв №307 від 03.05.2024 року, встановлено:
- розділ VIII «висновок лікаря-експерта: солдат ОСОБА_2 , 1988 року народження, згідно біографічної довідки проходив військову службу в ДПСУ з 06.10.2022 по 03.08.2023, був звільнений в зв'язку зі смертю. Згідно актів № 206-2024 від 15.04.2024 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався близько 21 год 00 хв 02.08.2023 у 11 ПЗ (Нвс-5) та № 206/1-2024 від 15.04.2024 про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (Нвс-1), відомо, що ОСОБА_2 був направлений у службове відрядження до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11.06.2023, внаслідок різкого погіршення здоров'я, солдат ОСОБА_2 був госпіталізований до реанімаційного відділення комунального некомерційного підприємства «Дубровицька міська лікарня» міста Дубровиця Рівненської області. 13.06.2023 для подальшого лікування, військовослужбовець був переведений до Комунального підприємства «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради, місто Рівне та був госпіталізований у обласний центр невідкладної хірургії з діагнозом «Ідіопатичний гострий панкреатит». Близько 21 год 00 хв ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в лікарні від хвороби. Згідно лікарського свідоцтва про смерть (остаточне) № 462 від 03.08.2023, видане «Комунальним закладом «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, причина смерті: «Ендогенна інтоксикація. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз».
Тому у комісії є підстава визнати, що захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Вказаний висновок засвідчено підписом лікаря ОСОБА_6 .
- розділ ІХ «Висновок комісії»: захворювання, яке призвело до смерті, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби.
Результат голосування «ЗА» одноголосно «ПРОТИ» немає.
- розділ Х «Постановили»: захворювання солдата ОСОБА_2 , 1988 року народження, згідно біографічної довідки проходив військову службу в ДПСУ з 06.10.2022 по 03.08.2023, був звільнений в зв'язку зі смертю, яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті: «Ендогенна інтоксикація. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз», - ТАК, пов'язане із проходженням військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на час спірних правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 зауважив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Так у Протоколі засідання Центральної військово - лікарської комісії з встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв №307 від 03.05.2024 року містяться висновок лікаря-експерта, висновок комісії, перелік розглянутих комісією документів, які на думку відповідача слугували для встановлення причинного зв'язку.
Крім того, судом наголошується, що на виконання вимог Положення № 333, відповідачем сформульовано причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті солдата ОСОБА_2 у відповідності до вимог підпункту 6 пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення № 333.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу та або встановлення причин смерті, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу та або встановлення причин смерті за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Тобто суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку причинному зв'язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця з урахуванням наявності, чи відсутності певних документів, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Матеріали справи не містять доказів того, що військово-лікарською комісією було проігноровано будь-які медичні висновки (документи) або допущено порушення встановленої процедури.
За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що оскаржуване рішення Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України є протиправним як за змістом, так і за процедурою його ухвалення.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для визнання для внесення змін у Протокол засідання Центральної військово - лікарської комісії з встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв №307 від 03.05.2024 року, щодо формулювання причинного зв'язку захворювання зі смертю солдата ОСОБА_2 .
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд висновує, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 45890441, місцезнаходження:01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, каб.140) про визнання дій протиправними та скасування висновку - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко