461/6342/25
1-кп/461/584/25
03.10.2025 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
психолога ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141360001337 від 23.07.2025, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , 22.07.2025 року о 14:51 год., перебуваючи у приміщенні торгового центру «Форум Львів», що за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, в умовах воєнного стану, умисно, таємно зі спинки стільця, який стояв посередині острівця «Remax» сумку чорного кольору марки «Staff» вартістю 410 гривень, всередині якої знаходився гаманець чорного кольору марки «Estro» вартістю 1200 гривень, у якому знаходились грошові кошти в сумі 8500 гривень та 100 польських злотих, що згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 22 липня 2025 року, становлять 1149, 86 грн, що належить ОСОБА_8 , яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнову шкоду на загальну суму 11 тисяч 259 гривень 86 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Пояснив суду, що він 22.07.2025 року о 14:51 год., перебуваючи у приміщенні торгового центру «Форум Львів», взяв зі спинки стільця сумку, в якій знаходився гаманець з грошовими коштами, оскільки думав, що його дії ніхто не помітить. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати; він навчається на кондитера, йому подобається обраний фах, тому бажає подовжити навчання; також перегляне своє відношення до друзів в контексті їх стосунків та вчиненого ним.
Потерпілий ОСОБА_8 просив проводити розгляд справи без його участі; шкода йому відшкодована частково.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у кожному випадку застосування ст.69 КК України, суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.
Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечних діянь останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Характеристика у ОСОБА_4 формальна.
На обліку у психоневрологічному диспансері не перебуває. Згідно інформації № 4252 від 12.08.2025 КНП ЛОР Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень, ОСОБА_4 , з липня 2023 року перебуває на обліку. Діагноз: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психостимуляторів.
Згідно Інформації № 118401 відділу Служба у оправах дітей Франківського району ЛМР, від 14.08.2028, ОСОБА_4 , перебуває на обліку у відділі, як дитина, позбавлена батьківського піклування.
Відповідно рішення Франківського районного суду м. Львова № 465/9721/13-ц від 06.02.2014, матір ОСОБА_9 , позбавлено батьківських прав відносно її сина ОСОБА_10 .
Згідно розпорядження Франківської районної адміністрації від 26.02.2014, ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відповідно розпорядження Франківської РА від 25.03.2014, дитина перебуває під опікую бабусі ОСОБА_5 , яка суду повідомила, що ОСОБА_11 має із внуком хороші стосунки , він є доброю дитиною; коли є вдома, допомагає їй з хатніми справами; вона виділяє йому грошові кошти для навчання, але контролювати поведінку неповнолітнього їй важко, бо він часто попадає під вплив друзів на вулиці, спілкування з якими вона неодобрює.
Спеціалістами відділ «Служба у справах дітей» Франківського району управління «Служба у справах дітей» ДГП ЛМР, неодноразово, систематично проводилися профілактичні бесіди з неповнолітнім ОСОБА_4 , та піклувальником ОСОБА_5 , щодо здобуття дитиною повної середньої освіти, питання виховання дитини та виконання обов'язків піклувальником, заборону вживання наркотичних речовин, алкоголю.
25.03.2025, 08.07.2025 спеціалістами відділу здійснювалися візити за адресою: АДРЕСА_2 . За даною адресою створені задовільні умови для проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , для дитини відведена окрема кімната облаштована всім необхідним для гармонійного розвитку. На момент візиту була присутня ОСОБА_5 , з якою проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання обов'язків піклувальника, 25.03.2025 був присутній неповнолітній ОСОБА_12 » з яким також проводилася бесіда, щодо зловживання наркотичними речовинами та алкоголем, ведення здорового способу життя.
ОСОБА_4 навчається в ЗППТО Бориславський центр професійної освіти з 03.02.2025 року за професією 5122. Кухар, 7412. Кондитер. До цього навчався в Міжрегіональному центрі професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львів.
Згідно характеристики навчального закладу, ОСОБА_4 спокійний, знаходить спільну мову з однолітками; загальний розумовий розвиток відповідає віковим нормам. Будь-які дані про негативну поведінку ОСОБА_4 в побуті відсутні.
Раніше не притягався до кримінальної відповідальності.
Із досудової доповіді Сектору ювінальної пробації м.Львова Личаківського РВ від 22.08.2025 вбачається, що особисті якості та поведінка ОСОБА_13 добрими; стосунки в суспільстві позитивними; виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Зазначені обставини в їх сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Кримінальним правопорушенням майнова шкода заподіяна на загальну суму 11 тисяч 259 гривень 86 копійок, яка відшкодована частково шляхом повернення речей та грошових коштів на загальну суму 5 тисяч 32 гривні 86 копійок.
Беручи до уваги особливість індивідуалізації покарання, обираючи між законними альтернативами, керуючись поняттям судового розсуду, з огляду на обставини справи та другорядну роль кари як мети покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що не є насильницьким, корупційним чи злочином, спрямованим на повалення державного ладу, особу неповнолітнього обвинуваченого, його молодий вік, поведінку та відношення до вчиненого, переживання за необдуманість поступку; щире каяття та глибоке усвідомлення незаконності своїх дій; ОСОБА_4 змінив коло спілкування, що свідчить його бажання виправити свою поведінку та відношення до життя.
Посткримінальна поведінка обвинуваченого, на думку суду, засвідчує його каяття, характеризує суб'єктивне ставлення до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він критично оцінив свої дії, спрямовані на збагачення в такий спосіб, і без будь-яких істотних обмежень усвідомив протизаконність діяння.
Наведені обставини дають суду можливість дійти обгрунтованого висновку про те, що призначення в конкретному випадку більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією ч.4 ст.185 КК України, є якісно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст.50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
Суд виходить з того, що каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. Відтак покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об'єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Встановлені судом дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 свідчать про наявність обґрунтованих підстав для застосування до нього положень ст.69 КК України при призначенні покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, складеної Сектором ювенальної пробації м.Львова Личаківського РВ Філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області від 21.08.2025 року, слідує, що орган пробації робить висновок про те, що виправлення неповнолітнього можливе баз ізоляції від суспільства.
Зокрема, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, характер правопорушення у вчиненні, якого він обвинувачується, участь обвинуваченого у підготовці досудової доповіді, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, Сектор ювенальної пробації м. Львова вважає, виправлення обвинуваченого у громаді без ізоляції від суспільства можливе за умови здійснення контролю за ОСОБА_4 , виконання рекомендацій, наданих уповноваженим органом з питань пробації.
Рекомендовано проводити роботу із залученням ОСОБА_4 до соціально-виховних заходів, які будуть спрямовані на формування навичок ефективної комунікації, набуття навичок контролю поведінки та емоцій, індивідуально- профілактичної роботи необхідної для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Також, доцільним є згідно п.4 ч.3 ст. 76 КК України виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Попередження вживання психоактивних речовин".
Крім того, в рамках проекту, щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, згідно п.6 ч.3 ст. 76 КК України, щодо вчинення певних дій, пройти онлайн-курс «Людина та держава. Правила гри», неповнолітньому Іллі, буде корисним пізнати розуміння своїх прав та обов'язків, допоможе усвідомити відповідальність за власні дії та рішення, здобути розуміння, що кожна дія має наслідки.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - у виді пробаційного нагляду. На переконання суду, така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Витрати за проведення експертиз відсутні.
Цивільні позови не заявлялись.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, з покладенням на ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.59-1 КК України, таких обов'язків:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речові докази:
- сумку чорного кольору марки «Staff»; гаманець чорного кольору марки «Estro»; грошові кошти: одна купюра номіналом 1 гривня, одна купюра номіналом 2 гривні, одна купюра номіналом 10 гривень, три купюри номіналом 20 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом 1000 гривень, одна купюра номіналом 100 злотих; три документи: ID-картка на ім'я ОСОБА_8 (№ НОМЕР_1 ), посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 (№ НОМЕР_2 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Audi АЗ, д.н.з. НОМЕР_3 - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
- CD-R диск ємкістю 700 GB - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1