ЄУН: 336/9282/25
Провадження №: 1-кп/336/1520/2025
іменем України
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080001173 від 09 серпня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Запоріжжя, громадянки України, яка має середню освіту, працевлаштована на підприємстві НВК Іскра на посаді прибиральниці, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_6
встановив:
23 вересня 2025 року прокурор направив до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080001173 від 09 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинуваченої та захисника про отримання вказаних документів.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою судді від 24 вересня 2025 року призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого засідання прокурор вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження. Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Потерпіла вважала можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження та підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Обвинувачена та її захисник вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників даного кримінального провадження. Сторона захисту заперечує проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звернулась з клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а саме цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Дане кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено. На підставі п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Відповідно до вимог ст. 27 КПК України кримінальне провадження може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу та вирішенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року застосовано до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07.10.2025 року, без визначення застави.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Тяжкість скоєного злочину не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути виправдана очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Прокурор в клопотання вказує, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Доказів того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, прокурором не надано. Доказів того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю прокурором також не надано, а тому даний ризик є не доведеним.
Прокурор вказує на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, однак вказаний ризик є лише припущенням прокурора, жодних доказів, що обвинувачена раніше притягалась до кримінальної відповідальності не надано.
Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_3 народилася в м. Запоріжжя, громадянка України, має постійне місце проживання, раніше не судима, в розшуку не перебувала. Офіційно працевлаштована в НВК «Іскра» та отримувала заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується довідками та характеристикою.
ОСОБА_3 має стійкі соціальні зв'язки (літніх батьків, доньку, інших родичів в м. Запоріжжі), має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 , яке належить їй на підставі спільної власності. За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, що підтверджується відповідною характеристикою.
Відразу після вчиненого ОСОБА_3 викликала швидку допомогу, дочекалась прибуття медиків та поліції, сама спустилась з 9 поверху і відкрила їм двері, але потерпілий помер в лікарні.
ОСОБА_3 не вчиняла жодних дій щодо приховання злочину чи спотворення слідів вчиненого - жодних дій ані щодо ножа (знаряддя злочину), або одягу, в якому вона була і які були вилучені поліцією в той самий день, або інших слідів вчиненого в квартирі потерпілого.
ОСОБА_3 активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення - надавала пояснення, брала участь в проведенні слідчого експерименту.
Всі докази у кримінальному провадженні зібрані.
Стороною обвинувачення, не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні. Ризику впливу обвинуваченої на свідків може запобігти покладений судом обов'язок утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Твердження прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою для запобігання ризикам, вказаним у ч. 1 ст. 177 КПК України, належним чином не мотивовані. Клопотання не містить належних обґрунтувань, а матеріали провадження будь-яких доказів, які давали б суду підстави для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, а також, що більш м'який запобіжний захід не зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні ризикам.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
Суд, дійшов до висновку, що надасть змогу належним чином забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт. У зв'язку з чим в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 слід відмовити, а клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт необхідно задовольнити.
Відповідно до положень статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів справи та пояснень обвинуваченої вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та матеріали, у сукупності дають підстави для висновку про те, що до обвинуваченої можливо застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, визначені п.п. 1-4 ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314-316, 181-183, 197, 199, 314-316, 372 КПК України, суд -
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082080001173 від 09 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на 15 жовтня 2025 року об 11 годині 00 хвилин, суддею одноособово.
Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, потерпіла, обвинувачена та захисник.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - відмовити.
Клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Запоріжжя, громадянки України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, а саме до 05 грудня 2025 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 05 грудня 2025 року.
Попередити обвинувачену ОСОБА_3 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченої ОСОБА_3 покласти на відділ поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Копію ухвали направити до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для виконання.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для відома.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: