ЄУН: 336/1695/23
Провадження №: 1-кп/336/257/2025
іменем України
06 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді солдата резерву 2 запасної роти, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
за участі:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
До обвинуваченого застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який спливає 09 жовтня 2025 року.
Прокурор просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України. Судовий розгляд неможливо завершити до спливу строку запобіжного заходу.
Захисник та обвинувачений заперечували щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2024 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому хвалами слідчого судді від 11 липня 2024 року, від 08 серпня 2024 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя призначено судовий розгляд та вирішено питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою 01 грудня 2024 року, в подальшому ухвалою суду від 27 листопада 2024 року, від 22 січня 2025 року, 19 березня 2025 року, 14 травня 2025 року, 07 липня 2025 року, 11 серпня 2025 року продовжено строк тримання під вартою до 09 жовтня 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2024 року кримінальне провадження ЄУН 336/9764/24 (провадження № 1-кп/336/1288/2024) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України об'єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження ЄУН 336/1695/23 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України. Об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно ЄУН 336/1695/23.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України про його продовження, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Відповідно до ст. 197, 199 КПК України, за клопотанням прокурора строк тримання особи під вартою може бути продовжений за наявності обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Відповідно до обвинувальних актів ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, які відносяться до кримінальних проступків (ч. 1 ст. 309 КК України), тяжких злочинів (ч. 1 ст. 307 КК України, ч. 2 ст. 307 КК України).
Крім того, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу.
Суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 обґрунтоване та підлягає задоволенню, вважає необхідним продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки не наведено переконливих обставин для його зміни.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, а також припис ч. 2 ст. 182 КПК України, що застава може бути внесена будь-якою особою, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Враховуючи наведені вище обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121120,00 грн.
Керуючись ст.ст. 181-183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів, тобто до 04 грудня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, визначених КПК України у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 121120,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_3 , номер провадження).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Термін дії покладених судом обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 04 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу та застосування більш м'якого запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її винесення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, обвинуваченими, які тримаються під вартою-в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Суддя: