ЄУН справи: 336/7958/24
Номер провадження: 1-кп/336/656/2025
06 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024082080000813 від 31.05.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, неодруженого, утриманців немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
30 травня 2024 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у приміщенні кафе «Модний квартал», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. З-А, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, в ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи в лівій руці револьвер «Safari Magnum», моделі «РФ 440» калібру 4 мм (Флобер), заводський серійний номер « НОМЕР_1 », який останній застосував відносно ОСОБА_5 , та який у подальшому він вихопив з рук потерпілого ОСОБА_4 , діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого та бажаючи їх настання, умисно здійснив не менше двох пострілів в область тулуба та грудної клітини потерпілому.
Внаслідок умисних протиправних дій, ОСОБА_5 , спричинив потерпілому ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітки по середньо-ключичній лінії на рівні 4-го ребра зліва до середньо-пахвової лінії на рівні 3-го ребра зліва з пораненням лівого шлуночку серця та верхньої частки лівої легені з розвитком посттравматичного випітного перикардиту і гемотораксу (скупчення крові в плевральній порожнині), що є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя та проникаючого поранення черевної порожнини з пораненням селезінки з подальшою спленектомією і розвитком гемоперитонеуму (скупчення крові в черевній порожнині), що є тяжким тілесним ушкодженням, за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні. Суду пояснив, що 30 травня 2024 року, приблизно о 20 годині, він разом з товаришем знаходились у приміщенні кафе «Модний квартал», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. З-А. У нього з потерпілим ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в результаті чого потерпілий зробив 5 пострілів у бік ОСОБА_5 , завдавши останньому тілесні ушкодження. Після чого, обвинувачений підійшов до потерпілого, який знаходився на підлозі, та зробив два постріла в область тулуба та грудної клітини потерпілому ОСОБА_4 . Також обвинувачений додав, що претензій матеріального та морального характеру потерпілий до нього не має, що підтверджується відповідною розпискою, розуміє, що його дії незаконні, просив суд суворо не карати, зазначив, що висновки для себе зробив, щиро розкаявся, засуджує свої дії. Клопотав про долучення до матеріалів справи відповідної розписки потерпілого ОСОБА_4 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідженням постанови про визнання речових доказів та відповідного висновку експерта.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодженні, що є небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, утриманців немає, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Суд також бере до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії; відсутність матеріальних та моральних претензій з боку потерпілого.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі без реального відбування покарання, але в умовах застосування до нього вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, та відповідає принципам рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_5 , не обирати.
Речові докази: предмет схожий на револьвер з маркуванням «Safari РФ-440», з номером НОМЕР_1 - повернути по приналежності ОСОБА_5 ; 7 предметів схожих на гільзи типу «Флобер», 2 предметів схожих на патрони типу «Флобер» - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/108-24/10524-БЛ у сумі 4 543,68 гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7