1 УХВАЛАСправа № 335/9572/25 2/335/3973/2025
про відкриття провадження у справі
02 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши позовну заяву Конценрну «Міські теплові мережі» подану через представника Корольову Вікторію Костянтинівну до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Позивач Концерн «Міські теплові мережі» в особі представника Корольової В.К. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 33 651,92 грн.
01.10.2025 до суду надійшла відповідь департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради щодо підтвердження зареєстрованого місця проживання відповідачів.
Відповідно до відомостей з бази даних Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради надана інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи, наданих на запит суду 29.09.2025, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.09.2015 по 20.12.2022. Знята з реєстрації у зв'язку зі смертю, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ст. ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Згідно з ч. 1 ст. 42, ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 померла, припинилась і її цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки).
Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача мала місце до пред'явлення даного позову до суду (26.09.2025), остання не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не була стороною у даній справі на момент смерті.
Згідно із ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловленою в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі №6-20987ск15.
З аналізу п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У ст. 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.
В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який закликає до зрозумілості норм, що застосовуються у будь-якій справі і до ясності гарантій для забезпечення об'єктивності та відкритості, запобігання сваволі суддів при вирішенні конкретних справ.
Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, що є принципом остаточності судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В даному випадку відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою 26 вересня 2025 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідач вже померла.
Якщо позов пред'явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 203/201/19 (провадження № 61-20609св19), в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 321/1118/16-ц (провадження № 61-28917св18), в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 183/303/16 (провадження№ 61-10982св18), в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 405/5728/16-ц (провадження№ 61-29815св18), в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 621/1867/15-ц (провадження № 61-27512св18), у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15-ц (провадження № 61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі в частині позовних вимог, пред'явлених до фізичної особи за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа в частині позовних вимог до померлого не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинена, а тому в даному випадку позовна заява до цієї особи не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до якої пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження в справі за заявленим позовом в частині пред'явлених позовних вимог до ОСОБА_1 та являються підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, встановивши, що на момент подання позовної заяви відповідач ОСОБА_1 померла, про що стало відомо суду до відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» подану через представника Корольову Вікторію Костянтинівну до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в частині позовних вимог висунутих до неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Підстави для залишення заяви без руху, повернення та відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до положень ст. 19, ст. 30 ЦПК України справа є підсудною Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вищезазначеними вимогами.
Додатково суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суддя вважає, що позовна заява повинна бути прийнята в провадження та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 186, 187, 193, 258, 260, 274, 353 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження в частині позовних до відповідача ОСОБА_1 .
Прийняти позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» подану через представника Корольову Вікторію Костянтинівну до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відкрити спрощене позовне провадження по справі за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» поданою через представника Корольову Вікторію Костянтинівну до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Призначити справу до судового розгляду на 12 годину 45 хвилин 23 жовтня 2025 року у приміщенні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за адресою: вул. Перемоги, 107Б, м. Запоріжжя, 69005.
Про час і місце проведення судового засідання повідомити учасників судового процесу.
Направляти судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів.
Рекомендувати позивачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду, у разі наявності, письмові докази в обґрунтування позовних вимог, які не були додані до позовної заяви, з дотриманням правил, передбачених ст. ст. 83, 95 ЦПК України.
Встановити відповідачам строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та письмових доказів за підтвердження викладених у відзиві обставин з дотриманням вимог ст. ст. 83, 95, 178, 191 ЦПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до вимог чч. 3-5 ст. 178 ЦПК України.
Протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив відповідачі мають право подати за правилами встановленими чч. 3-5 ст. 178 ЦПК України свої заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідачі мають право пред'явити зустрічний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 277 ЦПК України відповідачі в 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали мають право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідачі не подадуть у встановлений судом строк такі заперечення, вони має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин.
Попередити учасників справи та їх представників, що право на подання доказів, відзиву, заперечень та інших письмових заяв, а також письмових доказів, є їх правом, але у разі їх неподання справа буде розглянута судом за наявними у ній матеріалами.
Попередити сторони, що у разі невиконання ними вимог ст. ст. 178-180 ЦПК України в частині надання копій заяв по суті справи (відзиву на позов, пояснень тощо) іншим учасникам справи суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у розмірі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в частині відмови у відкритті провадження може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення рішення суду. В іншій частині ухвала суду окремо від рішення суду не оскаржується.
Поний текст ухвали суду складено 03.10.2025.
Суддя: О.О. Романько