с-ще Новомиколаївка
Іменем України
01 жовтня 2025 року ЄУ № 322/1036/25 (Провадження № 1-кс/322/224/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дізнавачки ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову дізнавачки СД ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 05.11.2021 за № 12021087300000085, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України,
встанвив:
депутат Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі вказаною скаргою.
Зі змісту скарги випливає, що досудове розслідування у вказаному провадженні проведене неповно, не об'єктивно, поверхово.
Скаржник вказував, що дізнавачка не провела слідчі експерименти зі свідками і не допитала його ( ОСОБА_5 ) в якості потерпілого.
Також у скарзі зазначаються інші обставини, які безпосередньо не стосуються даного кримінального провадження і досудового розслідування у ньому.
Скаржник посилався на ст.ст. 13, 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і елементи складу (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони) різних кримінальних правопорушень (ст.ст. 28, 351, 364 КК України).
В резолютивній частині скарги ОСОБА_5 просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження за № 12021087300000085 від 04.07.2025, винесену дізнавачкою СД ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 .
Також скаржником заявлено клопотання про витребування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, супровідний лист 04.07.2025 за №5564/72/7-2025 та всі докази, які знаходяться в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 11.07.2025 відкрито провадження за скаргою. Клопотання про витребування документів фактично задоволено, витребувані матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені в ЄРДР 05.11.2021 за № 12021087300000085.
15.07.2025 скаржником заявлено клопотання про відвід слідчому судді. Вказане клопотання в силу об'єктивних причин розглянуто 22.07.2025, відповідно до положень ст. 81 КПК України. Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області (ЄУ № 322/1006/25, Провадження № 1-кс/322/225/25) у задоволені клопотання про відвід слідчому судді, відмовлено. Матеріали за скаргою поверненні слідчому судді.
27.07.2025 скаржником заявлено нове клопотання про відвід слідчому судді. Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 30.07.2025 (ЄУ № 322/1006/25, Провадження № 1-кс/322/221/25) у задоволені клопотання про відвід слідчому судді, відмовлено. Матеріали за скаргою поверненні слідчому судді.
Після цього ОСОБА_5 подав ще три клопотання про відвід, які залишені слідчим суддею без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України, оскільки вказані ОСОБА_5 обставини, які він зазначав підставами для відводу були або ж ті самі, що зазначалися при подачі первісного клопотання, або існували на момент заявлення першого відводу і були відомі заявнику.
В нинішнє судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Прокурор і дізнавачка вважали за можливе розглянути скаргу по суті без участі скаржника, оскільки вважали, що ОСОБА_5 зловживає своїми правами.
Вирішуючи питання про можливість розгляду скарги без участі ОСОБА_5 слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Слідчим суддею відкрито провадження за скаргою ще 11 липня 2025 року і після того призначалось сім судових засідань, в жодне з яких скаржник не прибув, при тому, що саме в дні призначених судових засідань ним подавалась чергові клопотання про відвід.
Діючим процесуальним законом прямо не визначений алгоритм дій у такого роду випадках (як то залишення без розгляду скарги, чи її повернення), тому з урахуванням наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги ОСОБА_5 по суті без участі останнього.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що саме він здійснював процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження. Після надходження матеріалів із Запорізького апеляційного суду і відновлення досудового розслідування, органом досудового розірвання проведено усі слідчі дії і прийняті необхідні процесуальні рішення (зокрема і ті, на які зверталась увага судом апеляційної інстанції), для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Вважав, що досудове розслідування проведено повно, всебічно та об'єктивно. Навів аргументи чому саме не проведено слідчі експерименти за участю вказаних скаржником осіб. Постанова дізновачки після її прийняття, перевірялась ним як процесуальним керівником, і оскільки, на його думку, постанова є вмотивованою і законною, не скасовувалась. Просив у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовити.
Дізнавачка підтримала доводи прокурора.
Заслухавши прокурора і дізнавачку, дослідивши кримінальне провадження № 12021087300000085, оцінивши доводи ОСОБА_5 , якими він обґрунтовує свої вимоги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України,слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язати припинити дію, зобов'язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
З вимог ст. 94 КПК України випливає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді від 29.10.2021 (ЄУ № 322/787/21, Провадження № 1-кс/322/228/21) частково задоволено скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність працівників ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (звернення від 18.08.2021); зобов'язано працівників ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості в ЄРДР в частині зазначених скаржником обставин, щодо дачі завідомо неправдивих свідчень громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 наданих працівникам ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області під час проведення перевірки події, яка сталася 20.05.2021 в кабінеті селищного голови Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_9 , за участю голови ради, депутата цієї ради ОСОБА_5 і громадянина ОСОБА_10 ; відмовлено у задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_5
05.11.2021 до ЄРДР за № 12021008700000085 внесені відомості на підставі вказаної ухвали. Правова кваліфікація - ч. 1 ст. 384 КК України.
Під час досудового розслідування начальником СД до матеріалів кримінального провадження долучені матеріали за результатами перевірки по зверненню гр. ОСОБА_5 № 702 (ЄО № 799 від 20.05.2021), в рамках якої були опитані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (особи, які за твердженням ОСОБА_5 надали неправдиві показання/свідчення працівникам поліції).
Постановою начальника СД від 28.12.2021 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.
Вказана постанова оскаржена ОСОБА_5 слідчому судді.
Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.01.2022 скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення.
Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_5 в апеляційному порядку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 13.11.2024 ухвала слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.01.2022 і постановою начальника СД від 28.12.2021 про закриття кримінального провадження скасовані.
23.05.2025 постановою начальника СД відновлено досудове розслідування. Того ж дня визначено дізнавачів та уповноважених осіб на здійснення дізнання, які здійснюватимуть досудове розслідування, серед яких є дізнавачка ОСОБА_4 .
Дізнавачкою в рамках досудового розслідування витребувані і долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження усі матеріали за зверненням ОСОБА_5 , які в тій чи іншій мірі стосувалися обставин, що мали місце 20.05.2021 в кабінеті селищного голови Новомиколаївської селищної ради, а саме: № 698 (ЄО №898 від 03.06.2021), № 1084 (ЄО № 1288 від 02.08.2021), № 1122 (ЄО № 1347 від 09.08.2021), та № 1167 (ЄО №1235 від 26.07.2021).
Крім цього дізнавачкою допитані в якості свідків: заявник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , (особи, які за твердженням ОСОБА_5 надали неправдиві показання/свідчення працівникам поліції). ОСОБА_11 (секретар-друкарка, робоче місце якої знаходиться в прийомній голови ради), ОСОБА_10 (особа яка знаходилась з ОСОБА_5 в кабінеті голови, однак згодом вийшла звідти), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (поліцейські, які прибули на виклик), ОСОБА_14 (особа, яка перебувала поруч з кабінетом селищного голови).
Про нецензурні висловлювання ОСОБА_9 в бік ОСОБА_5 свідчили сам заявник, а також ОСОБА_14 . Решта свідків повідомила, що деталей події не пам'ятають, однак нецензурної лайки ОСОБА_9 в бік ОСОБА_5 вони не чули.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 відмовились від участі у слідчому експерименті.
ОСОБА_9 (селищний голова) відмовився надавати свідчення відповідно до ст. 63 Конституції України.
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства, або дізнання. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового розслідування, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Положеннями, ч. 1 ст. 40-1 КПК України встановлено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, і відповідно до п. 8 вказаної процесуальної норми уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
Рішення про закриття кримінального провадження н прийнято на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 384 КК України визначено, що за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивих звітів оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Вказане правопорушення відноситься до кримінальних проступків (відповідно до ст.12 КК України) і належить до кримінальних правопорушень проти правосуддя (Розділ XVIII КК України).
Об'єктом кримінального проступку є правосуддя у будь-якому провадженні: кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному.
Об'єктивна сторона полягає, зокрема, у завідомо неправдивому показанні свідка.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Майже аналогічне визначення має поняття «показання свідка» в цивільному (ч. 1 ст. 90 ЦПК України) і господарському (ч. 1 ст. 87 ГПК України) процесуальних кодексах та в кодексі про адміністративне судочинство, (ч. 1 ст. 90 КАС України)
У диспозиції ст. 384 КК України прямо зазначено саме про показання свідка, а не про пояснення чи про будь-яку інформацію, що надходить від вказаного суб'єкта.
Згаданий кримінальний проступок, вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
Суб'єкт кримінального правопорушення спеціальний. Ним може бути осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку і дає показання як свідок у справі (провадженні, якщо мова йде про кримінальний процес).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Так, дізнавачка, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача (ч. 4 ст. 40-1 КПК України).
Тобто, орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу кримінального правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 384 КК України, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням дізнавача, слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
На комплекс перевірочних дій, зокрема, впливає і зміст звернення особи, яка повідомляє про злочин.
Дізнавачкою проведено весь комплекс перевірочних дій, зокрема і тих, на які вказувалось судом апеляційної інстанції при скасування попереднього процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у формі закриття кримінального провадження і встановлено, що опитування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_11 здійснювалось за повідомленням зареєстрованим до єдиного обліку, а не в рамках кримінального провадження. Під час надання пояснень зазначені особи не набули процесуального статусу свідків, не попереджались про відповідальність передбачену ст. 384 КК України. Відсутність такого попередження і його процесуального оформлення виключає відповідальність за ст. 384 КК України.
Зі вказаними висновками погодився прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадження, а також слідчий суддя.
Як наслідок, стверджувати про недотримання норм КПК України, зокрема, вимог його статті 9, передумов немає. Тим паче, що не є доречним, на думку слідчого судді, скасовувати правильне за своєю суттю рішення, лише, з одних формальних підстав, так як це не кореспондується з вимогами ст.ст. 2, 28 того ж Кодексу.
В контексті тверджень, які зазначені у скарзі, що прямо не стосуються предмету розгляду (неодноразове закриття кримінального провадження за надуманими причинами, приховування доказів, не встановлення дійсних обставин, що відбулися 20.05.2021 в кабінеті селищного голови Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_9 , за участю голови ради, депутата цієї ради ОСОБА_5 і громадянина ОСОБА_10 ; провокація проти ОСОБА_5 ; організована злочинна змова й зацікавленість працівників Новомиколаївської селищної ради, ВнП № 3, ТУ ДБР, прокурорів, а також суддів тощо) слід зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже слідчий суддя вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути визнані підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавачки СД ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 05.11.2021 за № 12021087300000085, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1