с-ще Новомиколаївка
Іменем України
01 жовтня 2025 року ЄУ № 322/977/25 (Провадження № 1-кс/322/206/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дізнавачки ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_5 на постанову дізнавачки СД ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 23.05.2025 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.05.2021 за № 12021087300000030, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
встанвив:
депутат Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді зі вказаною скаргою.
Зі змісту скарги випливає, що досудове розслідування у вказаному провадженні проведене неповно, не об'єктивно, поверхово.
Скаржник вказував, що працівники ВнП № 3 не допитали усіх депутатів селищної ради, землевпорядника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були присутні 03.09.2021 і 25.03.2021 на засіданні постійної комісії, яка розглядала земельні питання. Не допитали ОСОБА_8 щодо його спілкування 11.03.2021 з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , не витребували відеозаписи з камер спостереження селищної ради в контексті перевірки показань ОСОБА_9 щодо її особистого перебування 09.03.2021 в селищній раді.
Також у скарзі зазначаються інші обставини, які безпосередньо не стосуються даного кримінального провадження і досудового розслідування у ньому.
Скаржник посилався на ст.ст. 13, 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» і елементи складу (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони) різних кримінальних правопорушень (ст.ст. 28, 351, 364 КК України).
В резолютивній частині скарги ОСОБА_5 просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження за № 12021087300000030 від 23.06.2025 (описка скаржника в даті, дійсною є 23.05.2025), винесену дізнавачкою СД ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 .
Також скаржником заявлено клопотання про витребування постанови про закриття вказаного кримінального провадження, супровідний лист 23.06.2025 за №3843/72/7-2025 та всі докази, які знаходяться в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 26.06.2025 відкрито провадження за скаргою. Клопотання про витребування документів фактично задоволено, витребувані матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені в ЄРДР 06.05.2021 за № 12021087300000030.
01.07.2025 скаржником заявлено клопотання про відвід слідчому судді. Вказане клопотання в силу об'єктивних причин розглянуто 24.07.2025, відповідно до положень ст. 81 КПК України. Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області (ЄУ № 322/977/25, Провадження № 1-кс/322/213/25) у задоволені клопотання про відвід слідчому судді, відмовлено. Матеріали за скаргою поверненні слідчому судді.
Після цього ОСОБА_5 подав ще три клопотання про відвід, які залишені слідчим суддею без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України, оскільки вказані ОСОБА_5 обставини, які він зазначав підставами для відводу були або ж ті самі, що зазначалися при подачі первісного клопотання, або існували на момент заявлення першого відводу і були відомі заявнику.
В нинішнє судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Прокурор і дізнавачка вважали за можливе розглянути скаргу по суті без участі скаржника, оскільки вважали, що ОСОБА_5 , зловживає своїми правами.
Вирішуючи питання про можливість розгляду скарги без участі ОСОБА_5 слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу. Водночас частиною другою цієї ж статті передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Слідчим суддею відкрито провадження за скаргою ще 26 червня 2025 року і після того призначалось шість судових засідань, в жодне з яких скаржник не прибув, при тому, що саме в дні призначених судових засідань ним подавалась чергові клопотання про відвід.
Діючим процесуальним законом прямо не визначений алгоритм дій у такого роду випадках (як то залишення без розгляду скарги, чи її повернення), тому з урахуванням наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги ОСОБА_5 по суті без участі останнього.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що саме він здійснював процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження. Після надходження матеріалів із Запорізького апеляційного суду і відновлення досудового розслідування, органом досудового розірвання проведено ряд слідчих дій і прийняті необхідні процесуальні рішення (зокрема і ті, на які зверталась увага судом апеляційної інстанції), для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Вважав, що досудове розслідування проведено повно, всебічно та об'єктивно. Навів аргументи чому саме не змінювалась кваліфікація зі ст. 358 на ст. 366 КК України. Постанова дізновачки після її прийняття, перевірялась ним як процесуальним керівником, і оскільки, на його думку, постанова є вмотивованою і законною, не скасовувалась. Просив у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовити.
Дізнавачка підтримала доводи прокурора.
Заслухавши прокурора і дізнавачку, дослідивши кримінальне провадження № 12021087300000030, оцінивши доводи ОСОБА_5 , якими він обґрунтовує свої вимоги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України,слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язати припинити дію, зобов'язати вчинити певну дію, відмовити у задоволенні скарги.
З вимог ст. 94 КПК України випливає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді (ЄУ № 322/310/21, Провадження № 1-кс/322/106/21) від 29.04.2021 задоволено скаргу ОСОБА_5 ; зобов'язано ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості за депутатським зверненням депутата Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 2 квітня 2021 року (вхідний номер 640Д).
05.05.2021 до ЄРДР за № 12021008700000030 внесені відомості на підставі вказаної ухвали. Правова кваліфікація - ч. 1 ст. 358 КК України.
В рамках досудового розслідування начальником СД була дана оцінка: депутатським зверненням ОСОБА_5 ВнП № 3 від 02.04.2021; долученим до матеріалів кримінального провадження матеріалам перевірки за зверненням ОСОБА_5 ЄО № 459 від 02.04.2021 (які серед інших документів, містили такі документі і копії: письмові пояснення депутатів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , копію однієї сторінки журналу реєстрації вхідної кореспонденції; рішення №11 Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 01.04.2021; розпорядження № 33 Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області від 17.06.2013; голову Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області; інструкції з діловодства у Новомиколаївській селищній раді (з додатками); допитано в якості свідків землевпорядника Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_7 , начальника відділу земельних відносин ОСОБА_6 і секретаря-друкарку цієї ради ОСОБА_12 , депутатів ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 голову цієї ради ОСОБА_14 , а також громадянку ОСОБА_9 .
Постановою начальника СД від 26.05.2021 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.
Вказана постанова оскаржена ОСОБА_5 слідчому судді.
Ухвалою слідчого судді від 20.09.2021 згадана постанова начальника СД скасована.
21.10.2021 постановою начальника СД відновлено досудове розслідування.
Постановою начальника СД від 28.12.2021 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.
Вказана постанова оскаржена ОСОБА_5 слідчому судді.
Ухвалою слідчого судді від 11.01.2022 скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення.
Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_5 в апеляційному порядку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2025 ухвала слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11.01.2022 і постановою начальника СД від 28.12.2021 про закриття кримінального провадження, скасовані; матеріали кримінального провадження направлені до ВнП №3 для організації подальшого досудового розслідування.
16.04.2025 постановою начальника СД відновлено досудове розслідування. Того ж дня визначено дізнавачів та уповноважених осіб на здійснення дізнання, які здійснюватимуть досудове розслідування, серед яких є дізнавачка ОСОБА_4 .
Дізнавачкою в рамках досудового розслідування витребувані і долучені до матеріалів вказаного кримінального провадження копія розпорядження про прийняття ОСОБА_12 , копія посадової інструкції секретаря-друкарки. Отримано відповідь щодо відповідальної особи за прийняття та реєстрацію вхідної кореспонденції в Новомиколаївській селищній раді.
Дізнавачкою додатково допитано ОСОБА_6 , долучено інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (кадастровий номер 2323686200:07:010:0002, власник ОСОБА_8 ) і витяг рішення десятої позачергової сесії Новомиколаївської селищної ради № 25 від 24.06.2021, також допитано в якості свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_5 .
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства, або дізнання. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового розслідування, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Положеннями, ч. 1 ст. 40-1 КПК України встановлено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, і відповідно до п. 8 вказаної процесуальної норми уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.
Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Так відповідно до Інструкції з діловодства у Новомиколаївській селищній раді від 17.06.2013 № 33 та наказу Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» в селищній раді застосовується одна форма реєстрації документів - журнальна. Реєстрація листів із земельних питань проводиться до журналу реєстрацій листів, заяв і скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області. Реєстрація документів полягає у ведені запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документу проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.
Згідно з відповіддю Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 05.05.2025 № 1264, відповідальною особою за прийняття і реєстрацію вхідної кореспонденції Новомиколаївської селищної ради є секретар-друкарка ОСОБА_12 .
Відповідно до посадової інструкції секретаря-друкарки, затвердженою Новомиколаївським селищним головою від 27.12.2010, секретар-друкарка належить до професійної групи «Технічні службовці» отже не відносить до категорії посадових осіб.
Дізнавачкою зроблено висновок, що журнал реєстрації листів, заяв її скарг громадян (земельні питання) Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, посвідчує факт надходження заяви її реєстрацію та передачу на виконання. Відмітка з позначкою 531а у журналі посвідчила факт реєстрації. ОСОБА_5 на земельній комісії, виявлено факт відсутності позначки реєстрації на самій заяві ОСОБА_9 , хоча в журналі вказаний факт було зареєстровано.
ОСОБА_12 надала свідчення про те, що нею внесено до журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву ОСОБА_9 за графами, у зв'язку з великим напливом документів і вона через власну необережність відразу не вписала в журнал дану заяву, але так як на ній була дата прийняття то довелося вписати нижче граф дану заяву.
ОСОБА_9 надала свідчення про те, що вона 09.03.2021 при подачі заяви для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою за вказівкою секретарки залишила цю заяву у неї на столі.
ОСОБА_14 надав показання щодо процедури подачі громадянами заяв для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, подальшого алгоритму його дій, підготовки документів землевпорядниками, передачі документів на земельну комісію, винесення питань на сесію. Також щодо обставин, які відбулись 01.04.2021 на сесії, під час якої і були з'ясовані обставини щодо реєстрації заяви ОСОБА_9 і пропозиції від депутата ОСОБА_5 в цьому контексті, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою виключно ОСОБА_8 . Рішення ради щодо надання дозволу обом претендентам ОСОБА_9 і ОСОБА_8 .
Депутати ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 надали показання фактично аналогічні за своїм змістом, а саме те, що на засіданні постійної комісії, яка відбувалась 25.03.2021 була виявлено що заява ОСОБА_9 не зареєстрована, а у відповідному журналі позначена номером 531а від 09.03.2021. На земельну ділянку окрім ОСОБА_9 подав заяву ОСОБА_8 . Комісія рекомендувала повідомити про вказаний випадко на сесії, що фактично і було зроблено 01.04.2025. На вказаній сесії депутат ОСОБА_5 в контесті вказаних обставин відстоював позицію про надання дозволу лише ОСОБА_8 , втім рада ухвалила рішення про надання дозволу обом особам.
ОСОБА_7 надала показання щодо своїх посадових обов'язків. Зазначала, що про обставини, які мали місце 21.03.2021 на засіданні постійної комісії з земельних питань, вона дізналась від ОСОБА_6 . Будь якого відношення до реєстрації заяв громадян вона не має. Також щодо обставин, які відбулись 01.04.2021 на сесії, на якій вона була присутня особисто.
ОСОБА_6 надав показання щодо своїх посадових обов'язків, алгоритму дій посадових осіб виконкому Ради після подачі громадянами заяв про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а також обставин, які мали місце 21.03.2021 на засіданні постійної комісії з земельних питань, про факт виявлений ОСОБА_5 в конесті реєстрації заяви ОСОБА_9 і рішення постійної комісії про доцільність повідомлення про цю обставини на сесії 01.04.2021.
В ході додаткового допиту ОСОБА_6 надав показання, щодо обставин, які мали місце після прийнятих 01.04.2021 на сесії рішень про надання дозволів на виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , а саме подачу ОСОБА_8 відповідного пакету документів для оформлення земельної ділянки і прийняття Радою рішення 24.06.2021, на підставі якого ОСОБА_8 отримав право власності на земельну ділянку. ОСОБА_9 в свою чергу таких документів не надавала.
Дізнавачка встановила, що вході розгляду заяви ОСОБА_9 на земельній комісії, рішення якої має рекомендаційних характер, запропоновано винести вказане питання розгляд депутатам.
01.04.2021 на сесії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області депутатами прийнято до уваги вказаний факт та проголосовано за надання дозволу на розроблення проекту землеустрою як ОСОБА_8 так і ОСОБА_9 (які претендували на одну земельну ділянку розміром до 2,00 га). Вказане, на переконання дізнавачки не може свідчити про кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки рішення було прийнято колегіально депутатами.
В подальшому рішенням десятої позачергової сесії Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 24.06.2021 № 25, затверджено проект землеустрою ОСОБА_8 і передано йому у власність земельну ділянку для ведення л селянського господарства, кадастровий номер 2323686200:07:010:0002.
Положеннями ч. 1 ст. 358 КК України визначено, що за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут передбачено покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років..
Вказане правопорушення відноситься до кримінальних проступків (відповідно до ст. 12 КК України).
Об'єктом цього кримінального проступку є встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Предметом кримінального правопорушення є: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. Також, предметом кримінального правопорушення є ті письмові документи, які посвідчують наявність юридичне значимих фактів і мають своїм джерелом походження підприємство, установу, організацію незалежно від форми власності, громадянина-підприємця, аудитора або іншу особу, яка має право видавати чи посвідчувати відповідні документи.
Згідно з приміткою до ст. 358 КК України під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Предметом кримінального правопорушення не визнаються документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов'язків.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення виражається у таких формах:1) підроблення посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою; 2) збут підробленого документа; 3) виготовлення підроблених печатки, штампу або бланку; 4) збут таких штампів, печаток, бланків; 5) використання завідомо підробленого документа.
Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа. В останньому випадку (так звана переробка) перекручення істини відбувається шляхом внесення у документ неправдивих відомостей (виправлення, внесення фіктивних записів, знищення частини тексту, витравлення, підчистка, змивання, підробка підпису, переклеювання фотографій, проставлення на документі відбитка підробленої печатки тощо).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358, вважається закінченим з моменту вчинення однієї з чотирьох дій, які альтернатив не становлять його об'єктивну сторону.
Використання завідомо підробленого документа, може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред'явлення документа; 2) подання документа.
При пред'явленні документа суб'єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. При цьому підроблений документ залишається у володінні винного.
Подання документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється із змістом підробленого документа. Але підробка не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів з метою отримання прав або звільнення від обов'язків.
Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред'явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Підроблення офіційних документів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, визнається службовим підробленням (ст. 366 КК України).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою суб'єктивною ознакою підроблення документа, виготовлення підробленого штампа, печатки або бланку є мета використання зазначених предметів як підроблювачем, так і іншою особою.
Мета використання підробленого документа означає прагнення винного отримати певні права або звільнитись від обов'язків і має конкретний характер.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України відрізняється від правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України фактично лише за суб'єктивним складом.
В ході досудового розслідування даного провадження дізнавачкою не здобуто доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_14 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , до внесення у журнал вхідної кореспонденції завідомо неправдивих, відомостей. ОСОБА_12 (яка могла бути причетною до вчинення протиправних дій) в свою чергу не є службовою особою, отже підстав для зміни кваліфікації з ч. 1 ст. 358 на ст. 366 КК України не було.
Скаржником, який також є заявником, фактично висувається версія про те, що посадові особи Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_14 (голова), ОСОБА_6 (начальник відділу земельних відносин) і ОСОБА_7 (землевпорядник), використали документи подані ОСОБА_8 щодо отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою для отримання аналогічного дозволу приватною особою ОСОБА_9 з метою отримання нею в подальшому можливості оформити право власності на земельну ділянку, на яку на той час також претендував ОСОБА_8 . Для цього була залучена серетар-друкарка ОСОБА_12 . Отже ОСОБА_5 фактично стверджував про вчинення посадовими особами дій, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, яке є кримінальним злочином, а не проступком.
Втім, як вже зазначалось, доказів які б могли підтвердити версію ОСОБА_5 під час досудового розслідування у формі дізнання здобуто не було.
Положеннями ч. 2 ст. 217 КПК України передбачено, що не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.
Слідчий суддя допускає, що у вказаному провадженні, могли існувати недоліки організації проведення досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР (зокрема при визначенні попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення), що могло призвести до неправильного визначення форми досудового розслідування (дізнання замість слідства). Разом з тим, вказані недоліки не можуть бути усунені шляхом скасування постанови про закриття кримінального провадження, адже не впливають на правильне по суті рішення дізнавачки про відсутність в діянні будь-якої особи складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім цього навіть якщо виходити з того, що в діях посадових осіб могли бути ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України, вказане правопорушення має матеріальний склад (конкретно в цьому випадку негативні наслідки для ОСОБА_8 ). Водночас такі наслідки могли настати виключно за трьох умов: 1) надання Радою (колективного органу) дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_9 (що фактично і було зроблено); 2) виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_9 ; 3) затвердження Радою проекту ОСОБА_9 і передачу їй у власність земельної ділянки на яку претендував ОСОБА_8 .
Зі змісту додаткових показань ОСОБА_6 випливало, що ОСОБА_9 не подавала документи на оформлення земельної ділянки, що дає підстави вважати, що остання не виготовила проект землеустрою дозвіл на виготовлення якого надавався їй Радою 01.04.2021.
ОСОБА_8 в свою чергу своє право на отримання у власність земельної ділянки реалізував і жодних негативних наслідків для нього не настало.
Рішення про закриття кримінального провадження дізнавачкою прийнято на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зі вказаними висновками погодився прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадження.
Хоча в постанові дізнавачки не міститься чітке мотивування в контексті відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України (адже ОСОБА_5 наголошував на протиправних діях саме посадових осіб: ОСОБА_14 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ), або вказівки про відсутность складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України в діянні ОСОБА_12 (якою 09.03.2021 і було внесено запис про заяву ОСОБА_9 під 531а у відповідний журнал), стверджувати про недотримання дізнавачкою норм КПК України, зокрема, вимог його статті 9, передумов немає. Тим паче, що не є доречним, на думку слідчого судді, скасовувати правильне за своєю суттю рішення, лише, з одних формальних підстав, так як це не кореспондується з вимогами ст.ст. 2, 28 того ж Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя не має повноважень при розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, досудове розслідування в якому проводилось у формі дізнання зобов'язувати вносити відомості до ЄРДР чи змінювати кваліфікацію правопорушення на таку, у якому досудове розслідування здійснюється у формі слідства.
В контексті тверджень, які зазначені у скарзі, що прямо не стосуються предмету розгляду (неодноразове закриття кримінального провадження за надуманими причинами, наявність інших кримінальних проваджень де ОСОБА_5 також виступав заявником, приховування доказів, організована злочинна змова й зацікавленість працівників Новомиколаївської селищної ради, ВнП № 3, прокурорів, а також суддів тощо) слід зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже слідчий суддя вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути визнані підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову дізнавачки СД ВнП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 23.05.2025 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.05.2021 за № 12021087300000030, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1