06 жовтня 2025 року
Справа № 646/7017/23
Провадження № 1-кп/646/300/2025
06.10.2025 року Основ'янський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
та обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12023221100000020 від 04.01.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, непрацюючого, одруженого, маючого доньок ОСОБА_13 , 2016 року народження та ОСОБА_14 , 2024 року народження, судимого: 17.02.2006 року Куп'янським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 12.10.2007 року Куп'янським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 01.06.2013 року Чугуївським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125, ст. 395, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 29.10.2013 року Куп'янським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 297, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, 04.04.2017 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мурафа Краснокутського району Харківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, одруженого, маючого сина ОСОБА_15 , 2011 року народження, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта професійно-технічна, непрацюючого, неодруженого, судимого 27.08.2009 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 296 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, 08.09.2010 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 17.04.2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 27.04.2023 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 13.11.2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України,
В провадженні Основ'янського районного суду міста Харкова перебуває об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221100000020 від 04.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України.
Потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.
В судове засідання свідки сторони обвинувачення не з'явилися, повідомлялися про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Прокурор ОСОБА_5 під час судового засідання вважала неможливим продовження судового розгляду за відсутністю потерпілих та свідків, просила відкласти розгляд справи, повторивши виклик учасників судового розгляду. Крім того, заявила клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, так як ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме - переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу, інших обвинувачених та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора ОСОБА_5 щодо відкладення розгляду справи та задоволення клопотань про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 вважали неможливим проводити розгляд справи за відсутністю потерпілихта свідків. Разом з тим, заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, посилаючись на відбування обвинуваченим покарання за попереднім вироком суду.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_11 вважали за доцільневідкласти розгляд справи. Разом з тим, заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_12 вважали неможливим проводити розгляд справи за відсутністю потерпілих та свідків.
Колегія суддів, вислухавши думки з'явившихся учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду (ст. 325 КПК України).
Таким чином, колегія судів звертає увагу на безумовне право сторін кримінального провадження на допит під час судового розгляду потерпілих, свідків, враховуючи, що потерпіли та свідки в судове засідання не з'явились, колегія судів приходить до висновку про необхідність відкладення судового засідання, повторення виклику учасників судового розгляду.
Окрім цього, суд враховує, що сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ч. 3 ст. 23 КПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11.08.2020 року (справа №288/113/15-к; провадження № 51-1176 км 20).
Враховуючи неявку в судові засідання свідків сторони обвинувачення, суд вважає за доцільне покласти обов'язок щодо забезпечення їх явки в наступне судове засідання на прокурора.
Крім того, ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 12.08.2025 року відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 був продовжений трок запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 09.10.2025 року, включно.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В обґрунтування поданого клопотання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прокурор посилається на те, що на теперішній час існують заявлені ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу, свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні, окрім іншого, особливо тяжкого злочину, а ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_10 злочинів, а обвинуваченому ОСОБА_11 злочину, є вагомим доводом, що збільшують ризик переховування від суду.
При цьому колегія суддів враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту, обвинувачені дізналися про обсяг зібраних доказів, у тому числі потерпілу та свідків, показання яких можуть підтверджувати їх вину у вчиненні інкримінованого їм злочину.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілу, свідків та інших обвинувачених, колегія судів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від потерпілої, від осіб, які є свідками, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілої та свідків, дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням потерпілої, свідків, обвинувачені обізнані як про їх персональні данні, так і про зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинувачених на потерпілу та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_10 раніше неодноразово судимий, ОСОБА_11 притягався до кримінальної відповідальності.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у разі визнання їх винуватими, з огляду на вірогідність переховування від суду; незаконного впливу на потерпілу та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінальних правопорушень, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинив чи не вчинив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Таким чином, колегія суддів вважає встановленим продовження існування ризиків, щодо обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинувачених переховуватися від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегією суддів вивчалася можливість щодо не доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених.
Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в разі визнання винуватими у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, враховуючи дані про особи обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діяння, які їм інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. На теперішній час наявні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В той же час, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу судового розгляду, продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у виді тримання під вартою до 03.12.2025 року включно.
Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, про які зазначено вище, враховуючи, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчинення злочину, що спричинило смерть людини, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні при продовженні застосування запобіжного заходу.
Крім того, 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Згідно із ч. 2 вказаної статті суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачені знаходяться в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» для забезпечення оперативності судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне призначити судове засідання в режимі відеоконференції за участю обвинувачених.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 318, 336, 369 КПК України, колегія суддів -
Відкласти судове засідання з розгляду об'єднаного кримінального провадження за обвинуваченнямОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України, на 09 год. 00 хв. 05.11.2025 року, повторивши виклик учасників судового розгляду.
Покласти обов'язок щодо забезпечення явки в судове засідання на 09 год. 00 хв. 05.11.2025 року свідків сторони обвинувачення на прокурора.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 03.12.2025 року включно.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченогоОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 03.12.2025 року включно.
Судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. п. 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115КК України, призначене на 09 год. 00 хв. 05.11.2025 року, проводити в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), за участю обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Зобов'язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» встановити осіб обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та вручити їм пам'ятку про їх процесуальні права.
Копії ухвали направити прокурору - для виконання в частині забезпечення явки в судове засідання свідків сторони обвинувачення; адміністрації Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання в частині проведення відеоконференції.
Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3