18.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/7792/25
Провадження 2/205/3732/25
18 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Грони Д.С.,
за участю секретаря судового засідання Галушки А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» адвокат Пархомчук С. В., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020 в розмірі 10400,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту -2000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 8400,00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 05.09.2020 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150153 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач підтвердила що ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Умовами договору передбачено: сума кредиту 2000 грн; дата надання кредиту 05.09.2020; строк кредиту 30 днів, валюта кредиту: UAН; стандартна процентна ставка 2% в день або 730 % річних. 05.09.2020 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000 грн за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 . 28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу № 01-28/10/2021 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до відповідача. Відповідач умови договору не виконала у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 13.01.2025 становить10400,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 8400,00 грн. На виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування», позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про погашення заборгованості, однак до теперішнього часу сума боргу не повернута. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 15 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30 червня 2025 року представник позивача Пархомчук С.В. подав до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
Представник позивача Пархомчук С.В. проти проведення розгляду справи у його відсутність, задоволення позовних вимог та заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 вересня 2025 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.09.2020 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 150153 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) KL 5877 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, тобто укладено договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЗАЙМЕР». Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
За умовами договору, товариство надає позичальникові фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2000 грн, строк кредиту - 30 днів, тобто до 04.10.2020, валюта кредиту - UAН. Строк дії договору - 30 днів, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Як слідує з п.п. 1.3-1.5 договору, за користування кредитом позичальник сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту в розрахунку 2 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою укладання договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Згідно з п. 2.1, п. 2.3 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно.
Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (частина 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ЗАЙМЕР», акцепт договору (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі за допомогою одноразового ідентифікатора KL 5877, надісланого 05.09.2020 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що договір № 150153 про надання фінансового кредиту від 05.09.2020 дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «ЗАЙМЕР» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Судом також встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом проведення транзакції у вигляді перерахування коштів у сумі 2000,00 грн 05.09.2020 о 14:24 год на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітовану PRIVAT BANK, шляхом зарахування переказу на карту, номер транзакції: 29930-50433-67597, що підтверджується інформаційною довідкою щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Крім того, судом також встановлено, що 28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.10.2021 до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020 у загальному розмірі вимог 10400,00 грн, а відтак набуло статусу дійсного кредитора у рамках наявних кредитно-договірних зобов'язань з ним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Враховуючи, що ТОВ «ЗАЙМЕР» як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів протилежного судом не встановлено, а відповідачем не надано, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення до суду.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, що додана позивачем до матеріалів справи, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020 станом на 13.01.2025 у загальному розмірі 10400 грн 00 коп, яка включає: прострочену заборгованість за сумою кредиту - 2000 грн 00 коп, прострочену заборгованість по процентам 8400 грн 00 коп.
Після відступлення прав вимоги від первісного кредитора на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», нарахування процентів на тіло кредиту, штрафних санкцій, пені не здійснювались, а сума відступленого боргу за договором залишилась незмінною відповідно до розміру відступлених вимог.
У даній справі позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, як і презумпція правомірності його не спростована. На виконання вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на адресу відповідача була направлена вимога за вих. №б/н Від 13.01.2025 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020, проте зазначена вимога була залишена позичальником без виконання.
Зважаючи на те, що відповідач не здійснила погашення заборгованості по кредиту ані перед попереднім кредитором, ані перед новим кредитором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 150153 від 05.09.2020 у загальному розмірі 10400,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, укладений між адвокатом Пархомчуком С.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №8096/10, яке видано 18 липня 2019 року Радою адвокатів Київської області, та довіреності від ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» від 30 грудня 2024 року; додатковою угодою №1 від 29 грудня 2025 року до вищевказаного договору; актом про отримання правової допомоги від 18 серпня 2025 року на загальну суму 10500 грн.; платіжною інструкцією №3 9507 від 18 серпня 2025 року на загальну суму 10500 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10500 грн не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того сторони до суду не з'являлися, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, позиція представника позивача на час подання позовної заяви була вже сформована та не потребувала додаткового вивчення судової практики і положень законодавства, а отже вона не відноситься до складних справ.
Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено у повному обсязі, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але також беручи до уваги недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 5000 грн, що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 625, 627, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 80, 81, 137, 141, 247, 265, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 150153 від 05.09.2020 у розмірі 10400 (десят тисяч чотириста) гривень 00 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000,00 грн та відсотків за користування кредитом у розмірі 8400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ: 42228158, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, б. 82, офіс 7.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Денис ГРОНА