Єдиний унікальний номер 205/10049/25
Номер провадження 1-кп/205/1094/25
02 жовтня 2025 року Новокодацький раонний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22017101110000082 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України,-
за участю сторін
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
В провадження Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов вказаний обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про повернення вказаного обвинувального акту, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, обґрунтовуючи тим, що він жодного разу не спілкувався зі своїм підзахисним, йому не відомо його фактичне місце проживання, обвинувальний акт обвинуваченому ОСОБА_4 прокурором не вручався.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлене адвокатом ОСОБА_7 клопотання про повернення обвинувального акту та просив задовольнити, пояснивши, що його підзахисному ОСОБА_3 також обвинувальний акт не вручався, його місце проживання йому не відомо, він жодного разу не спілкувався зі своїм підзахисним.
Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засідання просила відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що є всі підстави для оголошення обвинувачених в розшук, оскільки останні в судове засідання не з'являються, а повернення обвинувального акту прокурору не сприятиме розшуку обвинувачених.
Обвинувачені в підготовче судове засідання не з'явилися, письмових заяв, клопотань від них не надходило, а сторона обвинувачення не забезпечила явку останніх в підготовче судове засідання. Разом з тим, суд вважає за можливе розглянути клопотання захисника ОСОБА_7 у відсутність обвинувачених, враховуючи участь в підготовчому судовому засіданні їх захисників.
Суд, вислухавши доводи захисника адвоката ОСОБА_7 , думку захисника адвоката ОСОБА_6 , заперечення прокурора, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та додатки до нього, приходить до наступного висновку.
Так, вказаний обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України затверджений прокурором у кримінальному провадженні № 22017101110000082 - прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 - 19.06.2025 року.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обовязковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст.293 КПК України , одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.
Також, відповідно до вимог п.3 ч.4. ст.291 КПК України до обвинувального акта зокрема додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу).
Таким чином, ч. 4 ст. 291 КПК містить категоричну вимогу про те, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Судом встановлено, що згідно розписки, яка долучена разом з вказаним обвинувальним актом, захисник ОСОБА_7 отримав копію обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування 19.06.2025 року.
Тоді, як розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 підпис обвинуваченого не містить, тобто ОСОБА_4 примірник обвинувального акту, його друкований переклад, реєстр матеріалів не отримав. В цій же розписці зазначено, що оскільки місце проживання та фактичне місце знаходження підозрюваного не відомо, вищезазначені документи скеровані за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , долучивши опис документів та накладну «Укрпошти», з яких вбачається, що зазначені документи відправлені на ім'я ОСОБА_4 за вказаною адресою - 20.06.2025 року.
Також, згідно розписки, яка долучена разом з вказаним обвинувальним актом, захисник ОСОБА_6 отримав копію обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування 19.06.2025 року.
Тоді, як розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_3 підпис обвинуваченого не містить, тобто ОСОБА_3 примірник обвинувального акту, його друкований переклад, реєстр матеріалів не отримав. В цій же розписці зазначено, що оскільки місце проживання та фактичне місце знаходження підозрюваного не відомо, вищезазначені документи скеровані за останнім відомим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 , долучивши опис документів та накладну «Укрпошти», з яких вбачається, що зазначені документи відправлені на ім'я ОСОБА_3 за вказаною адресою - 20.06.2025 року.
В той же час, докази, які б підтверджували факт отримання одержувачами, а саме, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , примірника обвинувального акту, його друкований переклад, реєстр матеріалів документів, суду не надані, як не надані докази і про те, що їх отримали повнолітні члени сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В обвинувальному акті зазначена адреса місця реєстрації проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_3 , місця проживання: АДРЕСА_4 , така ж сама адреса зазначена в реєстрі матеріалів досудового розслідування, яка була станом на 28.11.2017 року. Проте, з невідомих підстав прокурором було скеровано примірник обвинувального акту, його друкований переклад, реєстр матеріалів на адресу місця реєстрації ОСОБА_4 , а не на адресу його проживання, тобто, очевидно, що ОСОБА_4 і не зміг би отримати вказані документи.
Разом з тим, судова повістка про виклик ОСОБА_4 в підготовче судове засідання направлялася судом на адресу, яка вказана в обвинувальному акті, а саме, на адресу проживання: АДРЕСА_4 , проте докази вручення судової повістки відсутні, конверт до суду не повертався.
В обвинувальному акті адреса місця проживання обвинуваченого ОСОБА_3 вказана: АДРЕСА_5 , в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня взагалі адреса проживання останнього.
Судом направлялися судові повістки про виклик на адресу місця проживання ОСОБА_3 , яка вказана в обвинувальному акті, а саме: АДРЕСА_5 , на яку і направлявся прокурором примірник обвинувального акту з додатками, проте, конверт з судовою повісткою, який був адресований ОСОБА_3 , повернувся до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно підтверджує той факт, що ОСОБА_3 не отримав примірник обвинувального акту, його друкований переклад, реєстр матеріалів.
Супровідний лист від 23.06.2025 року, відповідно до якого направлений до Новокодацького районного суду міста Дніпра вказаний обвинувальний акт за підписом прокурора відділу обласної прокуратури, також не містить інформації щодо місця проживання обвинувачених, щодо наявних будь-яких засобів зв'язку.
Вищевказані факти свідчать про те, що органом досудового розслідування не встановлено актуального фактичного місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також в підготовчому судовому засіданні прокурором не наведені виправдані обставини для застосування прокурором поштової доставки примірника обвинувального акту з додатками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Тому доводи прокурора щодо наявності підстав для оголошення в розшук ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є передчасними та безпідставними, оскільки відсутні докази їх належного повідомлення, докази, що вони навмисно ухиляються від явки до суду.
Суд прийшов до висновку, що прокурор, формально виконуючи вимоги ст.291 КПК України, направив вказаний обвинувальний акт до суду без належного встановлення місця проживання обвинувачених, тобто фактично намагаючись перекласти обов'язок щодо розшуку обвинувачених на суд, що є неприпустимим, оскільки саме на органи досудового розслідування покладено обов'язок в межах ст.291 КПК України встановити та забезпечити належне повідомлення обвинувачених про обвинувачення, що є невід'ємною частиною їхнього права на захист.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від9 жовтня 2008 р., зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Таким чином, право обвинуваченого знати суть та зміст висунутого проти нього обвинувачення є ключовим елементом права на захист. Без належного ознайомлення з обвинувальним актом обвинувачений позбавляється можливості ефективно реалізувати своє право на захист, що може бути розцінено як порушення статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За таких обставин прокурором, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а також до усталеної практики ЄСПЛ щодо забезпечення права обвинуваченого бути належним чином поінформованим про характер і підставу висунутого обвинувачення, обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було вручено обвинувальний акт для ознайомлення.
Завданням кримінального провадження є захист будь-якої особи від кримінальних правопорушень, охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час закінчення досудового розслідування та звернення до суду прокурора з обвинувальним актом.
Недотримання цих принципів є перешкодою у встановленні істини в даному кримінальному провадженні, забезпечення дотримання законності, правильного правозастосування та винесення обґрунтованого судового вироку, а тому є неприпустимим.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання є встановлення невідповідності вказаного процесуального рішення вимогам ст. 291 КПК України, зокрема такими порушеннями у даному провадженні суд визнає не вручення обвинувального акту, його друкованого перекладу, реєстру матеріалів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що є істотним порушенням права особи на захист.
Відтак, ураховуючи конституційні гарантії та європейські стандарти, суд приходить до висновку, що вказані вимоги органом досудового розслідування виконані не були, а тому суд, не виходячи за межі ст.314 КПК України, дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України та підлягає поверненню прокурору.
Клопотання захисника ОСОБА_7 - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22017101110000082, внесеному до ЄРДР 10 березня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України - повернути прокурору відділу Київської обласної прокуратури як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Повний текст ухвали буде складений та проголошений 03.10.2025 о 14.00 год.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1