9 травня 2025 року
м. Київ
справа № 487/1170/23
провадження № 61-13451ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,
7 жовтня 2024 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року
(вхідний № 31898/0/220-24 від 7 жовтня 2024 року).
8 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року (вхідний № 32812/0/220-24 від 16 жовтня 2024 року).
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року касаційні скарги залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
На усунення недоліків касаційної скарги, зареєстрованої за
вхідним № 31898/0/220-24 від 7 жовтня 2024 року, заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши підстави касаційного оскарження і вказати передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про ОСОБА_2 ; надати докази надсилання цієї скарги з долученими до неї документами ОСОБА_2 , а також докази сплати судового збору у розмірі 21 472 грн.
На усунення недоліків касаційної скарги, зареєстрованої за
вхідним № 32812/0/220-24 від 16 жовтня 2024 року, заявнику необхідно було подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши підстави касаційного оскарження; копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів для ОСОБА_2 .
Крім того, в ухвалі від 11 листопада 2024 року касаційним судом роз'яснено
ОСОБА_1 , що якщо вона вважає, що обидві її касаційні скарги мають однаковий зміст, то, виконуючи вимоги ухвали, повинна визначитися з тим, яку з двох касаційних скарг вона підтримує, а яку відкликає, або обґрунтувати необхідність розгляду у Верховному Суді обох касаційних скарг.
25 квітня 2025 року заявник за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків з доданими до неї документами, зі змісту якої вбачається, що заявник не виконала вимоги ухвали Верховного Суду
від 11 листопада 2024 року.
Так, заявник не визначилась з тим, яку з двох касаційних скарг вона підтримує, а яку відкликає, водночас не обґрунтувала необхідність розгляду у Верховному Суді обох касаційних скарг. Крім того, долучена до заяви касаційна скарга не містить обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, при цьому в ухвалі Верховного Суду від 11 листопада 2024 року заявнику було роз'яснено, у який спосіб вона має обґрунтувати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France»
від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Оскільки заявником недоліки касаційних скарг не усунено, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 листопада 2024 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційних проваджень за касаційними скаргами і є підставою для визнання їх неподанами та повернення їх заявнику.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 травня 2024 року, додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2024 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 вересня 2024 рокувважати неподаними і повернути заявнику.
Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги
(вхідний № 32812/0/220-24) матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко