19 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 650/1560/25
провадження № 61-11199ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», в інтересах якого діє адвокат Журик Андрій Леонідович, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської областівід 07 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі від 12 грудня 2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» (далі - ТОВ «Ютс-Агропродукт» ) та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 39 136,86 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 24 червня 2025 року
ТОВ «Ютс-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з тих підстав, що повідомлення про доставлення копії рішення суду до електронного кабінету та рішення суду від 07 квітня 2025 року
ТОВ «Ютс-Агропродукт» не отримувало через неналежне функціонування або збої в роботі підсистеми «Електронний суд», що є обставиною, яка об'єктивно перешкодила своєчасному ознайомленню із його змістом та подання апеляційної скарги.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від ід 14 липня 2025 року визнано причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважність причин пропуску строку та наданням доказів на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 30 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ютс-Агропродукт» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської областівід 07 квітня 2025 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.
29 серпня 2025 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» через систему «Електронний суд» направило до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 30 липня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційну скаргу скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не врахував, що заявник не отримував оскаржуване рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний Суд», у зв'язку з неналежним функціонуванням системи повідомлень, що є об'єктивною причиною, яка перешкоджала товариству своєчасно дізнатись про оскаржуване рішення та подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк.
З метою з'ясування причин неотримання повідомлення про надходження судового рішення у даній справі, а також тексту судового рішення, заявник звернувся до служби технічної підтримки ЄСІТС, однак відповіді не отримав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частин п'ятої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційна систему, особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частини 4-6 статті 14 ЦПК України)
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як встановив апеляційний суд, оскаржуване рішення суду від 07 квітня
2025 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» отримало в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 09 квітня 2025 року о 20:54:49 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, та спростовує доводи заявника про неотримання судового рішення.
Таким чином, враховуючи день доставлення копії судового рішення до електронного кабінету заявника, апеляційний суд правильно зазначив, що строк на апеляційне оскарження розпочався 10 квітня 2025 року, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги було 09 травня 2025 року (частина друга статті 354 ЦПК України).
Разом з цим, апеляційну скаргу подано 24 червня 2025 року, тобто із спливом значного строку у понад два місяці з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку суд дійде висновку про їх поважність.
При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у тісному взаємозв'язку з тривалістю пропущеного строку.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали від 18 вересня 2020 року у справі
№ 11-119сап20 та від 22 лютого 2021 року у справі № 9901/42/20).
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що офіційним джерелом інформації щодо технічних збоїв в підсистема ЄСІТС є повідомлення технічної підтримки ЄСІТС, до якої особа мала можливість звернутися з метою фіксації обставин та часу збоїв у роботі підсистеми, якщо такі мали місце.
Як встановив апеляційний суд, відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення суду постановлено 07 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року зареєстровано в реєстрі та 09 квітня 2025 року забезпечено загальний доступ для ознайомлення з рішенням, що свідчить про можливість заявника бути ознайомленим з постановленим у справі судовим рішенням.
Також встановлено, що заявник має офіційний електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, що забезпечує ТОВ «Ютс-Агропродукт» своєчасний доступ до постановлених у справі процесуальних документів.
Крім цього, апеляційний суд зазначив, що представник відповідача не був присутнім в судовому засіданні під час постановлення оскаржуваного рішення. Про дату час ті місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Тобто, представник відповідача мав цікавитися розглядом зазначеної справи. Будь-яких звернень представника відповідача до суду з заявою про видачу копії оскаржуваного рішення в паперовому вигляді матеріали справи також не містять.
Визнаючи неповажні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що заявник не надав суду належних доказів на підтвердження технічних помилок у функціонуванні системи «Електронний суд».
Апеляційний суд акцентував увагу заявника на те, що з поданої копії сторінки з електронного кабінету заявника в підсистемі «Електронний Суд» вбачається лише інформація про призупинення прийому заяв Верховним Судом у зв'язку із технічним збоєм, який мав місце 06 червня 2025 року, що не доводить неотримання товариством копії рішення суду від 07 квітня
2025 року, при цьому вказаний збій відбувався поза межами тридцятиденного строку, протягом якого заявник мав подати апеляційну скаргу.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що
оскаржуване рішення суду ухвалено за відсутності представника
ТОВ «Ютс-Агропродукт», який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, представник відповідача подавав до суду заяву про відкладення розгляду справи, відтак заявник є зацікавленою стороною в результаті розгляду справи та у разі потреби - вжиття заходів щодо своєчасного оскарження судового рішення, ухваленого за його відсутності.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що заявник подавши апеляційну скаргу, пропустив строк, передбачений статтею 354 ЦПК України та не вказав поважних причин такого пропуску та не надав доказів на підтвердження цього, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої
статті 358 ЦПК України).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Доводи касаційної скарги, які є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі і їм дана належна правова оцінка, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений ЦПК України, забезпечує оперативність цивільного судочинства, є дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на незловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Доводи та аргументи, наведені заявником у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, тому правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», в інтересах якого діє адвокат Журик Андрій Леонідович, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська