06 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2426/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Медуниця О. Є., Істоміна О. А., Плахов О. В.
від 19.08.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
до ОСОБА_2 , ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елат"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки, скасування реєстраційної дії,
17.07.2025 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до відкриття провадження у справі надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" у розмірі 3 468,75 грн, що дорівнює 18,75% від загального розміру статутного капіталу, яка належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 922/2426/25 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про забезпечення позову.
Постановою від 19.08.2025 Східний апеляційний господарський суд скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 922/2426/25. Прийняв нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про забезпечення позову задовольнив. Постановив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Елат" (ідентифікаційний код юридичної особи 32446326, адреса місцезнаходження: 62800, Харківська обл., Печенізький р-н, с. Мартове, Автодорога Печеніги-Мартове 10 км) у розмірі 3 468,75 грн, що дорівнює 18,75% від загального розміру статутного капіталу, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
12 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25 складено 21.08.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 10.09.2025 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 12.09.2025, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, скаржник не наводить поважні причини пропуску вказаного строку та не порушує питання про його поновлення.
Крім того, статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Поряд із цим, в касаційній скарзі вказано лише прізвище, ім'я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також відомості стосовно його представника - адвоката Ткаченко Юлії Олегівни. Натомість в касаційній скарзі відсутні відомості щодо повного найменування позивача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, їх місцезнаходження, а також прізвище, ім'я та по батькові іншого відповідача, його місця проживання чи перебування.
Також, пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 про забезпечення позову, якою скасована ухвала Господарського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 922/2426/25 про відмову у забезпеченні позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 3 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову.
Поряд із цим, у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у касаційному порядку можна оскаржити постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову. Подібні висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20, а також у постановах Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 916/719/24, від 07.01.2025 у справі № 910/1/21, від 18.06.2025 у справі № 918/73/25.
Таким чином постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 про забезпечення позову, якою скасована ухвала Господарського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 922/2426/25 про відмову у забезпеченні позову, може бути оскаржена в касаційному порядку.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вказане означає, що при касаційному оскарженні постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 про забезпечення позову, якою скасована ухвала Господарського суду Харківської області від 18.07.2025 у справі № 922/2426/25 про відмову у забезпеченні позову, скаржник зобов'язаний зазначити яку саме норму (які саме норми) матеріального права неправильно застосував суд апеляційної інстанції та/або яку саме норму (які саме норми) процесуального права порушив суд апеляційної інстанції, обґрунтувати в чому саме полягає таке порушення чи неправильне застосування норм права та яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного судового рішення.
Всупереч наведеному, ОСОБА_1 в своїй касаційній скарзі викладає обставини справи, посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду та постанови Верховного Суду, наводячи частково їх зміст, викладає власне бачення щодо належних способів захисту прав, викладає власну думку щодо умов застосування заходів забезпечення, тощо. Водночас ОСОБА_1 не вказує яку саме норму (які саме норми) матеріального права неправильно застосував чи яку саме норму (які саме норми) процесуального права порушив суд апеляційної інстанції та яким чином це вплинуло на прийняття постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25, що оскаржується в касаційному порядку.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25, яка ухвалена за результатом перегляду ухвали Господарського суду Харківської області від 18.07.2025, підлягає сплаті у сумі 2 422,40 грн, а саме: 3 028,00 грн х 0,8.
Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Згідно із абзацом 1 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- подання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25 із наведенням, обґрунтуванням та поданням доказів причин такого пропуску;
- оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України;
- викладення касаційної скарги у новій редакції із зазначення яку саме норму (які саме норми) матеріального права неправильно застосував та/або яку саме норму (які саме норми) процесуального права порушив Східний апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25; в чому саме полягає таке порушення чи неправильне застосування норм права та яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного судового рішення;
- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25, у встановлених законом порядку і розмірі, а саме в сумі 2 422,40 грн (або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
Суд також звертає увагу скаржника, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, до касаційної скарги ОСОБА_1 , не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи відповідно до вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України до відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 922/2426/25 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.
4 Попередити ОСОБА_1 , що у разі неподання заяви/клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, або у разі визнання наведених підстав для поновлення строку на касаційне оскарження - неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко