06 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/21/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі
за позовом Національного заповідника "Замки Тернопілля"
до Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Фонд державного майна України,
2. Державний реєстратор Вишнівецької селищної ради Тернопільської області Найко Віталій Олегович,
про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та витребування з незаконного володіння нерухомого майна
15.09.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22, подана 12.09.2025 через систему «Електронний суд» разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2022 році, предметом якого є 1) скасування державної реєстрації права власності Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького Д., будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2400543631000, номер запису про право власності 42821703;
2) припинення права власності Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" на будівлі шкіргалантерейної фабрики за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н, смт. Вишнівець, вул. Вишнівецького Д., 3, а саме: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ;
3) витребування на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" з незаконного володіння Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" (вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область, 47313, код ЄДРПОУ 00308488) нерухоме майно: основна будівля А загальна площа 258,9 кв. м; склад Б загальна площа 333,2 кв. м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв. м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв. м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, що знаходяться за адресою: вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, позовні вимоги задоволено частково; витребувано на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" з незаконного володіння Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" нерухоме майно: основна будівля А загальна площа 258,9 кв.м; склад Б загальна площа 333,2 кв.м; будівля цех Г, Д загальна площа 711, 3 кв.м; будівля цех Е, Ж загальна площа 888 кв. м; будівля їдальня З загальна площа 312,8 кв.м; будівля склад К, будівля водокачка Л, будівля вбиральня М, огорожа 1-5, замощення І, димова труба ІІ, що знаходяться за адресою: вул. Вишнівецького Д., 3, смт. Вишнівець, Кременецький район, Тернопільська область. Стягнуто з Вишнівецького державного виробничо-торговельного підприємства "Шкіргалантерея" на користь Національного заповідника "Замки Тернопілля" 2 481,00 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.
Як убачається із касаційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22 в частині задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Таким чином, позовна вимога про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна у розумінні змісту зазначеної статті є майновою вимогою. Тому судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, виходячи з вартості майна.
Скаржник долучив до матеріалів касаційної скарги копію висновку про вартість майна, яка становить 1 717 200,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 41 212,80 грн, а саме: 1 717 200,00 *1,5%*200% = 51 516,00грн*0,8.
Враховуючи вищенаведене, платіжна інструкція від 30.07.2025 № 815 на суму 3 969,60 грн не може вважається належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавстві розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 37 243,20 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.
Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду ухвалена17.06.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову було 07.07.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Вперше подану касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 скаржник надіслав до Верховного Суду 11.07.2025. Верховний Суд ухвалою від 01.09.2025 повернув касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22 на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 28.07.2025.
12.09.2025 через систему «Електронний суд» Фонд державного майна України повторно звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22, тобто з пропуском встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржувану постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 921/21/22 скаржником отримано 23.06.2025, а тому вперше скаржник звернувся із касаційною скаргою у встановлений законом двадцятиденний строк. Крім того, скаржник, щодо надання доказів вартості майна, зазначає, що Верховний Суд повинен був витребувати матеріали даної справи, у яких містяться необхідні документи.
Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначалось вище Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову 17.06.2025, скаржник отримав оскаржувану постанову 23.06.2025. Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду 11.07.2025 в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження постанови з дня вручення постанови, однак ухвалою Верховного Суду від 01.09.2025 касаційну скаргу було повернуто, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 28.07.2025.
Ураховуючи, що з касаційною скаргою скаржник звернувся повторно, визначальним у поновленні процесуальних строків для касаційного оскарження, є необхідність оцінки поважності причин їх пропуску в сукупності із попередніми діями скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Звертаючись 12.09.2025 до Верховного Суду з касаційною скаргою повторно, скаржник додав копію висновку про вартість майна.
Проте, скаржником, на виконання вимог ухвали про залишення без руху від 28.07.2025, не було додано доказів вартості майна, яке є предметом оскарження рішення та постанови в частині задоволення позовних вимог, для встановлення ціни позову, з якої визначається розмір судового збору за звернення до суду, а лише було долучено платіжну інструкцію від 30.07.2025 №815 про сплату судового збору у розмірі 3 969,60 грн.
Отже, об'єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень, викладені у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки мають суб'єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
За змістом частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай