8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"06" жовтня 2025 р. м ХарківСправа № 922/3523/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізична особа-підприємець Плис Тетяна Опанасівна ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Російської Федерації в особі уряду Російської Федерації (Краснопресненська набережна, 2, м. Москва, 103274), Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, 14, м. Москва, 119991) , Міністерство юстиції РФ ,
про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені,-
На розгляд господарського суду Харківської області через систему "Електронний Суд" надійшов позов фізичної особи - підприємця Плис Тетяни Опанасівни до відповідачів, російської федерації в особі уряду російської федерації (перший відповідач) та до міністерства юстиції російської федерації (другий відповідач), про стягнення 6 340 306,01 грн, що за офіційним курсом валют Нацбанку України станом на 09.09.2025 становить 153 705,52 дол. США, у тому числі:
інфляційні втрати - 1 079 758,07 грн, що за офіційним курсом валют Нацбанку України станом на 09.09.2025 становить 26 176,14 дол. США;
три відсотки річних - 482 465,75 грн, що за офіційним курсом валют Нацбанку уккраїни станом на 09.09.2025 становить 11 696,24 дол. США;
пеня - 4 778 082,19 грн, що за офіційним курсом валют Нацбанку України станом на 09.09.2025 (41,2497 грн дорівнює 1 долару США) становить 115 833,14 дол. США.
Позивач у позовній заяві просить також суд стягнути з російської федерації в особі уряду російської федерації на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 95 104,59 грн.
Окрім того, у позовній заяві та у поданому до позовної заяви клопотанні позивач просить суд об'єднати дану справу з позовами у справах № 922/2129/23, №922/3292/23, № 922/2981/23 та № 922/1156/24 в одне провадження для спільного розгляду.
Також у прохальній частині позову позивачем зазначено прохання здійснити виклик представника відповідача шляхом оприлюднення повідомлення на веб-сайті "Судової влада України".
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, зважаючи на наступне.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 162, 164 ГПК України, а також вимогам ст. 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України. Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, формулювання позовних вимог (предмета позову) відноситься до виключної компетенції позивача у справі. У разі заявлення позовних вимог про стягнення грошових коштів в іноземній валюті (доларах США) відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити правові підстави заявлення позовної вимоги в іноземній валюті.
Із позову вбачається, що між сторонами відсутні будь-які господарські відносини, зокрема зовнішньоекономічні відносини, за якими розрахунки здійснюються чи можуть бути здійснені в іноземній валюті. Тобто позивач не обґрунтував своїх вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, заявлених в іноземній валюті (долар США).
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак позивач не надав документи, які підтверджують направлення відповідачам копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Стосовно прохання позивача про здійснійснення повідомлення представника відповідача у справі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", суд зазначає наступне.
За приписами ч. ч. 1, 2 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Окрім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Листом від 01.01.2024 № 4/12.1.1/32-24 Міністерство юстиції України повідомило суд, що, за інформацією МЗС України 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
На теперішній час застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
Проте незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв'язку з чим процесуальний обов'язок позивача щодо направлення копії позовної заяви, з додатками відповідачу є невід'ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості направити копію позовної заяви з додатками та відповідним перекладом на адресу посольства РФ у інших державах на свій вибір, а також надіслати документи на наявні в мережі Інтернет електронні поштові адреси відповідачів.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлений обов'язок учасників господарського процесу добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, який у світлі приписів ст. 42 (п. 3 ч. 1, п. п. 1, 2, 7 ч. 2), ст. 80 (ч. 9) ГПК України, а також принципів верховенства права, змагальності сторін і рівності їх перед законом і судом, неприпустимості зловживання процесуальними правами та пропорційності господарського судочинства (ст. ст. 2, 7, 11, 13, 15 ГПК України) свідчить про обов'язок позивача докласти всіх можливих зусиль для повідомлення відповідача про факт подання позову та його зміст з метою надання відповідачу можливості скористатися своїми процесуальними правами та висловити свою позицію щодо поданого позову.
Вимога щодо надання доказів надсилання копії позову іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах (п. п. 29, 33-34 постанови Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20).
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач належним чином виконав процесуальний обов'язок, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 164, ч.1 ст. 172 ГПК України.
Отже позовну заяву подано без додержання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч.1 ст. 172 ГПК України.
Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Суд здійснює повідомлення відповідачам про дату, час та місце розгляду спраи шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Однак про недостатність такого повідомлення зазначав, зокрема, і ЄСПЛ у рішенні від 20.06.2023 у справі "LAZARIS v. ALBANIA" за заявою № 48806/06, в якому ЄСПЛ дійшов до висновку, що Верховний суд позбавив заявників можливості ефективно брати участь у своїй справі та користуватися рівністю сторін з протилежною стороною, що не відповідає його обов'язку дотримуватися принципу справедливого судового розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до переконання, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків, шляхом надання до Господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви, в якій зазначити правові підстави заявлення позовної вимоги в іноземній валюті;
- доказів надсилання позовної заяви і доданих до неї документів з відповідним перекладом на адресу посольства РФ у інших державах на свій вибір або надіслати документи на наявні в мережі Інтернет електронні поштові адреси відповідачів.
Керуючись п. п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 162, 164, 172, 173, 234, 235 ГПК України, суд
1.Залишити позовну заяву у справі № 922/3523/25 за позовом ОСОБА_1 - без руху.
2. Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали.
3. Позивачу у встановлений строк подати до Господарського суду Харківської області:
- заяву, в якій зазначити правові підстави заявлення позовної вимоги в іноземній валюті;
- докази надсилання позовної заяви і доданих до неї документів з відповідним перекладом на адресу посольства РФ у інших державах на свій вибір або надіслати документи на наявні в мережі Інтернет електронні поштові адреси відповідачів.
Звернути увагу позивача на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи, в даному разі відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню, включаються до апеляційної скарги.
Ухвалу підписано 06.10.2025.
Суддя В.С. Юрченко