8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2665/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський»" (61029, Харківська область, м. Харків, Шосе Салтівське, будинок 129)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський»", в якому просить:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський» на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за електричну енергію у сумі 2030,12 грн., на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський» на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 3% річних у сумі 5796,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 14335,93 грн., на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський» на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. на ХОУ АТ "Ощадбанк" п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 054641 від 01.12.2022 щодо оплати спожитої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2665/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав. Обов'язок щодо реєстрації Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не виконав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з позначкою пошти «За закінченням встановленого терміну зберігання».
Разом з цим, суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.
Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, для отримання поштових відправлень особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Відсутність відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Товариство, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Законом України від 23.11.2018 № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: zbutenergo.kharkov.ua.
Ураховуючи наведені приписи, та те, що Відповідачем було фактично спожито електричну енергію, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 054641 з 01.12.2022.
Слід зазначити, що згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ «Харківобленерго».
Так, оскільки Відповідачем було фактично спожито електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 054641 з 01.12.2022 на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (розміщені на офіційному сайті Товариства: zbutenergo.kharkov.ua) (далі - Договір).
Згідно п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та пунктом 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Умовами публічної п.3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).
Також п. 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Крім того, споживач у відповідності до п. 6.2 Договору, зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з переданими даними від АТ «Харківобленерго» проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію:
- за липень 2023 у сумі 136398,26 грн. Відповідачем за липень 2023 спожито 22580 кВт*год. Рахунок за липень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 10.08.2023. Строк оплати 17.08.2023.
- за серпень 2023 у сумі 249537,55 грн. Відповідачем за серпень 2023 спожито 38383 кВт*год. Рахунок за серпень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 11.09.2023. Строк оплати 18.09.2023.
- за вересень 2023 у сумі 57849,71 грн. Відповідачем за вересень 2023 спожито 7938 кВт*год. Рахунок за вересень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 10.10.2023. Строк оплати 17.10.2023.
- за жовтень 2023 у сумі 74190,77 грн. Відповідачем за жовтень 2023 спожито 9342 кВт*год. Рахунок за жовтень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 10.11.2023. Строк оплати 17.11.2023.
- за грудень 2023 у сумі 80020,55 грн. Відповідачем за грудень 2023 спожито 10225 кВт*год. Рахунок за грудень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 03.01.2024. Строк оплати 10.01.2024.
- за січень 2024 у сумі 117407,84 грн. Відповідачем за січень 2024 спожито 14475 кВт*год. Рахунок за січень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 12.02.2024. Строк оплати 19.02.2024.
- за лютий 2024 у сумі 112973,11 грн. Відповідачем за лютий 2024 спожито 13829 кВт*год. Рахунок за лютий 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 05.03.2024. Строк оплати 12.03.2024.
- за березень 2024 у сумі 158543,95 грн. Відповідачем за березень 2024 спожито 20563 кВт*год. Рахунок за березень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 06.05.2024. Строк оплати 13.05.2024.
- за травень 2024 у сумі 65732,52 грн. Відповідачем за травень 2024 спожито 10408 кВт*год. Рахунок за травень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 04.06.2024. Строк оплати 11.06.2024.
- за червень 2024 у сумі 28552,90 грн. Відповідачем за червень 2024 спожито 4760 кВт*год. Рахунок за червень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 04.07.2024. Строк оплати 11.07.2024.
- за липень 2024 у сумі 61613,74 грн. Відповідачем за липень 2024 спожито 7219 кВт*год. Рахунок за липень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 05.08.2024. Строк оплати 12.08.2024.
- за серпень 2024 у сумі 51453,79 грн. Відповідачем за серпень 2024 спожито 5200 кВт*год. Рахунок за серпень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 03.09.2024. Строк оплати 10.09.2024.
-за вересень 2024 у сумі 1086336, 04 грн. Відповідачем за вересень 2024 спожито 99255 кВт*год. Рахунок за вересень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 07.10.2024. Строк оплати 14.10.2024.
- за жовтень 2024 у сумі 270053,04 грн. Відповідачем за жовтень 2024 спожито 25843 кВт*год. Рахунок за жовтень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 05.11.2024. Строк оплати 12.11.2024.
- за листопад 2024 у сумі 206583,25 грн. Відповідачем за листопад 2024 спожито 21620 кВт*год. Рахунок за січень 2024 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 13.12.2024. Строк оплати 26.06.2025.
- за грудень 2024 у сумі 2029,39 грн. Відповідачем за грудень 2024 спожито 205 кВт*год. Рахунок за грудень 2024 та акт прийманняпередачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 08.01.2025. Строк оплати 15.01.2025.
Позивач звертає увагу, що 31.10.2023 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір реструктуризації № 4641 ПУП-р , відповідно до якого Боржник (Відповідач) визнає та сплачує заборгованість Кредитору (Позивачу) шляхом розстрочення заборгованості на 12 календарних місяців, про що свідчить пункт 1.1 та 1.2 Договору реструктуризації заборгованості №4641 ПУП-р.
Пункт 4.1 Договору реструктуризації заборгованості №4641 ПУП-р передбачає відповідальність за неналежне виконання умов Договору. Так, за невиконання або неналежне виконання умов Договору реструктуризації, Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У разі порушення Боржником строків оплати, встановлених цим Договором, Кредитор нараховує за увесь час прострочення у тому числі за день оплати, а Боржник сплачує на користь Кредитора :
-Пеню, 3% річних, інфляційні втрати.
Враховуючи, що Відповідач не виконав умови Договору реструктуризації в частині своєчасної оплати заборгованості відповідно до затвердженого графіку, Відповідачу було нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
А отже, як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав. За розрахунком позивача за відповідачем рахується заборгованість за електричну енергію у сумі 2030,12 грн. за листопад 2024 та грудень 2024, 3 % річних за період з серпня 2023 по листопад 2023, з січня 2024 по квітень 2025 у сумі 5796,31 грн, інфляційні втрати у сумі 14335,93 грн. за період з жовтня 2023 по листопад 2023, з жовтня 2024 по грудень 2024, з лютого 2025 по квітень 2025.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію у сумі 2030,12 грн., 3% річних у сумі 5796,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 14335,93 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені договором або законом.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З розрахунків позивача вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість за електричну енергію за період листопад - грудень 2024 року у сумі 2030,12 грн. Строк оплати за вказаний період настав, проте доказів погашення відповідачем заборгованості в зазначеній сумі матеріали справи не містять.
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено не здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період листопад - грудень 2024 року.
Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за електричну енергію за період листопад - грудень 2024 року у сумі 2030,12 грн., суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Що ж стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 5796,31 грн. та інфляційних втрат у сумі 14335,93 грн., суд зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За неналежне виконання умов Договору Відповідачу за період з серпня 2023 року по квітень 2025 року станом на 01.05.2025 нараховано 3% річних в сумі 5796,31 грн. Також за підрахунками позивача індекс інфляції станом на 01.05.2025 складає 14335,93 грн.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вказані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, умовам договору, нараховані арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 5796,31 грн. та інфляційних втрат у сумі 14335,93 грн. суд визнає обґрунтованими, доведеним матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський»" (61029, Харківська область, м. Харків, Шосе Салтівське, будинок 129, код ЄДРПОУ 31061964) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за електричну енергію у сумі 2030,12 грн. на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328; 3% річних у сумі 5796,31 грн., інфляційні втрати у сумі 14335,93 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. на ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок «Салтівський»" (61029, Харківська область, м. Харків, Шосе Салтівське, будинок 129, код ЄДРПОУ 31061964).
Повне рішення складено "06" жовтня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/2665/25