01.10.2025 Справа № 914/2348/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:фізичної особи - підприємця Ковтуна Іллі Ігоровича (надалі - ФОП Ковтун І. І. або Позивач),
до відповідача:ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або Відповідач),
про:стягнення 164'000,00 гривень.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:Брикар Олег Михайлович,
відповідача:ОСОБА_2.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. ФОП Ковтун І. І. звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 164'000,00 гривень.
2. Ухвалою від 20.08.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 10.09.2025, яке відклав на 01.10.2025.
3. В судовому засіданні 10.09.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
4. Відповідач неналежно виконував умови Договору на надання послуг/виконання робіт від 13.09.2024 (надалі - Договір про надання послуг від 13.09.2024). Зокрема, не завершив замовлення, визначене Додатком № 1 від 05.03.2025 до цього договору, що призвело до втрати клієнта. Крім того, не прибув для перевірки наданих послуг згідно з наданим замовленням. У зв'язку з цим Позивач нарахував йому штраф.
5. Предметом позову є стягнення 164' 000,00 грн штрафу, у тому числі:
5.1. 160'000,00 грн за порушення пункту 4.4.1 договору (ухилення надання послуг).
5.2. 4'000,00 грн за порушення пункту 2.5 договору (неприбуття на перевірку надання послуг).
6. Підставою позову є неналежне виконання Відповідачем умов договору від 13.09.2024.
7. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
7.1. 3' 082,50 грн витрат на оплату судового збору.
7.2. 32' 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
8. Позивач заперечує проти заявлених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки визначена сума є завищеною та необґрунтованою.
9. Позивач наголошує, що Відповідач у відзиві вказував на завищення витрат Позивача у розмірі 32'000,00 грн, але водночас заявив власні витрати у ще більшому розмірі 45'000,00 грн, що свідчить про нелогічність його позиції.
10. Водночас Відповідач не надав жодних доказів, які би підтверджували фактичний обсяг наданих послуг чи факт замовлення таких послуг клієнтом, як це передбачено пунктом 2.1 Договору № 01/08/25 про надання правничої допомоги. Відсутність цих даних унеможливлює встановлення реального змісту наданих послуг та обґрунтованості заявленої суми.
11. Крім того, оплата, передбачена договором, має характер умовного "гонорару успіху", що не свідчить про неминучість витрат і виключає можливість їх компенсації.
12. Акт, на який посилається Відповідач, поданий із порушенням строків, визначених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Жодних поважних причин несвоєчасного подання цього документа не наведено.
13. За таких умов заявлені Відповідачем витрати не можуть бути покладені на Позивача.
Заперечення відповідача
14. Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
15. Договір про надання послуг від 13.09.2024 є неукладеним, оскільки сторони не погодили його істотні умови, зокрема ціну.
16. Подані Позивачем матеріали у вигляді сканкопій і скриншотів не відповідають вимогам процесуального закону і не можуть бути використані як належні докази.
17. Замовлення від 05.03.2025 не може вважатися додатком до договору, бо було скероване у вигляді односторонньої сканованої копії без підпису Відповідача, без реквізитів та без можливості належного оформлення у письмовій формі, як цього вимагає сам договір. Так само воно не може розглядатися як замовлення, бо не містить необхідних вихідних даних, технічних характеристик, строків виконання та порядку приймання результатів, а його вимоги є розмитими й неконкретними, що робить виконання неможливим.
18. Оскільки Відповідач не отримав належним чином оформленого замовлення, строк дії Договору про надання послуг від 13.09.2024 сплив 13.03.2025, а підстав для висновку про його продовження, у тому числі з огляду на наявність невиконаного замовлення, не вбачається.
19. Вимога про перевірку послуг була формальною і не пов'язана з реальним виконанням робіт, що свідчить про штучне створення Позивачем підстав для майбутніх претензій.
20. Нарахований штраф у розмірі 164'000,00 грн є неспівмірним і безпідставним, адже у Відповідача відсутні зобов'язання згідно з Договором від 13.09.2024 через відсутність замовлення. Крім того, Позивач не довів втрату клієнта через невиконання Відповідачем замовлення.
21. Витрати на правничу допомогу Позивача не підтверджені доказами та заявлені у завищеному розмірі.
22. Відповідач повідомив про власні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45'000,00 гривень.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Підсудність спору господарському суду
23. Спір у цій справі пов'язаний із стягненням штрафу на підставі Договору від 13.09.2024, який укладений між Позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
24. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а. с. 36) міститься запис про припинення 31.01.2025 підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 сформувала такі висновки:
26.1. З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін (пункт 4.10).
26.2. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 4.11).
26.3. З огляду на приписи частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (пункт 4.12).
27. З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (постанови Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 342/1333/17, від 14.02.2023 у справі № 591/1068/22).
28. Правовідносини у цій справі виникли з договору, який був укладений між ФОП Ковтуном І. І. і ФОП ОСОБА_1
29. Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності, суб'єктний склад сторін правочину - ФОП Ковтун І. І. та ФОП ОСОБА_1 Тобто за своїм змістом (предметною юрисдикцією) правовідносини мають господарський характер, а тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (алогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 914/1362/23).
Факти
30. Між сторонами існували договірні відносини з надання послуг у сфері інформаційних технологій.
31. Позивач та Відповідач 12.02.2023 уклади Договір на надання послуг/робіт в сфері інформаційних технологій (надалі - Договір про надання послуг від 12.02.2023) (а. с. 11-22).
32. Надалі сторони уклали Договір про надання послуг від 13.09.2024 (а. с. 23-26), штрафні санкції за яким стали предметом спору у цій справі. Строк дії договору - 6 місяців з моменту його підписання (пункт 6.1).
33. Відповідно до пункту 2.1 Договору про надання послуг від 13.09.2024 виконавець (Відповідач) за завданням замовника (Позивача) на свій ризик зобов'язується надати йому послуги у сфері інформаційних технологій (зокрема: комп'ютерне програмування; розроблення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; робота з базами даних; тестування програмного забезпечення; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та веб-порталах, і пов'язана з ними діяльність; інші послуги в сфері інформаційних технологій), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
34. Ціна договору визначається як сукупність усіх платежів за ним, що сплачені чи мають бути сплачені замовником виконавцю. Ціна надання послуг визначається сторонами за попередньою згодою. У випадку непогодження ціни, її розмір визначається з розрахунку орієнтовного часу, витраченого на надання послуги. Такий орієнтовний час визначається замовником у порівнянні із іншими аналогічними замовленнями у виконавця (пункти 3.1 та 3.2 Договору про надання послуг від 13.09.2024 ).
35. Відповідно до пункту 2.2 Договору про надання послуг від 13.09.2024 замовник в межах строку дії договору надає виконавцю замовлення. Замовлення надається у письмовій або електронній формі. Якщо обсяг послуг є незначним та нескладним для сприйняття, то допускається усне надання замовлення. Кількість замовлень протягом дії договору є необмеженою.
36. Пунктом 1.1.3 Договору про надання послуг від 13.09.2024 передбачено, що замовлення - це обсяг послуг, який має надати виконавець замовнику. У замовленні, окрім переліку та обсягу послуг, зазначається терміни (коли необхідно приступити до виконання та до коли потрібно завершити виконання (здати роботу)), а також орієнтовний період часу, що необхідно витратити на надання послуги одним спеціалістом. Замовлення встановлене за формою Додаток № 1 до Договору, вважається його частиною. В окремих випадках, передбачених договором, замовлення може бути усним.
37. Згідно з пунктом 2.3 Договору про надання послуг від 13.09.2024 кінцевий термін виконання замовлення має бути в межах дії договору. Якщо виконання замовлення потребує більшого часу ніж термін дії договору, то дія договору продовжується на час завершення замовлення, але не більше ніж 6 календарних місяці.
38. Замовлення підписується тільки замовником та вважається прийнятим виконавцем на наступну добу з моменту отримання. Якщо виконавець не в змозі надати послуги за замовленням, він повинен повідомити про це замовника не пізніше однієї доби з моменту отримання замовлення та обґрунтувати неможливість такого виконання. Належним обґрунтуванням може вважатися: надання в замовленні завдань, не пов'язаних із інформаційними технологіями; мобілізацією під час воєнного стану чи особливого періоду усіх працівників виконавця та його самого. В окремих випадках належним обґрунтуванням замовник може визнати також інші обставини, якщо вирішить, що вони дійсно є поважними та перешкоджають виконанню замовлення. Обставина прийняття замовлення додатково може підтверджуватися фактом приступлення виконавцем до його виконання, а також відповідною перепискою між сторонами тощо (пункт 2.6 Договору від 13.09.2024).
39. Відповідно до пункту 4.4.1 Договору від 13.09.2024 виконавець зобов'язаний вчасно надати послуги, визначені замовленням.
40. Позивач скерував Відповідачу замовлення від 05.03.2025 (а. с. 27-28). Відповідач визнав факт його отримання.
41. Листом від 06.03.2025 (а. с. 60) Відповідач повідомив про недоліки отриманого документа, вказавши, що він не підписаний належним чином і викладений у незрозумілій формі, оскільки неможливо визначити, чи це замовлення, чи додаток до договору. Крім того, зазначений файл не містив вихідних даних, необхідних для виконання навіть базових налаштувань, у ньому були відсутні тестові сценарії, не визначені вимоги до security-тестування, не передбачені параметри моніторингу та репортингу з відповідними конфігураціями, а також простежувалася некоректність формулювань і загальна розмитість вимог.
42. У листі Відповідач зазначив, що сприймає отриманий документ не як замовлення, а лише як попередній зразок (шаблон), який може стати Додатком № 1 після належного узгодження і оформлення відповідно до вимог договору.
43. Цей лист скерований на адресу Позивача 06.03.2025, що підтверджується поштовою накладною (а. с. 61), фіскальним чеком (а. с. 61, зворот) та описом вкладення (а. с. 62). Позивач отримав листа Відповідача 12.03.2025, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" (а. с. 62, зворот).
44. Для підтвердження наявності договірних відносин між сторонами Позивач надав платіжні інструкції № 646 від 07.01.2025 та № 594 від 23.09.2024, що підтверджують перерахування коштів Відповідачу в межах укладених договорів.
45. Відповідно до пункту 2.5 Договору про надання послуг від 13.09.2024 у випадку бажання замовника здійснити перевірку надання послуг він повідомляє про це виконавця, і останній повинен не пізніше наступного робочого дня прибути в межах міста Львова за адресою, вказаною замовником для демонстрації стану та етапу надання послуги.
46. У зв'язку з невиконанням Відповідачем замовлення від 05.03.2025 Позивач 21.03.2025 скерував на електронну адресу Відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) вимогу з'явитися 24.03.2025 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109, офіс 438, для проведення перевірки надання послуг. Скерування цієї вимоги підтверджується скриншотом з електронної пошти Позивача (а. с. 30).
47. Відповідач цієї вимоги не виконав.
Право
48. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
49. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).
50. Тлумачення наведених норм у системному зв'язку свідчить, що двосторонній правочин не може вважатися таким, що відбувся, без взаємних дій сторін, спрямованих на набуття прав та обов'язків.
51. В оплатних договорах одним із таких проявів волевиявлення є погодження сторонами їх вартості, адже саме вона визначає обсяг зустрічних зобов'язань і робить домовленість реальною та виконуваною. Отже, ціна є їх істотною умовою.
52. Відповідно до частин 1 та 4 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
53. Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
54. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
55. Сторони не погодили між собою конкретної ціни Договору про надання послуг від 13.09.2024. Закріплений у пунктах 3.1 та 3.2 договору (див. пункт 34 цього рішення) підхід не забезпечує належної визначеності правовідносин. По суті він зводиться до одностороннього встановлення вартості послуг замовником у разі відсутності погодження сторонами.
56. В будь-якому разі Замовлення від 05.03.2025 хоч і містить орієнтовний час виконання робіт, однак не містить відомостей про їх вартість та не містить розрахунку ціни з урахуванням цього часу. Жоден інший наданий доказ у цій також не містить такої інформації. Таким чином, навіть за наявності зазначеного орієнтовного періоду замовник не застосував передбачений договором механізм визначення вартості послуг. У результаті виконавець не мав можливості з'ясувати, яку винагороду він отримає за виконання поставленого завдання. При чому та обставина, що виконавець міг вступити у переговори щодо врегулювання питання ціни, не спростовує наведеної вище обставини.
57. Більше того, коли виконавець висловив свої зауваження, Позивач не вжив жодних заходів для врегулювання розбіжностей, що свідчить про відсутність його реального наміру досягти згоди та забезпечити належне виникнення договірних відносин за цим замовленням. Звертає на себе увагу і та обставина, що суперечності між сторонами виникли уже наприкінці дії Договору про надання послуг від 13.09.2024.
58. Платіжні інструкції, на які посилається Позивач (див. пункт 44 цього рішення), не підтверджують прийняття виконавцем Замовлення від 05.03.2025. У їхньому призначенні вказано формулювання "за надання послуг у сфері ІТ, зг. дог. № 30, без ПДВ". Проте відсутні посилання ні на Договір надання послуг від 13.09.2024, ні на Замовлення від 05.03.2025. Крім того, дати цих платежів 23.09.2024 та 07.01.2025 передують моменту скерування Замовлення від 05.03.2025, що виключає можливість пов'язувати їх з його виконанням. Отже, зазначені платіжні документи лише підтверджують факт проведення розрахунків між сторонами, але не доводять настання зобов'язань за Замовленням від 05.03.2025.
59. Отже, за відсутності погодження ціни щодо виконання Замовлення від 05.03.2025 воно не може вважатися належним чином прийнятим до виконання і, відповідно, не породжує для виконавця обов'язку його виконувати.
60. Зважаючи на зазначене вище, підстав для нарахування штрафу ні за його невиконання, ні за неприбуття на перевірку його виконання немає.
61. Доводи Позивача щодо втрати клієнта, блокування бази даних та, як наслідок, понесення збитків (упущеної вигоди) не підтверджені жодними допустимими доказами.
62. З огляду на це суд відмовляє у задоволенні позову.
IV. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу
Щодо витрат Позивача
63. У зв'язку з відмовою в задоволенні позову витрати Позивача на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на нього.
Щодо витрат Відповідача
64. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
65. У відзиві та заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Відповідач повідомив про такі судові витрати у розмірі 45'000,00 гривень.
66. Приписи частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
67. Відповідно до частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
68. Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
69. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45' 000,00 грн Відповідач надав суду:
69.1. Договір про надання професійної правничої допомоги № 01/08/25 від 04.08.2025 (а. с. 56-58), відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити адвокатському бюро зазначені послуги. Відповідно до пункту 2.1 цього договору обсяг, спосіб та вид професійної правничої допомоги (юридичних послуг), яка надається клієнту, визначається адвокатським бюро самостійно на основі письмового звернення клієнта (уповноваженої особи клієнта) з конкретним дорученням, під яким сторони розуміють факт направлення клієнтом на адресу адвокатського бюро відповідного повідомлення у спосіб, передбачений п. п. 6.8 або 6,9 цього договору. Згідно з пунктом 2.4 договору прийняття кожного доручення оформляється додатковою угодою до цього договору, яка є окремим договірним зобов'язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати, тощо.
69.2. Додаткову угоду № 1 до договору № 01/08/25 про надання правової допомоги від 04.08.2025 (а. с. 59). Відповідно до пункту 2 цієї угоди сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатським бюро надаються наступні види правової допомоги:
69.2.1. Надання усних /письмових юридичних консультацій, аналіз фактичних обставин справи і судової практики, складання, оформлення і надсилання відзиву, а також інших процесуальних документів у справі - 25'000,00 гривень.
69.2.2. Представництво інтересів клієнта у Господарському суді Львівської області - 20'000,00 гривень.
69.3. Акт приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2025 (а. с. 108), у пункті 2 якого сторони підтвердили, що гонорар у розмірі 45'000,00 грн підлягає оплаті клієнтом у повному обсязі протягом 15 календарних днів з дати прийняття судом рішення у справі № 914/2348/25.
69.4. Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 04.08.2025 (а. с. 54).
69.5. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 55).
70. Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
71. Узгоджений у додатковій угоді порядок оплати свідчить про погодження Відповідачем та адвокатським бюро фіксованої суми 25'000 грн за підготовку процесуальних документів та фіксованої суми 20'000 грн за представництво інтересів у суді.
72. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
73. Важливими є також висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
74. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічний правовий висновок викладений в додаткові ухвалі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
75. Суд частково не погоджується з визначеним Відповідачем розміром витрат на професійну правничу допомогу.
76. Зокрема, суд не погоджується із заявленим розміром витрат, вказаним у пункті 69.2.1 цього рішення. Сума 25'000,00 грн за надання консультацій, аналіз матеріалів справи та підготовку відзиву не відповідає обсягу фактично виконаної роботи, адже справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, позовна заява була невеликою за обсягом і не містила значної доказової бази. Сам відзив за своїм змістом не містить складних правових висновків чи детального аналізу судової практики, а до нього долучено лише чотири докази, що стосуються предмета спору. Додаткові пояснення від 08.09.2025 здебільшого повторюють доводи відзиву.
77. З огляду на це суд вважає обгрунтованими та такими що відповідають критерію розумності їх розміру витрати в цій частині в розмірі 10' 000,00 гривень.
78. Крім того, суд вважає, що визначена сума 20'000,00 грн за представництво інтересів у Господарському суді Львівської області (див. пункт 69.2.2 цього рішення) є завищеною, оскільки справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження та відбулося лише два судових засідання. Обґрунтованою в цій частині є вартість наданих послуг у сумі 5'000,00 гривень.
79. Отже, на користь Відповідача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15'000,00 грн (10' 000,00 + 5' 000,00).
80. Аргумент Позивача про відсутність доказів фактичного обсягу наданих послуг чи замовлення таких послуг клієнтом (див. пункт 10) спростовується матеріалами справи. Факт укладення Додаткової угоди № 1 та підписання Акта приймання-передачі послуг підтверджує, що між клієнтом і адвокатським бюро існувало належним чином оформлене замовлення на надання правничої допомоги з визначенням її виду, обсягу та вартості.
81. Суд також не погоджується з аргументами Позивача, що вказані в пункті 11 цього рішення, адже оплата, передбачена договором про надання правової допомоги, не є "гонораром успіху", а визначає фіксований розмір винагороди за надані послуги, що підлягає розподілу між сторонами за результатами вирішення спору.
82. Також безпідставними є доводи Позивача, що вказані у пункті 12 цього рішення. Акт приймання-передачі наданих послу від 19.09.2025 не є доказом по суті спору, а підтверджує лише розмір і факт понесених витрат на правничу допомогу. Для таких доказів закон встановлює спеціальний порядок подання: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Розподіл витрат на оплату судового збору
83. Витрати на оплату судового збору покладаються на Позивача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Ковтуна Іллі Ігоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 15'000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Рим Т.Я.