ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/12127/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» (54018, місто Миколаїв, проспект Богоявленський, 47, кв 3)
до 1.Держави України в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19)
2. Головного управління Національної поліції в Одеській області (65000, місто Одеса, вул. Єврейська, 12)
3. Держави України в особі Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6)
про стягнення 5 000 000,00 грн
29.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява із вимогами до Держави України в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця", Головного управління Національної поліції в Одеській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якій позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок державного бюджету моральну шкоду у розмірі 5 000 000,00 грн., завдану бездіяльністю службових осіб ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця", яка полягає у невиконанні рішення Господарського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року у справі № 916/3083/16, та бездіяльністю службових осіб Головного управління Національної поліції в Одеській області.
За приписами пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Звертаючись із позовом до суду заявник визначає трьох відповідачів: Державу Україна в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", Головне управління Національної поліції в Одеській області та Державу Україна в особі Державної казначейської служби України.
При цьому прохальна частина позовної заяви не містить чітко сформульованих позовних вимог щодо кожного із відповідачів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У прохальній частині позивачем заявлено вимогу про відшкодування за рахунок Державного бюджету моральної шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн, завдану бездіяльністю службових осіб відповідачів -1,-2.
Згідно з пунктом 11 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Позивач зазначає, що оскільки йому завдано моральну шкоду бездіяльністю службових осіб відповідачів -1,-2, він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Судом встановлено, що позивач визначив Державу Україна в особі Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідачем-1 у справі, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є акціонерним товариством, відтак в даному випадку положення п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" застосуванню не підлягають.
Зважаючи на вищенаведене, при поданні позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 75 000,00 грн.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімплюс» залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Спичак