ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/7932/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД"
про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, ідентифікаційний код 43540873)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 14а, оф. 42, ідентифікаційний код 39534785)
про стягнення 667 938,01 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" про стягнення 667 938, 01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 1365/14 на виконання робіт по будівництву житлових будинків з паркінгом та вбудовано-прибудованими адміністративними приміщеннями та закладами громадського харчування на вул. Жулянська у Голосіївському районі м. Києва. Житловий будинок №3 (ІІІ черга), а саме в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 500 105, 58 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, внаслідок прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 33 043, 65 грн, інфляційні втрати у розмірі 114 633, 42 грн та пеню у розмірі 20 155, 36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" заборгованість у розмірі 500 105 грн 58 коп., пеню в сумі 20 155 грн 36 коп., 3% річних в сумі 33 043 грн 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 114 633 грн 42 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 8 015 грн 26 коп.
18.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Поряд з цим, у зв'язку з направленням судді Пукшин Л.Г. на навчання до Національної школи суддів України, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється після закінчення навчання.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору №201 про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір), укладеним між Адвокатським об'єднанням "4LEX" (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" (далі - клієнт), за умовами пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання здійснити захист, представництво та надати інші види правової (правничої) допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором та додатковими угодами до нього.
В межах предмету цього договору адвокатське об'єднання здійснює представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (підпункт 1.2.4. пункту 1.2. договору).
Порядок оплати та розмір гонорару (винагороди) за надану правову (правничу) допомогу визначається сторонами в додаткових угодах та/або в рахунках, виставлених адвокатським об'єднанням, які є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.4. договору).
Додатковою угодою №1 від 29.11.2024 до договору сторони погодили, що гонорар (винагорода) адвокатського об'єднання за надану правову (правничу) допомогу з питань захисту його інтересів, представництва та надання інших видів правової (правничої) під час врегулювання спірних правовідносин, розраховується виходячи з таких ставок гонорару (винагороди) адвокатського об'єднання: погодинна оплата за надання правової (правничої) допомоги - 3000, 00 грн/год. (п. 1.1.); додатково не враховуючи сплачених сум відповідно до п. 1.1. цієї додаткової угоди, клієнтом сплачується адвокатському об'єднанню гонорар за успішне завершення справи адвокатським об'єднанням, що підтверджуватиметься прийнятим остаточним рішенням на користь клієнта компетентним судом про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та/або пені з боржника (відповідача у справі), або укладення мирової угоди шляхом досудового чи судового врегулювання справи - 5 % від суми зазначеної у відповідному рішенні суду та/або угоді між клієнтом та боржником (п. 1.2.).
За актами надання (правничої) допомоги №12 від 24.06.2025 та №14 від 14.07.2025, які підписані сторонами без зауважень, адвокатським об'єднанням надано правову допомогу на загальну суму 15 000, 00 грн.
На підставі відповідних рахунків Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" здійснено оплату наданих послуг, що підтверджується заключною випискою за 24.06.2025 на суму 9 000, 00 грн та платіжною інструкцією №151 від 18.07.2025 на суму 6000, 00 грн.
Судом встановлено, що Сулім Ярослав Васильович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.
Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ІНВЕСТ" (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 14а, оф. 42, ідентифікаційний код 39534785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, ідентифікаційний код 43540873) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 06.10.2025.
Cуддя Л.Г. Пукшин