ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/931/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ
ел. пошта: ngt@naftogastrading.com.ua
до відповідача: Загвіздянської сільської ради
77450, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область
про стягнення 15 515 грн 48 коп. заборгованості
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Загвіздянської сільської ради про стягнення 15 515 грн 48 коп. заборгованості, з яких: 13 299 грн 36 коп. - основний борг, 1 489 грн 89 коп. - пеня, 145 грн 38 коп. - 3% річних та 580 грн 85 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.08.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 05.08.2025 о 15:58, що підтверджується довідками від 07.08.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 05.08.2025 вручено сторонам - 05.08.2025.
19.08.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.08.2025 (вх.№13607/25).
25.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.08.2025 (вх. №13833/25).
Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача: позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов'язань за договором постачання природного газу відповідач не здійснив в повному обсязі оплату отриманого природного газу, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 13 299 грн 36 коп., на яку відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначив, що відповідач помилково ототожнює інфляційні втрати та 3% річних із штрафними санкціями, які не є такими у розумінні ст. 549 ЦК України, а є формою майнової відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання, яка має компенсаційний характер. Також позивач вказав на те, що відповідач взагалі не надав жодного доказу, який би міг бути взятий судом до уваги при вирішенні питання про зменшення розміру пені.
Позиція відповідача: відповідач позов в частині стягнення основного боргу визнав. В частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат вказав на те, що заборгованість виникла через відсутність відповідних бюджетних призначень та просив зменшити їх розмір до 10 грн, оскільки вони є неспівмірними із збитками позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
30.08.2024 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Загвіздянською сільською радою (споживач) укладено договір №08-7057/24-БО-Т постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з вересня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) в кількості 8,50000 тис. куб.м.
В п. 3.5 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За змістом п. 3.5.1 договору, споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Відповідно до п. 3.5.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Згідно з п. 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 договору).
За змістом п. 4.1 договору, ціна природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед становить 16 553,89 грн.
Згідно з п. 4.3 договору, загальна вартість цього договору на дату укладення становить 117 256 грн 73 коп., крім того ПДВ - 23 451 грн 34 коп., разом з ПДВ - 140 708 грн 07 коп.
Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Відповідно до п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) і діє в частині поставки газу до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
На підтвердження поставки відповідачу природного газу за період з жовтня по грудень 2024 на суму 154 007 грн 43 коп. позивач надав суду акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2024 року від 12.11.2024 на суму 20 422 грн 86 коп, за листопад 2024 року від 12.12.2024 на суму 61 077 грн 22 коп., за грудень 2024 року від 13.01.2025 на суму 72 507 грн 35 коп., які підписані позивачем в односторонньому порядку та направлялися позивачем на електронну адресу відповідача.
Відповідно до банківської виписки за період з 01.10.2024 по 30.06.2025 та наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій відповідач здійснив часткову оплату отриманого природного газу згідно з договором №08-7057/24-БО-Т від 30.08.2024 в розмірі 140 708 грн 07 коп., а саме: 30.11.2024 - 20 422 грн 86 коп.; 20.12.2024 - 43 613 грн 75 коп.; 21.12.2024 - 17463 грн 47 коп. та 25.12.2024 - 59 207 грн 99 коп.
Відповідно до листа №ТОВВИХ-25-10592 від 08.07.2025 ТОВ "Оператора газотранспортної системи України" на адвокатський запит та роздруківки з Інформаційної платформи Оператора ГТС, обсяг природного газу використаного споживачем з ЕІС-кодом НОМЕР_1 становить
з 01.10.2024 по 31.10.2024 - 1 233,72 м3;
з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 3 689,60 м3;
з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 4 380,08 м3.
Згідно з розрахунком позивача, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 1 489 грн 89 коп. пені, 145 грн 38 коп. 3% річних та 580 грн 85 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено в ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В п. 5.1 договору визначено, що плата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.
Таким чином, граничний строк оплати природного газу отриманого за жовтень 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 12.11.2024 є 16.12.2024 (15.12.2024 - неділя (вихідний)); за листопад 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 є 15.01.2025; за грудень 2024 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 є 17.02.2025 (15.02.2025 - субота (вихідний)).
За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За встановлених судом обставин справи, позивач на виконання умов договору постачання природного газу за період з жовтня по грудень 2024 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 154 007 грн 43 коп., за який відповідач оплатив частково у розмірі 140 708 грн 07 коп..
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України.
Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання договірних зобов'язань у повному обсязі суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 299 грн 36 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.2 договору позивачем нараховано відповідачу 1 489 грн 89 коп. пені, 145 грн 38 коп. 3% річних та 580 грн 85 коп. інфляційних втрат.
За перерахунком суду, заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційні втрати є обґрунтованими та арифметично правильними.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат та 3 % річних чи відмови у їх стягненні.
Можливість зменшення судом неустойки передбачена ст.551 ЦК України, відповідно до ч.3 якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує те, що заборгованість за поставку природного газу за договором №08-7057/24-БО-Т постачання природного газу від 30.08.2024 оплачена відповідачем, який є органом місцевого самоврядування, на понад 91%, а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 744 грн 95 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені, а також 3% річних та інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків погашення заборгованості, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Згідно з ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1 211 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити частково.
Стягнути із Загвіздянської сільської ради (77450, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04356219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 42399676) 14 770 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн 54 коп. заборгованості, з яких: 13 299 (тринадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн 36 коп. основного боргу, 744 (сімсот сорок чотири) грн 95 коп. пені, 145 (сто сорок п'ять) грн 38 коп. 3% річних та 580 (п'ятсот вісімдесят) грн 85 коп. інфляційних втрат, а також 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 42399676) з Державного бюджету України 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №0000028709 від 30.07.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя О.В. Рочняк