61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
06.10.2025 Справа №905/792/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута", м.Бахмут, Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м.Бахмут", м.Бахмут, Донецька область
про стягнення 8582,45грн.
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" про стягнення 8582,45грн., з яких: 4872,00грн. - заборгованість з оплати природного газу, 589,98грн. - пеня, 477,32грн. - 3% річних та 2643,15грн. - інфляційні втрати.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надій" в частині оплати спожитого газу.
Ухвалою від 14.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції; третій особі визначено строк для надання письмових пояснень щодо позову.
Сторони та третю особу було повідомлено про відкриття провадження у справі засобами електронного та поштового зв'язку.
Копія ухвали від 14.08.2025 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Електронний примірник ухвали від 14.08.2025 доставлено одержувачу - відповідачу в його особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» 14.08.2025, про що в автоматизованій системі бази даних "Діловодство господарського суду" сформовано відповідну довідку "про доставку електронного листа".
25.08.2025 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомляє про відсутність заперечень на позовну заяву про стягнення грошових коштів в сумі 8582,45грн та повністю визнає суму заборгованості.
Однак згідно з довідкою на вхідний електронний документ від 25.08.2025, сформованою в комп'ютерній програмі "Діловодство господарського суду", вхідний електронний документ не скріплено електронним цифровим підписом.
Частиною 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Документи направлені електронною поштою мають повністю відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Відповідно до статті 6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису.
Отже, електронний документ є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу (приєднані файли), скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису (ЕЦП) не належать до офіційних.
Як встановлено судом, відзив на позовну заяву не скріплений електронним цифровим підписом, а відтак, не відповідає вищезазначеним вимогам.
Відтак, заявником не дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку та форми надсилання листа в електронному вигляді у зв'язку з чим відзив на позовну заяву не приймається судом.
Від третьої особи письмових пояснень по суті спору до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з положеннями статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Позивач зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута" є закладом охорони здоров'я комунальної власності та споживачем природного газу, який зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код) - 56XS00011O4QD00J.
У період з листопада 2021 року у зв'язку з відсутністю іншого постачальника цей Споживач здійснював споживання природного газу за правилами постачання природного газу постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається Постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809.
Цією ж постановою встановлено, що на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.
Відповідно до підпункту 4.2 договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ / оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4.3 договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 договору).
Пунктом 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
За твердженнями позивача у період - листопада 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз України" згідно з актом приймання-передачі природного газу №23108 за листопад 2021 року поставило споживачу природний газ в об'ємі 0,29000 тис.куб.м. на суму 4872,00грн.
Позивач зазначив, що факт включення КНП "ЦПМД м.Бахмута" до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та віднесення газу, спожитого цим споживачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених підстав підтверджується: - копією Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", примірник якого надіслано споживачеві для підписання, але ним не підписано; - копією листа оператора ГТС від 14.04.2025 №ТОВВИХ-23-6023 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС- кодом 56XS00011O4QD00J, наданої у відповідь на адвокатський запит від 09.04.2025 №119/4.2.1-26718-2025 щодо фактичних обсягів споживання природного газу щодо споживача з ЕІС-кодом: 56XS00011O4QD00J за період з 01 листопада 2021 по дату видачі довідки; - інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ; -оборотно-сальдовою відомістю про об'єми поставленого ТОВ "ГК "Нафтогаз України" природного газу та його вартість.
На виконання пункту 4.3 договору позивач направив на адресу відповідача рахунок №35847 на оплату поставленого ним природного газу відповідачу на загальну суму 4872,00грн за період з 01.11.2021 до 10.12.2021 в об'ємі 0,29000тис.куб.м на суму 4872,00грн.
Відповідач не виконав зобов'язання за договором, не провів оплату за поставлений газ.
29.05.2025 на електронну адресу відповідача artemcpmsd@ukr.net позивач надіслав вимогу, у якій просив сплатити борг у сумі 8582,45грн (4872,00грн - сума боргу за основним зобов'язанням, 589,98грн - пеня, 477,32грн - 3% річних, 2643,15грн - інфляційні втрати) впродовж 30 днів після отримання вимоги.
Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 8582,45грн (4872,00грн - сума боргу за основним зобов'язанням, 589,98грн - пеня, 477,32грн - 3% річних, 2643,15грн - інфляційні втрати).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого:
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із частиною 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на приписи статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, частина 1 статті 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до матеріалів справи споживачу ТОВ "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута», відповідачу у справі, присвоєно ЕІС-код 56XS00011O4QD00J; постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Згідно з даними, які відображені в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача в реєстрі споживачів постачальника з ЕІС-кодом-56ХS00011O4QD00J обсяг споживання газу за період листопад 2021 року 0,29000тис.куб.м.
Дані показники відповідають показникам, згідно представлених даних в акті приймання-передачі природного газу за період листопад 2021 року.
Аналіз вказаного дає підстави дійти висновку про відсутність відмінностей між даними, які містяться в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача в реєстрі споживачів постачальника та даними, які відображено в особистому кабінеті постачальника та зазначено в актах приймання-передачі.
Отже, як свідчать обставини справи, поставлено відповідачу природний газ у листопаді 2021 року в обсязі 0,29000 тис.куб.м на суму з ПДВ 4872,00грн з урахуванням послуг транспортування в силу умов договору та за даними оператора ГТС.
Акт приймання-передачі природного газу, надісланий відповідачу не підписані відповідачем та постачальнику не повернуті. Письмова відмова від підписання актів позивачу не направлена.
Факт отримання акту та рахунку відповідачем не оспорюється.
Відповідно до пункту 4.3 договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 договору).
Доказів зміни строку оплати суду не представлено.
Беручи до уваги наведені положення укладеного між сторонами договору, відповідач мав здійснити оплату за листопад 2021 року до 31.12.2021 включно (прострочення з 01.01.2022).
Доказів оплати обсягу природного газу спожитого у спірний період листопад 2021 року, відповідач до суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.
Отже грошове зобов'язання споживача перед постачальником природного газу поставленого у спірний період листопад 2021 року у загальній сумі 4872,00грн не виконано.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ у період листопад 2021 року підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 4872,00грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 589,98грн - пеня, 477,32грн - 3% річних, 2643,15грн - інфляційні втрати.
Відповідно до частини 1 статті 549, пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Як встановлено статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню позивачем нараховано на підставі пункту 4.5 Типового договору, яким передбачено, що у разі порушення відповідачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Нарахування пені проведено по зобов'язанню за листопад 2021 року на суму боргу 4872,00грн за період січень - червень 2022 року.
Суд, перевіривши розрахунок пені за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН" дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені в сумі 589,98грн, є такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати спожитого природного газу, у зв'язку з чим позивачем за неналежне виконання умов Договору нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 477,32грн відповідно до вимог статті 625 ЦК України.
Нарахування 3% річних проведено по зобов'язанню за листопад 2021 року на суму боргу 4872,00грн за період 01.01.2022- 07.04.2025.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН" дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 477,32грн, є такими, що підлягають задоволенню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.
Нарахування інфляційних втрат проведено окремо по зобов'язанню за листопад 2021 року на суму боргу 4872,00грн за період січень 2022 - березень 2025 року.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою програми "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН" дійшов висновку, що позивачем вірно визначені періоди таких нарахувань та проведений позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 2643,15грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 73-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" про стягнення 8582,45грн, з яких: 4872,00грн - заборгованість з оплати природного газу, 589,98грн - пеня, 477,32грн - 3% річних та 2643,15грн - інфляційні втрати, задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута" (84511, Україна, Бахмутський р-н, Донецька обл., місто Бахмут, вулиця О. Сибірцева, будинок, 15; код ЄДРПОУ 37868949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 40121452) суму боргу за поставлений природний газ у розмірі 4872,00грн, пеню у розмірі 589,98грн, 3% річних у розмірі 477,32грн, інфляційні втрати у розмірі 2643,15грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя М.О. Лейба