пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 жовтня 2025 року Справа № 903/25/25 (903/687/25)
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника Демчана О. І.
про ухвалення додаткового рішення
по справі № 903/25/25 (903/687/25)
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника ОСОБА_1
про притягнення до солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів
у справі №903/25/25 за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК», м.Луцьк
про банкрутство
Суддя Шум М.С.
Секретар с/з Сосновська Ю. П.
Учасники справи: н/з
встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 постановлено:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника Демчана О. І. від 02.07.2025 (вх.№01-52/732/25) про покладення солідарної відповідальності на членів органів управління ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» та стягнення грошових коштів у справі №903/25/25 задоволити повністю.
2. Покласти на ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі» (43006, м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 14, ідентифікаційний код 40236345), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАДРИД» (01103, м. Київ, вул.Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, ідентифікаційний код 42951405), Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІАРД ФІНАНС» (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37, ідентифікаційний код 43575707), Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОПРИМ» (03057, м. Київ, вул.Довженка Олександра, буд. 3, ідентифікаційний код 45218378) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (43010, м. Луцьк, вул. Транспортна, буд. 1, ідентифікаційний код 21736857).
3. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі» (43006, м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 14, ідентифікаційний код 40236345) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАДРИД» (01103, м. Київ, вул.Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, ідентифікаційний код 42951405), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАРД ФІНАНС» (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37, ідентифікаційний код 43575707), Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОПРИМ» (03057, м. Київ, вул.Довженка Олександра, буд. 3, ідентифікаційний код 45218378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (43010, м. Луцьк, вул. Транспортна, буд. 1, ідентифікаційний код 21736857) суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн (двісті вісімдесят чотири мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі триста шість гривень).
22.09.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника ОСОБА_1 (вх. № 01-87/4253/25) про ухвалення додаткового рішення.
Заявник зазначає про те, що співвідповідач ОСОБА_2 вказаний у резолютивній частині щодо покладення на нього солідарної відповідальності, проте його не зазначено в частині солідарного стягнення на користь ТОВ «Волиньтабак» суми непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн у зв'язку з технічною опискою у прохальній частині заяви про покладення солідарної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Ухвалою суду від 24.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, який виконує повноваження керівника товариства-боржника ОСОБА_1 (вх. № 01-87/4253/25) про ухвалення додаткового рішення у справі притягнення до солідарної відповідальності та стягнення грошових коштів з органів управління ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2025.
В заяві від 01.10.2025 арбітражний керуючий Демчан О. І. просить суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без його участі за наявними у справі матеріалами справи.
В клопотанні, що надійшло до суду 01.10.2025, ОСОБА_2 просить суд відкласти проведення судового засідання на інший день. Повідомляє про те, що з 26.09.2025 перебуває на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна лікарня» та не зможе прийняти участь у судовому засіданні. Зазначає про необхідність кваліфікованої правової допомоги під час розгляду даної заяви, зокрема, для складання та написання ґрунтовних заперечень та пояснень щодо заявленої розпорядником майна боржника заяви про ухвалення додаткового рішення у зв'язку із невизнанням його вимог.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
За конкретних обставин справи, судом розглядається заява про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що співвідповідач ОСОБА_2 вказаний у резолютивній частині щодо покладення на нього солідарної відповідальності, проте його не зазначено в частині солідарного стягнення на користь ТОВ «Волиньтабак» суми непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн у зв'язку з технічною опискою у прохальній частині заяви про покладення солідарної відповідальності.
У суду не має підстав для відкладення розгляду заяви, в матеріалах справи достатньо доказів та документів для розгляду заяви по суті у цьому судовому засіданні.
ОСОБА_2 зазначає про необхідність отримання правничої допомоги у зв'язку із запереченням заяви про ухвалення додаткового рішення, однак заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на членів органів управління ТОВ «ВОЛИНЬТАБАК» та стягнення грошових коштів у справі №903/25/25 розглянута судом із постановленням рішення, розгляд заяви тривав понад два місяці, ОСОБА_2 подава свої заперечення по суті заяви, а відтак твердження ОСОБА_2 про намір отримати правничу допомогу на етапі постановлення додаткового рішення у справі не приймається судом як достатня підстава для відкладення розгляду заяви.
Суд протокольною ухвалою від 02.10.2025 відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. (ст 244 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) зазначено, що:
« 7.25. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.
7.26. Частина перша статті 244 ГПК України (частина перша статті 270 ЦПК України) містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення. Винятком є розподіл судових витрат, який має ініціювати сторона з дотриманням правил статей 123-130, 221 ГПК України (статей 133 - 142, 246 ЦПК України)».
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2025 у справі №903/25/25 (903/687/25) задоволено заяву розпорядника майна Демчана О.І. шляхом:
1) покладення на ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАДРИД», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІАРД ФІНАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОПРИМ» солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак».
2) Стягнення солідарно з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Роздрібні мережі», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАДРИД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАРД ФІНАНС» (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37, ідентифікаційний код 43575707), Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОПРИМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн (двісті вісімдесят чотири мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі триста шість гривень).
Таким чином, співвідповідач ОСОБА_2 вказаний у резолютивній частині щодо покладення на нього солідарної відповідальності, проте його не зазначено в частині солідарного стягнення на користь ТОВ «Волиньтабак» суми непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн.
Одночасно, згідно з рішенням суду досліджувалося та встановлено обґрунтованість покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» ОСОБА_2 , в 2 пункті резолютивної частини рішення покладено, в тому числі, на ОСОБА_2 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак», ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про спір та подавав свої пояснення по суті заяви.
Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні
За таких обставин, з мнтою усунення недоліку судового рішення по справі №903/25/25(903/687/25), суд дійшов висновку про підставність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника, Демчана О. І. про ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 244 ГПК України про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Волиньтабак» суми непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн в порядку притягнення його до солідарної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» в особі розпорядника майна боржника про ухвалення додаткового рішення по справі №903/25/25 (903/687/25) задоволити.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» (43010, м. Луцьк, вул. Транспортна, буд. 1, ідентифікаційний код 21736857) суму непогашених кредиторських вимог до ТОВ «Волиньтабак» у загальному розмірі 284 534 306,00 грн (двісті вісімдесят чотири мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі триста шість гривень).
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст додаткового
рішення складений 03.10.2025
Суддя Шум М.С.