вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2025 р. Cправа №902/12/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
прокурора: Ігнатова Р.Г. (посвідчення № 072253 від 01.03.2023),
представника відповідача (Фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича): Ільницького В.І. (ордер серії ОД №201631 від 18.02.2025),
представника відповідача (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях): не з'явився,
представника відповідача (Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей") - не з'явився,
представник позивача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом виконувача обов'язків керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ
до Фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича, смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м.Вінниця
до Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", смт Крижопіль Тульчинського району Вінницької області
про визнання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022 недійсним та зобов'язання повернути нерухоме майно
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Вінницької області звернувся Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з позовом до Фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" з такими вимогами:
- визнати недійсним укладений між відповідачами Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022, об'єктом оренди за яким є нежитлові вбудовані приміщення №22 (площею 54,3 кв.м), №25 (площею 9,3 кв.м), частина приміщення №23 (площею 2,9 кв.м), загальною площею 66,5 кв.м, на 1-му поверсі двоповерхового громадсько-побутового корпусу (літера "Г"), розміщені за адресою: вул.Чабанюка, буд.7, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича повернути Державному навчальному закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" за актом приймання-передачі нежитлові приміщення.
Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі №902/12/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.02.2025.
За наслідками розгляду справи, 20.02.2025 судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про перерву в судовому засіданні в справі №902/12/25 до 20 березня 2025 року.
В зв'язку з необхідністю витребування нових (додаткових) доказів ухвалою суду від 21.03.2025 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.04.2025.
З метою забезпечення реалізації належних учасникам справи процесуальних прав та сприяючи у виконанні ними обов'язків, ухвалою суду від 17.04.2025 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2025.
За результатами судового засідання 22.05.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу №902/12/25 до судового розгляду по суті на 29.07.2025.
29.07.2025, у зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представників Фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича та Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" у судовому засіданні, постановлено ухвалу про відкладення судового засідання до 20.08.2025.
В судовому засіданні 20.08.2025 оголошено перерву з розгляду справи №902/12/25 по суті до 15.09.2025.
15.09.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено час його проголошення - 23.09.2025.
Під час розгляду справи по суті прокурор просив позов задовольнити у повному обсязі, а відповідачі просили в позові відмовити.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
23.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні позиції сторін у справі.
Прокурор, оспорюючи Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022 та звертаючись із цим позовом про визнання його недійсним та повернення майна, в якості підстав позовних вимог вказує те, що на момент укладення Договору від 18.01.2022 №2211-НМ, діяли вимоги частини 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", відповідно до яких об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Умови Договору оренди №2211-НМ від 18.01.2022 не містять положень щодо форми використання орендованого майна одночасно у навчальних цілях, доступу викладачів чи студентів до приміщень у процесі освітньої діяльності,
Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях не визнало заявлені позовні вимоги та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Як слідує з відзиву на позов, сформованого в системі "Електронний суд" 29.01.2025, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, заперечуючи проти позовних вимог, посилалось на те, що Державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей", листом від 17.05.2021 за №125 звернувся до Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації про клопотання перед Міністерством освіти і науки України щодо надання дозволу на укладення договору оренди державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 66,5 кв.м з метою використання орендарем як майстерню по різці скла, які перебувають на балансі учбового закладу і закріплені за ліцеєм на праві оперативного управління наказом Міністерства освіти і науки України №253 від 25.02.2019, та розташовані за адресою вул.Чабанюка, буд.7, смтКрижопіль.
Департамент гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації звернувся з відповідним клопотанням від 02.06.2021 за №01-20-01/955 до Міністерства про надання в оренду вказаних вище приміщень з метою використання: майстерні по різці скла.
Міністерство листом від 16.08.2021 за №1/11-6052 надало дозвіл на укладення Договору оренди частини нежитлового приміщення першого поверху громадсько- побутового корпусу №7 площею 66,5 кв.м в оренду з метою розміщення майстерні по різці скла.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Снігура В.М. (вх. №18/4401.10 від 10.11.2021), листи Ліцею №283 від 11.11.2021 та №292 від 15.11.2021, а також дозвіл Міністерства освіти, Регіональним відділенням були вчинені всі передбачені чинним законодавством дії щодо укладення Договору оренди №2211-НМ від 18.01.2022.
Частиною 4 статті 80 Закону України "Про освіту" встановлено, що об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства".
Міністерством освіти України було прийняте відповідне управлінське рішення про передачу майна в оренду; інформація щодо порушення умов договору оренди державного нерухомого майна №2211-НМ від 18.01.2022 та неналежного його використання у Міністерства відсутня, у зв'язку з чим Міністерство не ініціювало питання щодо припинення договору. При цьому Міністерство освіти дійсно вказувало на те, що у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами, "вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна" (а.с. 144-149, т.1).
07.02.2025 Прокурором подано відповідь на відзив (лист № 02.55/1-112вих-25 від 04.02.2025, в якому вказав на те, що нежитлові приміщення, які орендує Фізична особа-підприємець Снігур В.М. за спірним правочином належать до майна освіти, однак передані останньому у користування не з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а з метою використання орендарем за будь-яким цільовим призначенням.
Тобто, укладаючи спірний Договір оренди №2211-НМ від 18.01.2022, сторони не дотрималися вимог ст.80 Закону України "Про освіту", не визначили у спірному Договорі конкретну мету використання об'єкта оренди, а надання орендарю права самостійно, на власний розсуд, використовувати орендоване нежитлове приміщення, порушує приписи ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", що в силу ст. 203, 215 ЦК України та ст.207 ГК України є правовою підставою для визнання його недійсним.
Оспорюваний Договір оренди від 18.01.2022 також не містить положень щодо мети використання орендованого майна, пов'язаної із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Натомість у п.7.1 розділу І Договору зазначено, що майно може бути використане за цільовим призначенням.
Вказані положення порушують приписи ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", що в силу ст. 203, 215 ЦК України (а.с. 165-175, т.1).
20.03.2025 та 26.03.2025 представником відповідача - Фізичної особи-підприємця Снігура В.М. адвокатом Ільніцьким В.І. подано відзиви на позов, в яких відповідач заперечив проти позову, зокрема посилаючись на те, що Фізична особа-підприємець Снігур В.М. отримав усі необхідні узгодження для укладення Договору оренди. Стороною позивача не оспорюється факт належного виконання умов Договору відповідачем Фізичною особою-підприємцем Снігуром В.М., а саме - сплата орендних платежів. Визначенням можливості користування державним нерухомим майном, саме з метою здійснення господарської діяльності, є погодження Міністерства освіти і науки України, яке надало дозвіл як уповноважений орган управління на укладення договору оренди державного майна. Спірне приміщення більше п'яти років взагалі не використовувалось навчальним закладом, на балансі якого воно перебуває, при цьому вказаний заклад вимушений був утримувати весь цей час спірне приміщення за рахунок державного бюджету України.
Будь-яких належних і допустимих доказів використання об'єкту оренди для забезпечення навчально-виховного процесу в майбутньому (у разі задоволення позову) позивачем не надано, що свідчить про уявність порушеного права, а тому - про безпідставність звернення до суду (а.с. 196-197; 205-207, т.1).
16.04.2025 через систему "Електронний суд" від Міністерства освіти і науки надійшов відзив на позов, в якому Міністерство зазначило про те, що відповідно до статей 78, 79 Закону України "Про освіту" заклади освіти мають право отримувати фінансування різних видів та з різних джерел, не заборонених законодавством.
Одним із джерел фінансування суб'єктів освітньої діяльності є доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Пріоритетним є встановлення призначення використання державного майна орендарем у спірних відносинах (а.с. 17-19, т.2).
09.05.2025 в.о. директора відповідача - ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей" Бурдейний В.М. надав суду письмові пояснення (лист №175 від 05.05.2025 "заява свідка"), де пояснив суду, що Фізична особа-підприємець Снігур В.М. вперше уклав договір оренди в 2007 році. Перед укладанням договору з Фізичною особою-підприємець Снігуром В.М. досягнуто усної домовленості щодо можливості набуття учнями ліцею практичних навичок та надання викладачам та здобувачам освіти контрольованого доступу до виробничого обладнання майстерні з обробки скла, яку мав створити вказаний підприємець в орендованих приміщеннях, що сприяло б набуттю учнями відповідних навичок робітничих професій. На момент укладення Договору оренди від 18.01.2022 вказані домовленості залишались в силі. З підприємцем було укладено Договір оренди з умовою, що на базі майстерні будуть проводитись практичні заняття учнів по різці скла та закріплюватись навички заміру, різки та встановлення скла у віконні рами, що відповідало вимогам програми навчання учнів. Фізична особа-підприємець Снігур В.М. всі домовленості виконував в повному обсязі шляхом надання контрольованого доступу до приміщення майстерні по різці скла та особистої демонстрації учням в присутності викладачів закладу процесів замірювання, різки та підгонки скла. Фізична особа-підприємець Снігур В.М. надавав контрольований доступ до майстерні по різці скла учасникам освітнього процесу, які мали зацікавленість у набутті вказаних навичок, за попередньою домовленістю з викладачами, які проводили відповідні заняття. Орендоване приміщення розташоване в громадсько-побутовому корпусі ліцею. Для використання в навчально-виховному процесі воно не було задіяне. В разі розірвання договору оренди приміщення використовуватись не буде. (а.с. 56-57, т.1).
Встановлені судом обставини справи.
Міністерство освіти і науки України є засновником ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей". Основним видом діяльності цього закладу освіти є 85.32 професійно-технічна освіта.
Згідно Реєстру суб'єктів освітньої діяльності Державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей", належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, форма власності - державна.
Пунктом 1 розділу 1 Статуту Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1108 від 14.08.2019 (далі - Статут) визначено, що заклад підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Відповідно до 1.1 Розділу 1 Статуту Державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей", є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним закладом другого (базового) рівня професійно-технічної освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та професійної середньої освіти.
Відповідно до п. 6.1 Розділу 6 професійний ліцей належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, місцевого органу управління освітою відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами.
Згідно п. 7.9 Розділу 7 Статуту, майно професійного ліцею, у тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об'єкти є об'єктами державної власності, що закріплюються за професійним ліцеєм на праві оперативного управління.
Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою КМУ №630 від 16.10.2014, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", засновником даної юридичної особи є Міністерство освіти і науки України.
Відповідно до п.7.11 Розділу 7 Статуту професійний ліцей несе відповідальність перед Міністерством освіти і науки за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна.
Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей", з метою забезпечення його статутної діяльності засновником закріплюється на основі права оперативного управління споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, навчальні і навчально-виробничі судна, транспортні засоби та інше майно.
Майно закріплюється за ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей", на праві господарського відання/оперативного управління і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди МОН та загальних зборів працівників ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей", крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей", є закладом професійно-технічної освіти державної форми власності, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, за яким на праві оперативного управління закріплюються будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації обладнання, транспортні засоби та інше майно, з метою забезпечення статутної діяльності закладу.
Державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей" звернувся з листом від 17.05.2021 за №125 до Департаменту гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації про клопотання перед Міністерством освіти і науки України про укладення договору оренди державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 66,5 кв.м, розміщених за адресою: вул.Чабанюка, 7, смтКрижопіль, для розміщення майстерні по різці скла (а.с. 88, т.1).
Вказане нерухоме майно закріплене за навчальним закладом на праві оперативного управління згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 25.02.2019 № 253 (а.с. 60, т.1).
Департамент гуманітарної політики Вінницької облдержадміністрації звернувся з листом від 02.06.2021 за №01-20-01/955 до Міністерства освіти України про надання погодження на укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке перебуває на балансі Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" (а.с. 87, т.1).
Згідно з листом за №1/11-6052 від 16.08.2021 Міністерство освіти і науки України надало згоду на передачу частини нежитлового приміщення 1-го поверху громадсько-побутового корпусу №7 площею 66,5 кв.м в оренду з метою розміщення майстерні по різці скла (а.с. 89, т.1).
18.01.2022 між відповідачами - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області як орендодавцем та Фізичною особою - підприємцем Снігуром Вячеславом Михайловичем як орендарем укладено оспорюваний Прокурором у даній справі Договір оренди нерухомого майна №2211-НМ за адресою: вул.Чабанюка, 7, смтКрижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, яке перебуває на балансі державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", що належить до державної власності (далі - Договір оренди).
Відповідно до п.4.1 Договору оренди, об'єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення №22, №25, №23 загальною площею 66,5 кв.м на 1 першому поверсі двоповерхового громадсько-побутового корпусу (літ. Г), розташовані за адресою вул.Чабанюка, 7, смт Крижопіль Тульчинський район Вінницька область.
Майно, що перебуває в оренді, може бути використано за будь-яким цільовим призначенням як виключення, передбачене абз.10 п.29 Порядку (п.7.1 Договору).
Пунктом 9.1 Договору оренди встановлено місячну орендну плату, яка визначена за результатами проведення аукціону, складає 2758,00 грн, без податку на додану вартість.
Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору становить балансоутримувачу 30% суми орендної плати, 70% державному бюджету суми орендної плати (п.16 Договору).
Пунктом 12.1 Договору оренди встановлено строк договору, який становить 5 років з дати набрання чинності цим договором.
Відповідно до акту приймання-передачі орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.01.2022, державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей", в особі директора Бурдейного В.М., передав Фізичній особі-підприємцю Снігуру Вячеславу Михайловичу зазначену вище частину нежитлового приміщення. Вказаний акт підписано орендарем та балансоутримувачем - директором навчального закладу.
На час розгляду справи Фізична особа-підприємець Снігур Вячеславу Михайлович здійснює підприємницьку діяльність та використовує майно на підставі Договору оренди нерухомого майна №2211-НМ за адресою: вул.Чабанюка, 7, смтКрижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, яке перебуває на балансі державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей".
З урахуванням умов Договору оренди №2211-НМ від 18.01.2022, відповідно до яких орендоване майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням, судом встановлено, що майно навчального закладу передано в оренду Фізичній особі-підприємцю Снігуру Вячеславу Михайловичу, що проводить підприємницьку діяльність.
Видами діяльності фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: "47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 43,39 інші роботи із завершення будівництва; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.32 установлення столярних виробів; 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас", тобто за твердженнями Прокурора, орендар не провадить навчальної та/або освітньої діяльності та не надає освітні послуги. Також відсутні відомості в Реєстрі суб'єктів освітньої діяльності про здійснення освітньої діяльності.
Таким чином, Фізична особа - підприємець Снігур Вячеслав Михайлович не належить до суб'єктів освітньої діяльності, а його діяльність не спрямована на організацію забезпечення та реалізацію освітнього процесу, оскільки державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 66,5 кв.м, розміщені за адресою: вул.Чабанюка, буд.7, смтКрижопіль, що перебуває на балансі ліцею, передано в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності, що не пов'язано ні з навчальним процесом, ні із забезпеченням навчального процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу,
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до таких висновків.
Щодо представництва прокурора у справі.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою) у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
У постанові Верховного Суду у справі №910/11919/17 від 17.10.2018 зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз положень ст.53 ГПК України, у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (п.77-81) бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Також відповідно до правових висновків Верховного суду України, що знайшли своє відображення у рішенні у справі від 16.06.2022 у справі №905/1504/20, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
МОН відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (підп.89 п.4 Положення).
Пунктом 1 розділу 1 Статуту Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1108 від 14.08.2019 (далі - Статут) визначено, що заклад підпорядкований Міністерству освіти і науки України.
Відповідно до п.1.1 Розділу 1 Статуту Державний навчальний заклад "Крижопільський професійний будівельний ліцей", є підпорядкованим Міністерству освіти і науки державним закладом другого (базового) рівня професійно-технічної освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та професійної середньої освіти.
Враховуючи, що спірне приміщення є державною власністю, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ним здійснюється уповноваженим державним органом - Міністерством освіти і науки України, саме до компетенції Міністерства віднесені повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі укладення незаконних договорів щодо зазначеного майна.
Верховний суд України у постанові №912/1550/22 від 29.08.2023 зазначив, що Міністерство освіти і науки України, яке хоч і не є учасником спірного договору, але виконує подвійну функцію державного органу та власника майна, у зв'язку з чим є заінтересованою особою щодо спірних правовідносин, а тому Міністерство освіти і науки України і зазначено прокурором у позові як позивач.
Зверненню до суду з позовом передувало листування з МОН України щодо виявлених порушень законодавства при укладенні спірного договору оренди, а також вжиття заходів до захисту інтересів держави в суді.
Тульчинською окружною прокуратурою 07.11.2024 за №02.55/1-1127 вих-24 на адресу Міністерства освіти і науки України скеровано запит про надання інформації щодо законності укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2211-НМ від 18.01.2022, чи вбачає Міністерство порушення вимог чинного законодавства при використанні спірного приміщення не за цільовим призначенням, чи вживало Міністерство або має намір вживати заходів на їх усунення, якщо ні - вказати причини.
Листом за №1/21131-24 від 13.11.2024 Міністерство повідомило окружну прокуратуру про те, що не вбачає підстав для визнання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2211-НМ від 18.01.2022 недійсним, разом з тим, у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами, Міністерство просить вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача як органу, який здійснює управління спірним майном, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив і не планує робити.
Таким чином, суд приходить до висновку до наявність правових підстав для представництва Прокурором інтересів держави у даній справі.
Щодо оцінки позовних вимог.
Спір між сторонам виник щодо правомірності укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022.
Як слідує з позовної заяви, і сторонами у справі не заперечується той факт, що за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022, майно закладу освіти використовується в оренді з метою розміщення майстерні по різці скла.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено положеннями Закону України "Про освіту".
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №917/1090/21.
Частиною 1 ст.80 Закону України "Про освіту" передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні Ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Відповідно до вимог ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
На момент укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності" від 17.06.2021 №1557-ІХ, згідно якого ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" викладено в такій редакції: "Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства".
Норма Закону України "Про освіту" (ч.4 ст.80) встановлює заборону на використання об'єктів освіти не за цільовим (освітнім) призначенням.
Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).
Таким чином, за приписами Закону України "Про освіту" встановлена заборона на використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачається лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Відповідно до п.29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об'єкти оренди, зокрема майно закладів освіти. Такі об'єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов'язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об'єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.
Обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об'єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п'яти років (для об'єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об'єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Неналежне використання такого майна прямо порушує державний інтерес у забезпеченні конституційного права громадян на освіту, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, інвестування в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави, оскільки освіта є державним пріоритетом і таке використання не відповідає цілям, визначеним законодавцем.
Закон України "Про освіту" не містить винятків щодо напрямів діяльності використання майна закладів освіти незалежно від того чи використовуються вони на цей час, чи здійснюється належне бюджетне фінансування.
Об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не можуть використовуватися не за цільовим призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Державне майно надане закладам освіти повинно використовуватися виключно на освітні потреби цих закладів, сприяти їм у освітній діяльності за своїм цільовим призначенням.
Натомість орендар Фізична особа - підприємець Снігур Вячеслав Михайлович в розумінні положень Закону України "Про освіту" не є суб'єктом освітнього процесу, не надає освітні послуги та не є учасником освітнього процесу.
Всупереч приписам ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" щодо обов'язкового використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з освітнім процесом, оспорюваний Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022 не містить положень щодо форми використання спірних приміщень одночасно в навчальних (освітніх) цілях, доступу викладачів та учнів ДНЗ "Крижопільський професійний будівельний ліцей" до орендованого майна в процесі освітньої діяльності, про взаємовідносини та співпрацю орендаря із закладом освіти.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Подібний правовий висновок щодо застосування ст.215 ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №913/204/18.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Зазначений висновок зроблено судом з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.10.2022 у справі №925/1225/20.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
Пунктом 10 ч.1 ст.1 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ч.1 ст.79 Закону України "Про освіту" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) джерелами фінансування суб'єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Згідно з ч.1 ст.80 Закону України "Про освіту" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Частиною 4 ст.80 Закону України "Про освіту" (в редакції чинній на час укладання оспорюваного договору) передбачалось, що об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Наразі імперативними приписами ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Таким чином, за змістом положень частин 1, 4 статті 80 Закону України "Про освіту" нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об'єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. Виняток лише становлять випадки надання в оренду майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу, а недостатнє фінансування державного чи комунального навчального закладу також не є підставою для використання об'єктів освіти для цілей, не пов'язаних з освітньою діяльністю.
Відповідний висновок щодо застосування ч.1,4 ст. 80 Закону України "Про освіту" наведений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №906/1551/20.
Враховуючи наведене для визнання спірного договору недійним необхідно встановити, що нежитлове приміщення, яке є об'єктом договору оренди, є майном державного закладу освіти і діяльність орендаря за спірним договором не пов'язана із освітнім процесом.
Пунктом 26 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" визначено, що спеціальні закони це закони України "Про дошкільну освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту".
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про освіту", невід'ємним складником системи освіти є професійна (професійно-технічна) освіта.
Приписами норм ст.18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать вищі професійні училища.
Відповідно до ч.1-3 ст. 49 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" засновник закріплює за закладами професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності та установами професійної (професійно-технічної) освіти об'єкти права власності, які належать засновнику на праві власності або орендовані ним у інших власників.
Об'єкти права власності закріплюються засновником за закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної або комунальної форми власності або установою професійної (професійно-технічної) освіти на праві оперативного управління.
Заклади освіти та установи професійної (професійно-технічної) освіти несуть відповідальність перед засновником за збереження та використання за призначенням закріпленого за ними майна. Контроль за використанням цього майна здійснюється засновником.
Наведені вище обставини свідчать про те, що нежитлове приміщення, передане в оренду за спірним Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022, становить собою майно державного закладу освіти, на яке поширюються обмеження, визначені ст.80 Закону України "Про освіту", а тому враховуючи те, що орендар не є суб'єктом освітньої діяльності, не надає освітні послуги, не є учасником освітнього процесу в закладі професійно-технічної освіти, використання об'єкту нерухомості є таким, що не пов'язане з наданням освітніх послуг, забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням освітнього процесу, тобто нежитлове приміщення використовується всупереч нормам спеціального законодавства, що регулює суспільні відносини в галузі освіти.
Підпунктом 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 за №796 передбачено надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі освіти як одна із видів оплатних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності.
Також абз.10 п.29 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" від 03.06.2020 за №483 визначено, що обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об'єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п'яти років (для об'єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об'єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.
Частиною 7 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб'єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу (абз.1 ч.2 ст.2 Закону України "Про освіту").
Абзацом 1 ч.6 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що галузеві особливості оренди державного та комунального майна можуть встановлюватися виключно законами.
Статтею 80 Закону України "Про освіту" в редакціях, як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду справи, передбачалась заборона передачі в оренду майна державних і комунальних закладів освіти для використання не за освітнім призначенням або для надання послуг пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Таким чином суд приходить до висновку, що постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 та №483 від 03.06.2020 мають підзаконний характер і можуть застосовуватися лише в контексті відповідності нормам Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання імперативних вимог частини 4 статті 80 цього Закону щодо заборони використання об'єктів освіти і науки не за цільовим (освітнім) призначенням.
Зазначені твердження повністю узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.03.2019 у справі №913/204/18.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Істотними умовами договору є, зокрема умови про предмет договору (абз.2 ч.1 ст.638 ЦК України).
Як вже неодноразово зазначалось вище, сторони предметом договору оренди визначили майно, яке не підлягає використанню не за освітнім призначенням, що суперечить положенням ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
При укладенні оспорюваного Договору оренди нерухомого майна його сторонами не дотримано приписів Закону України "Про освіту", тому передача майна освітнього закладу в оренду не відповідає вимогам нормативно-правових актів та меті здійснення освітнього процесу.
Таким чином, Договір від 18.01.2022 № 2211-НМ оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладено всупереч вимогам ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", оскільки згідно умов Договору оренди (предмету договору) майно передано в оренду для використання з цільовим призначенням, не передбаченим спеціальними законами, або з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу.
Оцінюючи пояснення відповідачів - фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича та державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей", про те, що в ході оренди приміщень ліцею забезпечувалось набуття учнями ліцею практичних навичок та надання викладачам та здобувачам освіти контрольованого доступу до виробничого обладнання майстерні з обробки скла, яку створив вказаний підприємець в орендованих приміщеннях, і це сприяло набуттю учнями відповідних навичок робітничих професій, суд зауважує, що вказані обставини належними доказами не підтверджено.
Відповідачами не надано суду достеменних і переконливих доказів на підтвердження того, що орендовані приміщення використовувались з метою забезпечення або сприянню освітньому процесу. Пояснення державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" наведених обставин також не підтверджують.
Суд врахував, що відповідно до частиною 4 ст.80 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Враховуючи, що діяльність орендаря не підтверджена як така, що може вважатись використанням об'єкта оренди за освітнім призначенням та не пов'язана із наданням послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2211-НМ від 18.01.2022, суд визнає таким, що не відповідає вимогам частини 4 ст.80 Закону України "Про освіту".
Отже, з урахуванням наведених вище обставин, приписів законодавства України та висновків Верховного Суду, Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022 за своїм змістом є таким, що не відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним з підстави, встановленої ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Розглядаючи вимогу щодо застосування наслідків недійсності договору, суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Частиною 2 ст.795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Враховуючи, що Фізична особа-підприємець Снігур В.М. на даний час продовжує орендувати майно згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №221-НМ від 18.01.2022, визнаного судом недійсним, а в матеріалах справи відсутній підписаний акт приймання-передавання об'єкту оренди, суд приходить до висновку, що вимога про застосування наслідків недійсності договору шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича повернути державному навчальному закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" за актом приймання-передачі державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення №22 (54,3 кв.м), №25 (9,3 кв.м), част.№23 (2,9 кв.м), загальною площею 66,5 кв.м, на 1-му поверсі 2-поверхового громадсько-побутового корпусу (літ.Г), за адресою: 24600, Вінницька область, Тульчинський район, смтКрижопіль, вул.Чабанюка, 7, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви прокурором було сплачено 6056,00 грн судового збору, який за результатами вирішення цього спору та задоволення позову судом, в повному обсязі покладається на відповідачів.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/12/25 задовольнити.
2. Визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2211-НМ від 18.01.2022, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул.Гоголя, буд.10, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21018; ідентифікаційний код: 42964094) та Фізичною особою-підприємцем Снігуром Вячеславом Михайловичем ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), предметом якого є державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення №22 (54,3 кв.м), №25 (9,3 кв.м), частина №23 (2,9 кв.м), загальною площею 66,5 кв.м, на 1-му поверсі 2-поверхового громадсько-побутового корпусу (літ.Г), за адресою: вул.Чабанюка, буд.7, смт Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути Державному навчальному закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" (вул.Чабанюка, буд.7, смт Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600; ідентифікаційний код: 02539855) державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення №22 (54,3 кв.м), №25 (9,3 кв.м), частина №23 (2,9 кв.м), загальною площею 66,5 кв.м, на 1-му поверсі 2-поверхового громадсько-побутового корпусу (літ.Г), за адресою: вул.Чабанюка, буд.7, смт Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Снігура Вячеслава Михайловича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 2018,67 грн витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул.Гоголя, буд.10, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21018; ідентифікаційний код: 42964094) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 2018,67 грн витрат зі сплати судового збору.
6. Стягнути з Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" (вул.Чабанюка, буд.7, смт Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600; ідентифікаційний код: 02539855) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050, ідентифікаційний код: 02909909) 2018,66 грн витрат зі сплати судового збору.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
8. Рішення направити учасникам справи.
9. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. Враховуючи, що в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
Повне рішення складено 06 жовтня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Тульчинській окружній прокуратурі Вінницької області - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС (Вінницькій обласній прокуратурі) та на адресу електронної пошти (tulchyn@vin.gp.gov.ua);
4, 5 - Міністерству освіти і науки України - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (mon@mon.gov.ua);
6, 7 - представнику ФОП Снігура В.М адвокату Ільницькому В.І. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
8, 9 - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vinnytsia@spfu.gov.ua);
10, 11 - Державному навчальному закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (krlicey@ukr.net)