06.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1807/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Чередко А.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 (повне рішення складено 10.07.2025, суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 904/1807/25
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства ""Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів,
В квітні 2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017р. у загальному розмірі 123 057,96 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- плата за користування вагонами в сумі 116 217,84 грн;
- збір за зберігання вантажу в сумі 6 840,12 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства ""Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у розмірі 123 057,96 грн. задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами в сумі 116 217,84 грн., збір за зберігання вантажу в сумі 6 840,12грн., судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 10.07.2025 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України з огляду на наступне.
Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач зазначав, що Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано Лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У вказаному листі зазначено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (далі - Перелік). В цьому Переліку зокрема вказано: «У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин».
Апелянт вказує, що, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані Позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (січень 2025). Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення.
Апелянт відмічає, що, як слідує з телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, звільнення Замовника (в даному випадку - Відповідача) від плати за користування вагонами за час дії комендантської години за місцезнаходженням стації призначення не залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в загальний час затримки вагонів та, відповідно, звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаний час.
Також відповідно до телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 всіх причетних працівників залізниці зобов'язано організувати його виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів з початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління та забезпечити об'єктивний розгляд претензій та перерахунок нарахованих, коштів.
Скаржник наголошує, що, в той же час відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування таких обставин (комендантської години), не спростовує факт існування самої комендантської години. Адже, факт існування комендантської години є загальновідомим та не потребує додаткового доведення. До того ж складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до вказаного телеграмного розпорядження є обов'язком Позивача, а не Відповідача. Відповідач не змозі примусити працівників Позивача складати такі акти.
Скаржник звертає увагу, що Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення.
На думку скаржника, оскільки плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані за період затримки вагонів після 24.02.2022, тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення, то Позивач повинен був врахувати вимоги телеграмного розпорядження при нарахуванні та розрахунку суми позову.
Оскільки цього Позивачем зроблено не було, то це повинно було бути враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення. Але суд першої інстанції помилково не врахував вимоги вказаного телеграмного розпорядження, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині стягнення нарахованої Позивачем за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
За запереченнями скаржника, в спірний період вагони подавались з порушенням умов Договору про експлуатацію. Тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками Відповідача із запереченнями: Із затримкою вагонів не згодні, оскільки вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції. Вагони затримані через незалежні від ПРАТ «ПІВНГЗК» причини. Отже, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані неправомірно. Зазначене підтверджується запереченнями представників Відповідача у відомостях ф. ГУ-46, зазначена обставина в свою чергу також вказує на неправомірність дій зі сторони Позивача в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Судом першої інстанції вказані доводи Відповідача були залишені поза увагою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Чередко А.Є., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1807/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1807/25.
08.08.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 (у зв'язку з відпусткою судді Чередко А.Є., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 у справі № 904/1807/25; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду № 781 від 29.09.2025, у зв'язку з виходом із відпустки судді Чередка А.Є., протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2025 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Чередко А.Є., Дармін М.О.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє вказує, що Позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду по справі законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що дійсно, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час воєнного стану в Україні. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач відзначає, що зі змісту згаданих документів видно, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;
- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Крім того, згаданим рішенням правління передбачено, що вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Позивач звертає увагу на те, що як видно зі змісту рішення правління АТ «Укрзалізниці», користувач звільняється від сплати коштів за період затримки вагонів, яка сталась внаслідок зазначених вище обставин, тобто у разі, коли саме ці обставини стали підставою для затримки вагонів.
Позивач зазначає, що станція призначення Терни, на якій простоювали вагони з вини Відповідача, розташована на території, на якій активні бойові дії не ведуться.
Затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення пов'язана з тим, що на момент видачі наказів про затримку вагонів на коліях станції призначення Терни мало місце скупчення вагонів, які прибули на адресу Відповідача раніше і не були забрані ним на свою під'їзну колію. Саме внаслідок цього спірні вагони затримувались на підходах до станції призначення - на станції П'ятихатки.
Крім того, позивач вказує, що з актів, якими зафіксовано періоди затримки вагонів, та на підставі яких нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, видно, що певна кількість періодів затримки починались у денний час. Відповідач був у встановленому порядку повідомлений про готовність вагонів до передачі йому, але не прийняв їх. Таким чином, затримка спірних вагонів жодним чином не пов'язана із запровадженням на території області комендантської години. Відповідно, у залізниці були відсутні підстави для складення актів загальної форми щодо випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, та здійснення перерахунку платежів.
Позивач зауважує, що різні групи спірних вагонів простоювали з вини Відповідача на підходах до станції призначення та на станції Терни тривалий час безперервно, тобто не тільки під час дії режиму комендантської години. Жодних відмінностей простою вагонів вдень або вночі з точки зору нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів правилами не передбачено.
Крім того, позивач зазначає, що жодним законом або іншим нормативно-правовим актом не передбачено у зв'язку з введенням комендантської години будь-які зміни в режимі роботі промислових підприємств, скасування роботи підприємств у нічну зміну, або порядку розрахунків за надані послуги.
АТ «Укрзалізниця» докладає усіх можливих зусиль, аби незважаючи на ракетні обстріли та руйнування залізничної інфраструктури працювати у звичайному режимі, у тому числі подавати та забирати вагони на/з під'їзної залізничної колії Відповідача.
Позивач наголошує, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях. Тому заперечення про неправомірність нарахування плати за користування спірними вагонами за весь період затримки без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
На думку позивача, посилання Відповідача при цьому на окремі пункти рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) та телеграфного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 свідчить про довільне тлумачення ним на свою користь змісту цих документів без аналізу тексту документів в цілому з урахуванням об'єктивних обставин.
Позивач стверджує, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, що є предметом позову, нараховані у повній відповідності до Правил користування вагонами і контейнерами і рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т).
Крім того, за твердженням позивача заперечення комбінату щодо подавання вагонів у кількості більше ніж добова заявка також є безпідставними, оскільки спірні вагони, за користування та зберігання яких було нараховано спірні суми, є власними (орендованими) вагонами, і залізниці не належать. Планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється Відповідачем за окремим замовленням та за погодженням з власником цих вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці. Тобто, залізницею виконується лише роль перевізника по доставці цих вагонів, як вантажу на своїх осях, зазначеного в накладній.
Позивач просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо збагачувальний комбінат» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року по справі № 904/1807/25 за позовом АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів в розмірі 123 057,96 грн - без змін.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, Комбінат, відповідач) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір), до якого вносились зміни додатковими угодами № 1 від 08.04.2019, №2 від 14.06.2019, № 6 від 15.12.2022, № 7 від 15.06.2023, № 8 від 22.05.2024.
Пунктом 1 договору встановлено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до продовження колії № VI станції Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця". Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
- по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 268700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони на під'їзну колію ПрАТ "ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год (п.12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів", Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Пунктом 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 23.12.2017 до 30.06.2025 включно (в редакції додаткової угоди № 8 від 22.05.2024).
Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
За таких обставин, 01.07.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" як перевізником та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як замовником шляхом приєднання останнього укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезення.
Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору про надання послуг з організації перевезення).
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору про надання послуг з організації перевезення).
Згідно з пунктом 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Відповідно до пункту 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору про надання послуг з організації перевезення).
Пунктом 3.1 договору про надання послуг перевезення передбачено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками й тарифами, які визначаються відповідно до умов Збірника Тарифів.
Замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (п. 3.4 договору про надання послуг з організації перевезення).
Підпунктом 3.4.3 договору про надання послуг з організації перевезення передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами.
Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами.
Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" (п. 4.1 договору про надання послуг з організації перевезення).
За змістом пунктів 7.1, 7.3 договору про надання послуг з організації перевезення усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку; строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
У січні 2025 року за накладними 38626255, 38626222, 38626305, 34820688, 34818286, 34818260, 34818278, 38682258, 38682316, 41103227, 41517186, 38639159, 41366832, 38682241, 38675260, 41618109, 41618125, 41624917, 41624966, 41517202, 41573858, 41581760, 416250,47, 41625054, 41625088,41625070, 41624974, 41625013, 41624982, 41628777, 41629064, 41628751, 69481, 69480, 69479, 69478, 69485 залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" 57 порожніх вагонів. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
07.01.2025 о 14:30 год у зв'язку з тим, що на станції призначення Терни на той час сталося скупчення вагонів, що прибули на адресу Відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 18 про затримку вагонів на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 7 від 07.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Терни проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 07.01.2025 р. о 15:20 год копію зазначеного повідомлення.
09.01.2025 р. о 18:20 год було видано наказ № 28 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 9 від 09.01.2025 р
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 7 від 07.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Позивач зазначає, що спірні вагони простоювали на станції Савро з 07.01.2025 р. - 14:30 год до 09.01.2025 р. - 18:20 год, тобто протягом 51 год 50 хв.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Терни та здійснення технічного огляду вагони були підготовлені для передачі на під'їзну колію Відповідача, про що його було повідомлено встановленим порядком та зроблено записи у Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Терни.
Позивач вказує, що ,оскільки Відповідач не був готовий вчасно забрати всі вагони, вони додатково простоювали на коліях станції Терни в очікуванні забирання їх на під'їзну колію, про що було складно акти загальної форми.
На підставі акту загальної форми № 193 від 10.01.2025 простоювали 53 вагона з 10.01.2025 - 5:00 год до 10.01.2025 - 18:20 год, тобто протягом 13 год 20 хв; на підставі акту загальної форми № 221 від 12.01.2025 простоювали 4 вагона з 11.01.2025- 14:40 год до 12.01.2025 - 7:15 год, тобто протягом 16 год 35 хв.
Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Терни з вини Відповідача склав: для 53 вагонів - 65 год 10 хв, для 4 вагонів - 68 год 25 хв.
Плату за користування вагонами з цього поїзда було включено до відомостей №12019035, 14019041, 15019014, 15019015, 16019051, 17019080.
Також за час затримки вагонів на станції Савро на підставі наказу № 18 від 07.01.2025 було нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки №10019011 від 10.01.2025 р.
07.01.2025 р. о 20:58 год з тієї ж причини було видано наказ № 19 про затримку вагонів поїзда № 2235, індекс 4100-698-4572 у складі 37 порожніх вагонів, що прямували на адресу Відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ «Північний ГЗК». Перевезення було оформлене накладними №№ 41619495, 41619511, 41619529, 41619651, 41619396, 41619420, 41619412, 41641317, 41641242, 41641325, 41645482, 41645490, 41619677, 41641192, 46960, 46958, 46959, 46961, 46956, 46954, 46955, 46957, 46962, 46914, 46912, 46915, 46919, 46916, 46911, 46917, 46909, 46908, 46907, 46918, 46913, 46910.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 8 від 07.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Рядова проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 07.01.2025 р. о 21:20 год копію зазначеного повідомлення.
09.01.2025 р. о 9:23 год було видано наказ № 27 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №8 від 09.01.2025 р.
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 8 від 07.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, спірні вагони простоювали на станції Савро з 07.01.2025 р. - 20:58 год до 09.01.2025 р. -9:23 год, тобто протягом 36 год 25 хв.
08.01.2025 р. о 22:25 год з тієї ж причини було видано наказ № 21 про затримку вагонів поїзда № 2001, індекс 4564-07-4572 у складі 37 порожніх вагонів, що прямували на адресу Відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ «Північний ГЗК». Перевезення було оформлене накладними №№ 41598301, 41598616, 41598632, 41598715, 41574989, 41575002, 41579749, 41579731, 41598855, 41605304, 41605205, 41610635, 41610692, 41598772, 41598723, 41598806, 41625120, 41625260, 41625294, 41625302, 41610700, 41610718, 41610734, 41610833, 46164174, 41625807, 46163176, 46164141, 46164117, 41625310, 41625732, 41625740, 41625773, 46164257, 46208898, 46208971.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 9 від 08.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Рядова проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 08.01.2025 р. о 22:45 год копію зазначеного повідомлення.
09.01.2025 р. о 22:30 год було видано наказ № 29 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №10 від 09.01.2025 р.
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 9 від 08.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, спірні вагони простоювали на станції Савро з 08.01.2025 р. - 22:25 год до 09.01.2025 р. - 22:30 год, тобто протягом 24 год 05 хв.
Плату за користування вагонами з цього поїзда було включено до відомостей №11019016, 12019035, 15019013, 16019050.
Також за час затримки вагонів на станції Савро на підставі наказу № 21 від 08.01.2025 було нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки №28019046 від 28.01.2025 р.
09.01.2025 р. о 15:55 год з тієї ж причини було видано наказ № 24 про затримку вагонів поїзда № 3027, індекс 4568-94-4572 у складі 35 порожніх вагонів, що прямували на адресу Відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ «Північний ГЗК». Перевезення було оформлене накладними №№ 41680232, 41680224, 41680240, 41680315, 41680372, 41680406, 41680299, 41680307, 41590274, 41590175, 41590613, 41590662, 41590100, 41590084, 41590118, 41655770, 41655788, 41680265, 41680257, 41680273, 41680281, 41590126, 41655796, 41655887, 41679960, 41680216, 41590803, 41641119, 69460, 69461, 69462, 69463, 69477, 69472, 00111.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 10 від 09.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Рядова проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 09.01.2025 р. о 16:35 год копію зазначеного повідомлення.
09.01.2025 р. о 22:30 год було видано наказ № 30 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №11 від 09.01.2025 р.
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 11 від 09.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, спірні вагони простоювали на станції Савро на підставі наказу № 24 від 09.01.2025 з 09.01.2025 р. - 15:56 год до 09.01.2025 р. -22:30 год, тобто протягом 6 год 34 хв.
10.01.2025 о 4:35 год було видано наказ № 25 про затримку вагонів цього ж поїзда на ст. Савро з тієї ж причини - скупчення вагонів, що прибули на адресу Відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 11 від 10.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Рядова проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 10.01.2025 р. о 5:16 год копію зазначеного повідомлення.
10.01.2025 р. о 14:45 год було видано наказ № 32 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №12 від 10.01.2025 р.
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 12 від 10.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, спірні вагони простоювали на станції Савро на підставі наказу № 25 від 10.01.2025з 10.01.2025 р.-4:35 год до 10.01.2025 р.- 14:45 год, тобто протягом 10 год 10 хв.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Рядова та здійснення технічного огляду вагони були підготовлені для передачі на під'їзну колію Відповідача, про що його було повідомлено встановленим порядком та зроблено записи у Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Терни.
Позивач вказує, що, оскільки Відповідач не був готовий вчасно забрати вагони, частина з них додатково простоювала на коліях станції Рядова в очікуванні забирання їх на під'їзну колію, про що було складно акт загальної форми.
Так, на підставі акту загальної форми № 145 від 11.01.2025 р додатково простоювали 32 вагона з 11.01.2025- 1:00 год до 11.01.2025- 18:40 год, тобто протягом 17 год 40хв.
Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Рядова з вини Відповідача склав 16 год 44 хв.
Плату за користування вагонами з цього поїзда було включено до відомостей №12019011,12019035.
14.01.2025 р. о 22:32 год з тієї ж причини було видано наказ № 38 про затримку вагонів поїзда № 3002, індекс 4670-616-4573 у складі 57 порожніх вагонів, що прямували на адресу Відповідача, на підходах до станції призначення, а саме на станції Савро Придніпровської залізниці.
В перевізних документах станцією призначення було вказано станцію Терни Придніпровської залізниці, вантажоотримувачем - ПрАТ «Північний ГЗК». Перевезення було оформлене накладними №№ 46415188, 46415196, 46415162.
На виконання наказу на станції Савро було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 20 від 14.01.2025 р. і передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Рядова проінформувала Відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 14.01.2025 р. о 23:00 год копію зазначеного повідомлення.
15.01.2025 р. о 11:55 год було видано наказ № 45 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Савро було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №21 від 15.01.2025 р.
Також станцією затримки Савро було додатково складено акт загальної форми № 20 від 14.01.2025 р, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, спірні вагони простоювали на станції Савро з 14.01.2025 р. - 22:32 год до 15.01.2025 р. - 11:55 год, тобто протягом 13 год 23 хв.
Після прибуття поїзда на станцію призначення Терни та здійснення технічного огляду вагони були підготовлені для передачі на під'їзну колію Відповідача, про що його було повідомлено встановленим порядком та зроблено записи у Книзі повідомлень про подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Терни.
Позивач вказує, що, оскільки Відповідач не був готовий вчасно забрати всі вагони, вони додатково простоювали на коліях станції Терни в очікуванні забирання їх на під'їзну колію, про що було складно акти загальної форми.
Так, на підставі акту загальної форми № 304 від 16.01.2025 простоювали 48 вагонів з 15.01.2025 - 20:40 год до 16.01.2025 - 3:10 год, тобто протягом 6 год 30 хв; на підставі акту загальної форми № 328 від 17.01.2025 простоювали 4 вагона з 16.01.2025 - 18:05 год до 17.01.2025 - 2:05 год, тобто протягом 8 год 00 хв.
Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Терни з вини Відповідача склав: для 48 вагонів - 19 год 53 хв, для 4 вагонів - 21 год 23 хв.
Плату за користування вагонами з цього поїзда було включено до відомостей №16019059, 16019083, 17019084.
У зв'язку з наявністю у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках зауважень Відповідача, спірні суми не були стягнуті з особового рахунку.
Позивач зазначає, що акт наявності на станції призначення Терни та Рядова у період дії наказів № 18 від 07.01.2025 р. (з 07.01.2025 р. - 14:30 год до 18.01.2025 р. - 18:20 год.), № 19 від 07.01.2025 р. (з 07.01.2025 р. - 20:58 год до 09.01.2025 р. - 9:23 год.), № 21 від 08.01.2025 р. (з 08.01.2025 р. - 22:25 год до 09.01.2025 р. - 22:30 год.), № 24 від 09.01.2025 р. (з 09.01.2025 р. - 15:56 год до 09.01.2025 р. -22:30 год.), №25 від 10.01.2025 р. (з 10.01.2025 р. - 4:35 год до 10.01.2025 р. -14:45 год.), № 38 від 14.01.2025 р. (з 14.01.2025 р. - 22:32 год до 15.01.2025 р. - 11:55 год.), скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення з вини відповідача, підтверджується складеними станцією Терни актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення: №№121,122,126, 127, 128 від 07.01.2025, №№ 80, 84, 141, 144, 146,147 від 08.01.2025, №№89, 101,102, 107, 152, 153, 154, 155, 161, 165, 167, від 09.01.2025, №№115, 123 від 10.01.2025, №№145 від 11.01.2025, №№283, 284, 287, 293, 296, 297, 298, 299 від 15.01.2025.
Нараховані суми плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, за твердженням позивача, відповідачем сплачено не було, що і стало причиною виникнення спору.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.98, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Стаття 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом.
На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Згідно з статтею 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до статті 46 Статуту, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення неприйнятих вагонів вантажовласником (відповідачем), що надійшли на його адресу.
За цим фактом станцією затримки Савро у порядку, передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів № 7 від 07.01.2025 р., № 9 від 09.01.2025 р., №8 від 07.01.2025 р., №8 від 09.01.2025р., №9 від 08.01.2025 р., №10 від 09.01.2025 р., №10 від 09.01.2025р., №11 від 09.01.2025р., №11 від 10.01.2025р., №12 від 10.01.2025р., №20 від 14.01.2025р., №21 від 15.01.2025р.
Обставини, за якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами передбачені пунктом 16 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами)
Судом першої інстанції зазначено, що наявність законодавчо визначених підстав для звільнення від плати за користування вагонами відповідачем не доведена.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Проте, відповідач не надав доказів в обґрунтування відсутності своєї вини в затримці вагонів.
Стосовно доводів відповідача про те, що судом не були досліджені питання, з яких причин Позивачем не були складені акти загальної форми ГУ-23 для засвідчення факту існування комендантської години, а також не було взято до уваги надані Відповідачем докази щодо запровадження та часу дії комендантської години, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У вказаному переліку зазначено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
У той же час, інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23, вказує на те, що відповідач працював та забирав вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з веденням воєнного стану від відповідача на станції Терни та Рядова не надходило. Позивач зазначає, що станції Терни та Рядова працюють цілодобово.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для перерахунку плати за користування вагонами з врахуванням комендантської години та без засвідчення цієї обставини актами загальної форми ф.ГУ-23 є безпідставними та недоведеними.
Аналогічна правова позиція щодо правомірності нарахування спірної суми під час дії комендантської години викладена судом касаційної інстанції у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/2019/22.
Зокрема, в своїй постанові Верховний Суд зазначає:
"5.18. Отже, відповідач не довів, а суди не встановили наявність обставин, що є підставою для звільнення відповідача від плати за користування вагонами.
5.19. Доводи скаржника стосовно здійснення вказаного нарахування за користування вагонами без урахування вимог телеграмного розпорядження від 05.04.2022 №ЦМ-13/693 та про необхідність зменшення нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів в період дії комендантської години обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.
5.20. Рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні.
5.21. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
5.22. Зі змісту згаданих документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема у випадку: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування.
Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
5.23. Проте, як вірно встановив апеляційний суд та не заперечується сторонами акти загальної форми із зазначенням цих обставин не складались, а складений позивачем акт загальної форми ГУ-23 не містить жодних заперечень відповідача з проводу неможливості забирання вагонів саме у зв'язку із запровадженням комендантської години.
5.24. Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану", Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан".
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
5.25. Проте, відповідач не довів, а суди не встановили, що (1) під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях; (2) у спірний період робота залізничних станцій та під'їзних колій відповідача, що примикають до цих станцій, припинялась на період дії комендантської години; (3) направлення на адресу позивача будь-яких повідомлень про те, що ПрАТ "ПівнГЗК" не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів; (4) направлення позивачу пропозицій щодо внесення змін до договору в частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
Отже суди, оцінивши всі обставини незабирання вагонів відповідачем на власні під'їзні колії у їх сукупності, дійшли вірного висновку, що відповідач не довів, що такі обставини мали місця з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежать, що презюмує його вину. Іншій підхід (звільнення від плати за користування вагонами, яка є зобов'язанням, а не санкцією) завдав би збитки позивачу, від дій якого не залежали ані строк, ані причини затримки вагонів.
5.26. Також Суд враховує, що рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.
5.27. Доводи скаржника щодо неправильного застосування апеляційним судом норм Правил користування вагонами і контейнерами в частині визначення часу користування вагонами за час затримки вагонів з вини вантажовласника з урахуванням приписів телеграмного розпорядження АТ "Українська залізниця", виданого на підставі рішення правління AT "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т), не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи".
Згідно із положеннями ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача. При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.
Відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, а тому підстави для звільнення відповідача від нарахованої плати за користування вагонами в даному випадку відсутні.
З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування плати за користування спірними вагонами без виключення часових проміжків, коли на території, на якій розташована станція призначення діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 у справі № 904/1807/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює судового рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 у справі № 904/1807/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 у справі №904/1807/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя А.Є. Чередко
Суддя М.О. Дармін