06 жовтня 2025 року м. Харків Справа №917/1204/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Плахов О.В., суддя Россолов В.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вх.№1630П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія", Квартал 287, б.24, кв.37, м. Кременчук, Полтавська область, 39622
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601 в особі філії "Гадяцьке лісове господарство", вул. Полтавська, 84, м. Гадяч, Миргородський район, Полтавська область, 37300
про стягнення 125000,00 грн
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Гадяцьке лісове господарство" (вул. Полтавська,84, м. Гадяч, Миргородський район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 45147904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" (Квартал 287, б.24, кв.37, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 36670974) заборгованість у розмірі 125000,00 грн, а також 3028,00 грн судового збору.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 по справі №917/1204/24 про задоволення позовних вимог - скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" - відмовити повністю; стягнути з позивача на користь апелянта (IBAN НОМЕР_1 у банку АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, код філії 155, код ЄДРПОУ філії 45483786, місцезнаходження філії "Слобожанський лісовий офіс" ДП "Ліси України": 36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Гулака-Артемовського, будинок 22, тел. (0532) 60-11-65, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) сплачений судовий збір. Також заявник апеляційної скарги звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що акт приймання-передачі надання послуг від 28.12.2023 не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки відповідно до його тексту послуги з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності площею 184,0000 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг надано на суму 130000,00 грн, що не відповідає фактично наданим послугам. Відповідач стверджує, що оскільки позивач зазначає в позовній заяві, що сума скорегована, то це має бути відображено в первинному бухгалтерському документі задля унеможливлення в подальшому спірних питань між сторонами та повторного звернення до суду, що не було враховано судом першої інстанції.
Окрім того, на думку відповідача, позивачем при зверненні до суду не подано та судом першої інстанції не взято до уваги відсутність у матеріалах справи доказів виставлення відповідачу рахунків згідно яких повинна бути проведена оплата фактично наданих послуг, що підтвердило б скоригованість невірної суми зазначеної в акті приймання-передачі надання послуг від 28.12.2023.
Відповідач також зазначає, що поза увагою суду залишено той факт, що Департаментом безпеки ДП "Ліси України" було проведено аналіз технічної документації та направлено застереження до ряду договорів укладених з позивачем по справі, у зв'язку з тим, що неналежно виконані умови договорів, є зауваження щодо меж земельних ділянок, роботи проведені з недотриманням принципу землеустрою, погодження меж земельних ділянок проводилося без врахування матеріалів лісовпорядкування (порушено цілісність лісових масивів, вилучення виділів, які згідно матеріалів лісовпорядкування рахуються, як землі державної власності лісового фонду). На підтвердження зазначених фактів відповідачем було додано до заперечення на відповідь на відзив листи юридичного департаменту №03.2-07/1366 від 12.05.2023, №03.2-07/1436 від 26.05.2023, №03.2-07/1467 від 01.06.2023 та 03.2-07/543 від 18.03.2024.
На думку відповідача, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. г ч. 2 ст. 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. Тобто, законом визначений максимальний строк виконання робіт із землеустрою. Договір був укладений 27.10.2022, максимальний строк виконання робіт, відповідно до Закону України "Про землеустрій" - до 28.04.2023 року, натомість, як зазначено і в позовній заяві і в оскаржуваному рішенні суду сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору та змінювали п. 11.1 договору, остання редакція якого, згідно додаткової угоди №3 від 31.12.2023 визначає, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2024. Відповідач зазначає, що дана обставина не була предметом дослідження в суді першої інстанції, не встановлювалися причини тривалого терміну дії договору всупереч законодавству, і суд обмежився загальною характеристикою договору та додаткових угод.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.) витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1204/24, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
05.08.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1204/24.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Плахов О.В., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 поновлено Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24. Встановлено учасникам справи строк по 27.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена сторонам у справі через підсистему електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 11.08.2025 року.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
15.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Полтавської області по справі №917/1204/24 залишити без змін.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням наданого відзиву, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
27.10.2022 року між Державним підприємством "Гадяцьке лісове господарство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" (виконавець) укладено договір №0090/10-2022 на розробку документації із землеустрою (далі - договір) за умовами якого, замовник доручив, а виконавець взяв на себе виконання робіт (вид діяльності за КВЕД-2010 - 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування): виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 187 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Відповідно до п.1.2 договору технічні, економічні та інші вимоги викладені у технічному завданні на виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що етапи та строки надання послуг визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт.
Загальна вартість послуг за цим договором становить 130000,00 грн (п. 2.1. договору).
Пунктом 2.3. договору встановлено, що вартість послуг по даному договору змінюється за погодженням сторін у випадку: зміни об'єму або складу послу, зміни в процесі державних розцінок, введення підвищуючих коефіцієнтів або індексів, а також збільшення вартості матеріалів, обладнання, послуг.
Згідно п.2.4. договору оплата за послуги здійснюється на підставі акту приймання - передачі наданих послуг.
Пунктами 3.1-3.2. договору визначено, що приймання наданих послуг за цим договором оформляється актом приймання-передачі наданих послуг. замовник зобов'язаний підписати акт приймання - передачі наданих послуг одночасно з одержанням документації.
Згідно п.5.3. договору до обов'язків замовника входить прийняти надані послуги та оплатити їх.
Пунктом 11.1. договору визначено, що договір діє за фінансовими зобов'язаннями сторін (здійснення розрахунків) до їх повного виконання.
Відповідно до календарного графіку надання послуг (додаток №1 до договору) виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 187 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області передбачається у строк жовтень 2022 - квітень 2023 у розмірі 130000,00 грн.
Протоколом погодження договірної ціни надання послуг (додаток №2 до договору) сторони засвідчили, що ними досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 130000,00 грн та цей протокол є підставою для взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.
Також матеріали справи містять кошторис на суму 130000,00 грн як додаток до договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" на підставі договору №0090/10-2022 від 27.10.2022 виставлено рахунок №90 від 27.10.2022 філії "Гадяцьке лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" щодо сплати за виготовлення документації із землеустрою 130000,00 грн.
30.12.2022 року між Державним спеціалізованим господарським товариством "Ліси України", в особі філії "Гадяцьке лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" укладено додаткову угоду №1 до договору, у якій зазначено про те, що на підставі п.8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 року №915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке. лісове господарство" та затвердження складу комісії", наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.01.2023 року № 25 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство» та погодили внесення змін до договору, а саме зміни преамбули договору, розділу 13 договору "Реквізити та підписи сторін". Також сторони погодили внести зміни до п.11.1 розділу 11 договору, виклавши його в такій редакції: "договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2023. ".
Як вбачається зі змісту укладеної додаткової угоди №1 до договору, філія діє від імені ДСГП "Ліси У країни" та в його інтересах відповідно до п.3.1 Положення про філію "Гадяцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
30.06.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, якою внесено зміни преамбули договору, розділу 13 "Реквізити та підписи сторін" та п.11.1. розділу 11 договору щодо строку.
31.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою внесено зміни преамбули договору щодо назви замовника - ДП "Ліси України філія "Гадяцьке лісове господарство", розділу 13 "Реквізити та підписи сторін" та п.11.1. розділу 11 договору, за яким договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.06.2024.
На виконання умов договору, 28.12.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі надання послуг, відповідно до якого замовник прийняв, а виконавець здав надані послуги з розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 184 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Як вбачається зі змісту вказаного акту приймання-передачі надання послуг, послуги надані на суму 130000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" звернулося до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Гадяцьке лісове господарство" із вимогою №0090/10-2022 від 13.05.2024, в якій просило розрахуватися у семиденний термін від дня отримання вимоги за послуги надані в рамках виконання умов договору №0090/10-2022 від 27.10.2022 та перерахувати грошові кошти у розмірі 125000,00 грн на рахунок позивача.
Вказана вимога отримана відповідачем 22.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи.
Матеріали справи містять лист Слобожанського лісового офісу ДП "Ліси України" №934/28-ВЛ від 05.06.2024 щодо погодження платежу за виготовлення документації із землеустрою. Як вбачається зі змісту вказаного листа, до Офісу листом від 31.05.2024 №208/28.1-ВЛ звернулася філія "Гадяцьке лісове господарство" з проханням направити на погодження Головного підприємства документи, необхідні для отримання дозволу на оплату землевпорядних робіт на загальну суму 1095400,00 грн, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" протягом 2022-2024 років на підставі незавершених договорів, по яким земельні ділянки зареєстровані в ДЗК, але землевпорядна документація до цього часу не затверджена і речові права не зареєстровані на загальну площу 1225,00 га та загальну суму 542900,00 грн, зокрема,
-№0090/10-2022 від 27.10.2022 та додаткових угод на продовження терміну робіт з інвентаризацій земель, укладеного з філією "Гадяцьке ЛГ" на площу 187,0 га (за підсумками робіт сформовано та внесено в АС ДЗК земельну ділянку площею 184,0000 га, загальна вартість робіт по договору - 130000,00 грн скорегована на фактичне зменшення площі і становить - 1250000,00 грн). За інформацією філії «Гадяцьке лісове господарство», викладеній в листі від 31.05.2024 №207/28.1-ВЛ розроблені за вищеперерахованими договорами технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та проекти відведення відповідають вимогам Земельного кодексу України, Законів України "Про землеустрій" та "Про Державний земельний кадастр", Порядку проведення інвентаризації земель. При розробці документації проводились натурні інженерно-геодезичні вишукування з метою визначення просторових даних щодо земельних ділянок.
У відповідному листі Слобожанський лісовий офіс ДП "Ліси України" внесло пропозицію ДП "Ліси України" розглянути можливість (доцільність) проведення філією оплати заборгованості у сумі 542900,00 грн за роботи на площі 1225,0 га, які завершені згідно умов договорів (ділянки зареєстровані в ДЗК), але на сьогоднішній день не мають кінцевого результату з огляду на відсутність затвердження ОВА та реєстрації речових прав.
За твердженням позивача, відповідач свій обов'язок щодо сплати боргу за договором №0090/10-2022 від 27.10.2022 у розмірі 125000,00 грн не виконав, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, встановив обґрунтованість заявленого позову.
Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статями 626, 627, 628 та 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною другою статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з'ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з'ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов'язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права. Така правова позиція є сталою та послідовною у судовій практиці, що підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.05.2018 у справі №924/263/17, від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 23.03.2021 у справі №916/2380/18, від 01.10.2020 у справі №910/21935/17, від 04.07.2018 у справі №916/935/17, від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 19.08.2020 у справі №915/1302/19 тощо.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 ЦК України, з елементами договору підряду, який регулюється нормами §1 глави 61 ЦК України, з огляду на таке.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше.
Отже, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов'язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.
До того ж необхідно звернути увагу на умову про ризик: відповідно до статті 837 ЦК України підрядник зобов'язується виконати певну роботу на власний ризик, а конструкція статті 901 ЦК України такого застереження не містить.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №920/611/19 від 08.10.2019 у справі №910/11397/18.
У постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №910/1801/21 вказано, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Відтак для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об'єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.
Відносини, що виникають з укладенням договору підряду, регулюються нормами глави 61 Цивільного кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема на ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч.4 ст. 837 ЦК України).
Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 844 ЦК України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).
Статтею 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;
Частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).
При цьому, положення статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №914/3132/20, у п. 51 постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №911/2320/20).
Досліджуючи правову природу взаємовідносин, які виникли між сторонами у даній справі колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на правові висновки, які висвітлені у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №920/451/23:
"Отже, з огляду на зміст та умови спірного договору, колегія суддів відзначає, що предмет спірного договору в частині виготовлення та надання технічної документації є індивідуалізованим, а результат роботи має матеріальну форму, зокрема - технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення, яка після її виготовлення мала передатись у встановленому договором порядку замовнику для подальшого його використання останнім у власних цілях, зокрема для проведення державної реєстрації земельних ділянок. Разом з тим, інші послуги, передбачені договором, підпадають під правове регулювання "Послуг" ЦК України. За таких обставин, колегія суддів відзначає, що спірний договір про надання послуг за своєю правовою природою є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договору підряду та договору надання послуг".
Предметом договору №0090/10-2022 від 27.10.2022 на розробку документації із землеустрою є надання виконавцем послуг з виконання робіт: виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 187 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Додатком до цього договору "Кошторис" передбачено вид проектних або вишукувальних робіт - виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 187 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг.
Колегія суддів зауважує, що замовника цікавить не сам процес надання послуги, а його результат, який є осяжним, а тому укладений договір, предметом якого зазначено послуги, має елементи змішаного договору підряду та послуг, адже виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення є підрядом.
Спір у справі виник у зв'язку із несплатою відповідачем послуги/роботи за договором №0090/10-2022 від 27.10.2022 на розробку документації із землеустрою.
Колегія суддів зазначає, що статтею 853 ЦК України передбачено порядок прийняття замовником роботи, виконаної підрядником. Так, згідно з частиною першою вказаної статті замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 2 та 3 статті 853 ЦК України визначено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Наведена норма містить презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №920/451/23).
Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками акт приймання-передачі послуг від 28.12.2023, відповідно до якого замовник прийняв, а виконавець здав надані послуги з розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 184 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області на загальну суму 130000,00 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що після підписання акту приймання-передачі робіт відповідач звертався до позивача із претензіями щодо виконаних робіт чи необхідністю їх доопрацювання.
Відповідач, прийнявши результати робіт без зауважень і підписавши акт приймання-передачі від 28.12.2023, фактично визнав належне виконання договору. Відповідно до загальноприйнятої судової практики, якщо замовник прийняв виконану роботу та не висловив жодних претензій під час її приймання, він втрачає право у подальшому посилатися на можливі недоліки, які можна було виявити на цьому етапі.
Окрім цього, відповідач не зазначає конкретних недоліків документації та не надає підтверджуючих доказів встановлення будь-яких недоліків, а лише зазначає, що Департаментом безпеки ДП "Ліси України" було проведено аналіз технічної документації та направлено застереження до ряду договорів укладених з позивачем по справі, у зв'язку з тим, що ними неналежно виконані умови договорів, та є зауваження щодо меж земельних ділянок, роботи проведені з недотриманням принципу землеустрою, погодження меж земельних ділянок проводилося без врахування матеріалів лісовпорядкування (порушено цілісність лісових масивів, вилучення виділів, які згідно матеріалів лісовпорядкування рахуються, як землі державної власності лісового фонду), посилаючись на листи юридичного департаменту №03.2-07/1366 від 12.05.2023, №03.2-07/1436 від 26.05.2023, №03.2-07/1467 від 01.06.2023 та 03.2-07/543 від 18.03.2024.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту наданих листів юридичного департаменту Полтавської обласної військової адміністрації не вбачається, що вони стосуються технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області в рамках виконання договору №0090/10-2022 від 27.10.2022 на розробку документації із землеустрою.
Водночас, як вбачається зі змісту укладеного договору, загальна вартість послуг, яка становила 130000,00 грн була розрахована з урахуванням площі земель лісогосподарського призначення державної власності у розмірі 187 га.
Натомість, як вбачається з акту приймання-передачі надання послуг від 28.12.2023, виконавець здав надані послуги з розробки проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 184 га.
Листом Слобожанського лісового офісу ДП "Ліси України" №934/28-ВЛ від 05.06.2024 щодо погодження платежу за виготовлення документації із землеустрою підтверджено, що за підсумками робіт сформовано та внесено в АС ДЗК земельну ділянку площею 184,0000 га, загальна вартість робіт по договору - 130000,00 грн скорегована на фактичне зменшення площі і становить - 1250000,00 грн.
Позивач, звертаючись з вимогою, та в подальшому з позовною заявою, до відповідача просив сплатити заборгованість за договором №0090/10-2022 від 27.10.2022 саме у сумі 125000,00 грн.
Колегія суддів зауважує, що заявлена позивачем сума до стягнення не перевищує встановлену кошторисом та актом приймання-передачі надання послуг від 28.12.2023 суму.
При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що визначення предмета та підстав спору, а також визначення способу захисту є правом позивача. Натомість, встановлення обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підписанням акту приймання-передачі надання послуг уповноважені представники сторін договору погодили вартість наданої послуги.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що з урахуванням позовних вимог, стягнення з відповідача 125000,00 грн за виконані роботи є обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо твердження апелянта, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. г ч. 2 ст. 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором, а максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору, колегія суддів зазначає таке.
Так, аргумент апелянта щодо порушення строків виконання робіт та невідповідності додаткової угоди вимогам законодавства є необґрунтованим, оскільки не враховує фактичні обставини справи та правову природу укладених сторонами правочинів (договору та додаткових угод до договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що послуги надаються у строки (терміни), встановлені календарним графіком надання послуг (додаток №1 до договору), початок робіт 28 жовтня 2022 року, їх закінчення 26 квітня 2023 року.
Календарним графіком надання послуг (додаток №1 до договору) виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 187 га для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг за межами населених пунктів на території Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області передбачалося у строк жовтень 2022 - квітень 2023 у розмірі 130000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що договір на момент підписання акту приймання-передачі від 28.12.2023 був чинним, зокрема, і в частині строків (термінів) надання послуг, вказане положення судом недійсним не визнавалося.
Колегія суддів зазначає, що продовження строку дії договору означає лише продовження правовідносин між сторонами, але не змінює факту виконання зобов'язань та їх належного прийняття.
При цьому положення Закону України "Про землеустрій" встановлюють максимальний строк складання документації до початкового виконання договору, а не як обмеження можливості подальших договірних змін. Додаткові угоди стосувалися, зокрема, питань правонаступництва та продовження строку договірних правовідносин у зв'язку з організаційними змінами на стороні відповідача. Продовження строку дії договору жодним чином не впливає на факт належного виконання зобов'язань позивачем та не скасовує обов'язку відповідача здійснити оплату. Більше того, апелянт не надав жодних доказів, що нібито порушення строків виконання робіт вплинуло на якість або відповідність документації вимогам законодавства. Відповідач прийняв роботу без заперечень, а тому втратив право посилатися на можливі порушення строків виконання. Крім того, умови договору не передбачали, що порушення граничного шестимісячного строку складання документації автоматично призводить до недійсності додаткових угод або звільняє відповідача від обов'язку оплати за вже прийняті роботи.
Отже, апеляційні вимоги про невідповідність строків виконання робіт законодавству не мають правових підстав - вказані положення в судовому порядку не визнавалися недійсними, зобов'язання позивача виконані, а продовження строку дії договору не впливає на обов'язок відповідача здійснити оплату за прийняті роботи.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 2 статті 207 цього Кодексу визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та затвердження складу комісії", наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.01.2023 №25 "Про затвердження передавального акту Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство".
Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як встановлено судом та не спростовано заявником апеляційної скарги, договір №0090/10-2022 від 27.10.2022 на розробку документації із землеустрою, який було укладено Державним підприємством "Гадяцьке лісове господарство" не було визнано недійсним в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3.1 Положення про філію "Гадяцьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №155 від 28.12.2022, філія діє від імені ДСГП "Ліси України" та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.
Згідно пункту 5.5. Положення директор філії діє на підставі довіреності, виданої Підприємством у порядку, передбаченому Статутом підприємства та цього Положення. У довіреності визначаються межі та обсяг повноважень директора Філії на виконання дій від імені Підприємства.
Пунктом 5.7.7. Положення визначено, що директор філії укладає, змінює та розриває договори, контракти, угоди та інші правочини, у тому числі зовнішньоекономічні, від імені підприємства, в межах повноважень делегованих підприємством.
Пунктом 5.8 Положення встановлено, що у випадку, коли виконання зазначених у п. 5.7. цього Положення повноважень, передбачає витрату грошових коштів, розпорядження майном, у тому числі його відчуження, та/або укладення договорів (угод) (у тому числі й з одним контрагентом та/або щодо одного класу товару/робіт/послуг сукупно за рік) на суму більше ніж еквівалент 3000000,00 грн., керівник Філії має право здійснювати такі дії тільки після попереднього отримання письмового дозволу Генерального директора Підприємства.
Відтак, за умовами Положення про філію встановлено обмеження щодо укладення договорів на суму більше ніж еквівалент 3000000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підписання директором філії додаткових угод до діючого договору, не є укладенням договору щодо проведення робіт із землеустрою, а є внесенням змін до діючого договору.
Також підпунктом 10.5.1. пункту 10.5. Положення про філію визначено, що для здійснення діяльності Філії в межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства, даним Положенням та наказами Генерального директора, підприємство делегує Філії права, а саме: від імені підприємства має право вчиняти будь-які правочини (укладати договори, угоди), пов'язані з діяльністю Філії, а також використовувати знаки для товарів і послуг та ноу-хау, надані підприємством.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2022 Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" на ім'я директора філії "Гадяцьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" Федяй Ігоря Андрійовича видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського нотаріального округу (далі - довіреність), якою уповноважено директора здійснювати певні дії, в інтересах довірителя, пов'язані з діяльністю філії "Гадяцьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України".
Згідно пункту 15 довіреності, директор має право здійснювати дії, які передбачають витрату грошових коштів, відчуження, розпорядження майном, та/або вчинення, укладення договорів/угод (у тому числі й з одним контрагентом та/або щодо одного класу товару/робіт/послуг сукупно за рік), на суму більшу ніж передбачено Положенням про Філію після попереднього отримання відповідно дозволу довірителя. Вчиняти правочини, укладати, змінювати та розривати будь-які договори (у тому числі внутрішні зобов'язання), укладати, змінювати та розривати будь-які зовнішньо-економічні контракти, угоди, тощо в межах наданих повноважень Положенням про Філію.
Пунктом 17 довіреності визначено, що директор має право підписувати акти перевірок державних контролюючих органів, акти перевірок Філії, акти прийому-передачі, акти звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, накладні, товарні накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують виконання зобов'язань згідно з договорами, укладеними від імені довірителя в межах діяльності Філії; підписувати фінансово-господарські документи, пов'язані з укладанням та виконанням договорів; підписувати акти звірки взаємних розрахунків, спільні протокольні рішення та зведений реєстр до протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, акти звіряння пільг та субсидій тощо.
Таким чином, жодних обмежень у підписанні актів виконаних робіт (наданих послуг), як і на підписання договорів на суму меншу ніж передбачено Положенням (3000000,00грн) керівнику філії не встановлено.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у директора філії не виникало обов'язку погоджувати з підприємством внесення змін до діючого договору та підписання акту приймання-передачі надання послуг.
Отже, колегією суддів встановлено, що укладаючи договір, додаткові угоди до договору та акт приймання-передачі надання послуг директор філії мав достатній обсяг повноважень на вчинення дій пов'язаних із виконанням та реалізацією договору.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24 - без змін.
З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1204/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.В. Плахов
Суддя В.В. Россолов