вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 910/162/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 (повний текст складено 16.05.2025)
у справі № 910/162/25 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"
про стягнення 4830 фунтів стерлінгів,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У січні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" (далі - Компанія) 4830 GBP фунтів стерлінгів заборгованості.
На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на неналежне виконання Компанією зобов'язання за договором купівлі-продажу №10467 від 30.09.2021 в частині повної та вчасної оплати поставленого товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 закрито провадження в частині стягнення 1182,97 GBP фунтів стерлінгів. Позов задоволено. Стягнуто з Компанії на користь Товариства суму боргу в гривнях в розмірі, еквівалентному 3647 фунтам стерлінгів 97 монет фунтів стерлінгів за середньобанківським курсом продажу GBP до гривні згідно даних сайту http//kurs.com.ua на день виконання рішення, 2256 грн 22 коп судового збору.
Суд встановив, що під час вирішення спору відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на загальну суму 1182,97 GBP (фунтів стерлінгів), що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження на цю суму.
Що позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3647,03 GBP (фунтів стерлінгів) суд заначив, що наявність такої заборгованості підтверджується матеріалами справи і станом на день ухвалення цього рішення доказів сплати відповідачем такої суми боргу у справі немає.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2025, Компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою., у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з Компанії на користь Товариства суми боргу в гривнях в розмірі, еквівалентному 3647 GBP фунтам стерлінгів 97 монет фунтів стерлінгів за середньобанківським курсом продаж GBP до гривні згідно з даними сайту http//kurs.com.ua на день виконання рішення та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Не заперечуючи проти рішення суду в частині закриття провадження у справі, відповідач вважає оскаржуване рішення в іншій частині таким, що прийняте із порушенням норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
На думку скаржника, суд першої інстанції самостійно змінив позовні вимоги, при цьому це порушення було здійснено у спосіб, який є найбільш вигідним для позивача.
Апелянт вважає, що оскільки матеріали справи не містять доказів перерахунку вартості товару за курсом, визначеним за даними сайту «http://old.kurs.com.ua/arhiv», то, застосування судом перерахунку за даними сайту, який не погоджувався сторонами (а саме за даними сайту «https://kurs.com.ua/») є неправильним застосуванням норм матеріального права.
Компанія також повідомила про обставини, що виникли після ухвалення оскаржуваного рішення. Так, після ухвалення оскаржуваного судового рішення Компанія здійснила черговий платіж у сумі 20 000,00 грн, на підтвердження чого надала з апеляційною скаргою копію платіжної інструкції в національній валюті №18203 від 23.05.2025. Відповідач також зазначив, що не може визначити, яким є залишок заборгованості за договором, адже згідно з п. 3.1 договору курс має визначатися за даними сайту «http://old.kurs.com.ua/arhiv», якого не існує. Відповідач вважає, що розмір його заборгованості вже є меншим за той, що визначений в оскаржуваному судовому рішенні (тобто меншим за 3647 GBP фунтів стерлінгів 97 монет фунтів стерлінгів).
Позиції учасників справи.
Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує та наводить власні вимоги на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач вважає, що суд першої інстанції не змінював позовних вимог, оскільки до стягнення було заявлено 4 830 фунтів стерлінгів, з яких під час вирішення спору відповідач сплатив 1182,97 GBP (фунтів стерлінгів), а отже провадження в частині сплаченої суми закрито судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Зазначаючи в резолютивній частині рішення шлях до сайту за посиланням http://kurs.com.ua, за яким визначається сума боргу в гривнях на день виконання рішення за середньобанківським курсом продажу фунту стерлінгів, суд першої інстанції допустив описку, оскільки в мотивувальній частині рішення суд зазначив: «Таким чином, задовольняючи позов суд зазначає, що стягнення боргу у гривнях в розмірі еквівалентному 4830 GBP (фунтів стерлінгів) за середньобанківським курсом продажу GBP до гривні, згідно даних сайту http://old.kurs.com.ua/arhiv на день виконання рішення». Наявність описки в рішенні суду за доводами позивача не є підставою стверджувати про самостійну зміну предмету позову судом першої інстанції.
На думку Товариства, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку положенням п. 3.1 договору, в якому сторони погодили, що зазначена в п. 3.1 договору вартість обладнання в гривні не є остаточною і підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за даними сайту http://old.kurs.com.ua/arhiv GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні, але не нижче курсу GBP, що діяв на дату підписання цього договору. Станом на 29.09.2021 1 GBP дорівнює 36,6735 грн. Ключовим у зазначеному абзаці є словосполучення «за даними сайту». Отже сторони погодились приймати при розрахунках середньобанківський курс GBP, який зазначений на сайті (а не на сторінці сайту), доступ до якого здійснюється за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv. Зазначене у п. 3.1 договору посилання http://old.kurs.com.ua/arhiv є активним і за таким посилання здійснюється перехід на відповідний сайт (курс) з таким же самим доменним ім'ям kurs.com.ua. Отже, будь-які твердження відповідача про закриття сайту, який відкривається за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv, є безпідставними.
Позивач зазначає, що відповідач сплачував суми в гривнях, виходячи з середньобанківського курсу продажу GBP (фунтів стерлінгів), розміщеного на сайті за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv, а не згідно іншого курсу, що повністю спростовує твердження відповідача про нерозуміння ним положень договору, якими встановлений порядок визначення суми до сплати. Отже, вартість основного обладнання (Навантажувача телескопічного JCB 540-170) відповідач сплатив із застосуванням середньобанківського курсу продажу фунту стерлінгів, розміщеного на сайті за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv та відображеного в рахунках, і своїми діями повністю підтвердив однозначне сприйняття ним умов виконання п. 3.1 договору щодо застосування такого курсу у розрахунках за придбане у позивача обладнання. За доводами Товариства, не є логічною поведінка відповідача, який повністю сприйняв порядок розрахунків, передбачений п. 3.1 договору під час оплати основного обладнання, а під час оплати за додаткове обладнання стверджує про незрозумілість умов договору.
У відповіді на відзив Компанія заперечила проти доводів Товариства, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, та навела власні доводи на їх спростування.
У запереченні на відповідь на відзив Товариство заперечило проти доводів відповіді на відзив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/162/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 до надходження матеріалів справи №910/162/25.
09.06.2025 матеріали справи №910/162/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/162/25. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.
Щодо поданих апелянтом нових доказів.
Надана Компанією платіжна інструкція в національній валюті №18203 на суму 20 000,00 грн датована 23.05.2025. Тобто, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення (16.05.2025) не існувала та містить інформацію що стосується подій, які відбувалися після ухвалення оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд зазначає, що така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Апеляційний перегляд рішення місцевого суду з урахуванням документів, які не існували станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та, відповідно, не могли бути подані суду першої інстанції, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.
За наведених підстав колегія суддів не приймає подану Компанією платіжну інструкцію та відхиляє посилання на всі докази (обставини), що мали місце після прийняття оскаржуваного рішення місцевого суду.
Розгляд клопотань Товариства.
02.10.2025 Товариство подало клопотання про долучення доказів, у якому, посилаючись на повне погашення відповідачем після ухвалення рішення суду від 16.05.2025 та відкриття апеляційного провадження заборгованості за договором від 30.09.2021 №10467, просило долучити до матеріалів справи: копії інформаційних повідомлень про зарахування коштів від 23.05.2025 №18203 на суму 20 000,00 грн, від 30.05.2025 №18263 на суму 20 000,00 грн, від 13.06.2025 №18377 на суму 20 000,00 грн, від 04.07.2025 №18672 на суму 20 000,00 грн, від 11.07.2025 №18701 на суму 10 000,00 грн; від 18.07.2025 №18819 на суму 20 000,00 грн, від 25.07.2025№18886 на суму 20 000,00 грн, від 05.09.2025 №19212 на суму 20 000,00 грн, від 12.09.2025 №19262 на суму 20 000,00 грн, від 30.09.2025 №19476 на суму 36 373,87 грн; витяги (скриншоти) з сайту «КУРС», доступ до якого активний за посиланням http//old.kurs.com.ua/arhiv, станом на 22.05.2025, станом на 29.05.2025; станом на 12.06.2025, станом на 03.07.2025, станом на 10.07.2025, станом на 17.07.2025, станом на 24.07.2025, станом на 04.09.2025, станом на 11.09.2025, станом на 29.09.2025.
02.10.2025 Товариство подало заяву про закриття провадження у справі, у якій повідомило, що станом на 30.09.2025 відповідач сплатив борг у повному обсязі, та просило закрити провадження у справі №910/162/25 у зв'язку із відсутністю предмета спору, а також повернути йому з бюджету судовий збір в розмірі 3 026,66 грн, сплачений за подання позовної заяви.
Щодо наданих Товариством доказів сплати відповідачем заборгованості у повному обсязі колегія суддів зазначає таке.
У постанові від 30.08.2024 у cправі №916/3006/23 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України:
1. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі?
2. Чи підлягає скасуванню законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції по суті спору лише з підстав відсутності предмета спору, якщо предмет припинив існування після ухвалення цього рішення?
3. Чи підлягає закриттю провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, та законність і обґрунтованість рішення спростована за наслідками апеляційного розгляду?
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував таке.
« 7.16. Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
7.17. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
7.18. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
7.19. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
7.20. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).
7.21. З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
7.22. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
7.23. Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
7.24. При цьому протилежне, зокрема скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору на стадії апеляційного перегляду рішення вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов'язання, хоча і за наслідками встановлення судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення про зобов'язання вчинення дій на користь позивача, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
7.25. За статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
7.26. Статтею 278 ГПК України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Відповідно до наведеної статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статями 226 та 231 цього кодексу.
7.27. Разом з тим статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.28. Отже, у розумінні статті 278 ГПК України підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі є порушення судом процесуального законодавства, зокрема, й коли суд першої інстанції не врахував обставини того, що предмет спору припинив існувати до ухвалення рішення.
7.29. Подібна конструкція, до прикладу, передбачена процесуальним кодексом для подібного випадку, коли після ухвалення оскаржуваних рішень настали інші обставини, які також є підставою для закриття провадження у справі за правилами пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України. Так, за частиною третьою статті 278 ГПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
7.30. Водночас, на переконання Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, коли порушення ГПК України судом першої інстанції не допущено та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, встановлення апеляційним судом обставин припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, саме по собі не може бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
7.31. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також вважає за необхідне зазначити про те, що ГПК України передбачає спеціальні процесуальні механізми та процедуру для випадку припинення існування предмета спору, які виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції.
7.32. Так, у разі, коли боржник добровільно виконав рішення суду (повністю чи частково), яке підлягає виконанню на підставі виконавчого документа (наказу), то боржник відповідно до частини другої статті 328 ГПК України наділений правом звернутися до суду із відповідною заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою).
7.33. Судове рішення також може бути переглянуто за правилами глави 3 ГПК України за наявності для цього відповідних підстав.
7.34. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21, від 25.07.2019 у справі №916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, позаяк відсутні підстави для скасування рішення лише з цих мотивів, якщо його законність та обґрунтованість не спростована за наслідками апеляційного розгляду.
7.35. Таким чином, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.
7.36. Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до частини третьої статті 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (пункт 6 частини першої статті 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення статті 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.
7.37. Отже, при застосуванні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:
- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;
- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
7.38. У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України».
Отже, можливість задоволення вимоги Товариства про закриття провадження у справі буде визначена за результатами апеляційного перегляду справи.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
30.09.2021 Товариство (продавець) та Компанія (покупець) уклали договір №10467 купівлі-продажу (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вартість наступної будівельної техніки: - Навантажувач телескопічний JCB 540-170 виробництва фірми JCB - Велика Британія, в комплектації відповідно до Додатку №1 (надалі - «Основне обладнання»); - Платформа (люлька) відповідно до Додатку №2 (надалі - «Додаткове обладнання 1»); - Відвал сніговий з системою амортизації відповідно до Додатку №3 (надалі - «Додаткове обладнання 2»), (у подальшому разом - «Обладнання»).
Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість Обладнання за цим договором є твердою у валютному еквіваленті та складає 115 050 GBP, що становить 3 516 071,81 грн, крім того ПДВ - 703 214,36 грн, разом з ПДВ 4 219 286,17 грн:
3.1.1 Вартість Основного обладнання складає 109 000,00 GBP, що становить 3 331 176,25 грн, крім того ПДВ - 666 235,25 грн, разом з ПДВ - 3 997 411,50 грн.
3.1.2 Вартість Додаткового обладнання 1 складає 2 650,00 GBP, що становить 80 987,31 грн, крім того ПДВ - 16 197,46 грн, разом з ПДВ - 97 184,77 грн.
3.1.3 Вартість Додаткового обладнання 2 складає 3 400,00 GBP, що становить 103 908,25 грн, крім того ПДВ - 20 781,65 грн, разом з ПДВ - 124 689,90 грн.
Зазначена у п. 3.1 вартість обладнання у гривні не є остаточною і підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за даними сайту http://old.kurs.com.ua/arhiv GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні, але не нижче курсу GBP, що діяв на дату підписання цього договору. Станом на 29.09.2021 1 GBP дорівнює 36,6735 грн.
Згідно з п. 3.2 договору покупець здійснює оплату Основного обладнання, вказаного у додатку №1 до цього договору, у такий спосіб:
3.2.1 Не пізніше 20.10.2021 покупець перераховує на поточний рахунок Продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 32 700,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.2 Не пізніше 20.11.2021 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.3 Не пізніше 20.12.2021 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.4 Не пізніше 20.01.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.5 Не пізніше 20.02.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.6 Не пізніше 20.03.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.7 Не пізніше 20.04.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.8 Не пізніше 20.05.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.9 Не пізніше 20.06.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.10 Не пізніше 20.07.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.11 Не пізніше 20.08.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.12 Не пізніше 20.09.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 359,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.2.13 Не пізніше 20.10.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 6 351,00 GBP (фунтів стерлінгів).
Відповідно до п. 3.3 договору покупець здійснює оплату Додаткового обладнання 1, вказаного у Додатку №2 до цього договору, у такий спосіб:
3.3.1 Не пізніше 20.11.2021 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.2 Не пізніше 20.12.2021 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.3 Не пізніше 20.01.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.4 Не пізніше 20.02.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.5 Не пізніше 20.03.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.6 Не пізніше 20.04.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.7 Не пізніше 20.05.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.8 Не пізніше 20.06.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.9 Не пізніше 20.07.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.10 Не пізніше 20.08.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.11 Не пізніше 20.09.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 220,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.3.12 Не пізніше 20.10.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 230,00 GBP (фунтів стерлінгів).
За умовами п. 3.4 договору покупець здійснює оплату Додаткового обладнання 2, вказаного у Додатку №3 цього договору, у такий спосіб:
3.4.1 Не пізніше 20.02.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.2 Не пізніше 20.03.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.3 Не пізніше 20.04.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.4 Не пізніше 20.05.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.5 Не пізніше 20.06.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.6 Не пізніше 20.07.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.7 Не пізніше 20.08.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.8 Не пізніше 20.09.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.9 Не пізніше 20.10.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.10 Не пізніше 20.11.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.11 Не пізніше 20.12.2022 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 280,00 GBP (фунтів стерлінгів).
3.4.12 Не пізніше 20.01.2023 покупець перераховує на поточний рахунок продавця суму в гривнях, що складає еквівалент 320,00 GBP (фунтів стерлінгів).
На виконання умов розділу ІІ договору Товариство передало Компанії обладнання, а саме: Основне обладнання - Навантажувач телескопічний JCB 540-170 (серійний номер JCB5AFKGJM3063675), за видатковою накладною від 26.10.2021 №27714; Додаткове обладнання 1 - Платформа (люлька), за видатковою накладною від 26.10.2021 №27715; Додаткове обладнання 2 - Відвал сніговий з системою амортизації, за видатковою накладною від 08.12.2021 №32202.
Компанія здійснила повну оплату Основного обладнання на суму 109 000 GBP за Основне обладнання, а саме:
25.10.2021 - 1199 223,44 грн платіжною інструкцією №5126, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 32700 GBP;
19.11.2021 - 233206,79 грн платіжною інструкцією №5499, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 6359 GBP;
20.12.2021 -233 206,79 грн платіжною інструкцією №5921, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 6359 GBP;
19.01.2022 - 247417,24 грн платіжною інструкцією №6111, що за курсом на дату оплати (38,9082 грн/ 1GBP) еквівалентно 6359 GBP;
16.09.2022 -100 000 грн платіжною інструкцією №8176, що за курсом на дату оплати (47,4083 грн/ 1GBP) еквівалентно 2109,34 GBP;
28.06.2023 - 100 000 грн інформаційним повідомленням №11249, що за курсом на дату оплати (47,5827 грн/ 1GBP) еквівалентно 2 101,60 GBP;
27.10.2023 - 300 000 грн інформаційним повідомленням №13064, що за курсом на дату оплати (46,9182 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 394,11 GBP;
28.11.2023 - 300 000 грн інформаційним повідомленням №13475, що за курсом на дату оплати (47,0750 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 372,81 GBP;
26.12.2023 - 300 000 грн інформаційним повідомленням №13846, що за курсом на дату оплати (48,4450 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 192,59 GBP;
23.01.2024 - 300000 грн інформаційним повідомленням №13903, що за курсом на дату оплати (48,7650 грн/1GBP) еквівалентно 6151,95 GBP;
29.02.2024 - 300 000 грн інформаційним повідомленням №14081, що за курсом на дату оплати (49,1691 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 101,39 GBP;
29.03.2024 - 300 000 грн інформаційним повідомленням №14285, що за курсом на дату оплати (49,9300 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 008,41 GBP;
30.04.2024 - 300000 грн інформаційним повідомленням №14529, що за курсом на дату оплати (50,0000 грн/ 1GBP) еквівалентно 6 000,00 GBP;
31.05.2024 - 250 000 грн інформаційним повідомленням №14925, що за курсом на дату оплати (52,1200 грн/ 1GBP) еквівалентно 4 796,62 GBP;
07.06.2024 - 125 684,13 грн інформаційним повідомленням №15039, що за курсом на дату оплати (52,0636 грн/ 1GBP) еквівалентно 2414,05 GBP;
07.06.2024 на підставі Угоди про зарахування зустрічних вимог, 100 000 грн, що еквівалентно 2580,13 GBP, сплачені Компанією за договором від 22.12.2021 №10915, зараховано в рахунок оплати за Основне обладнання.
Компанія здійснила повну оплату Додаткового обладнання 1 на суму 660 GBP, а саме:
20.12.2021 - 8 068,16 грн платіжною інструкцією №5924, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 220 GBP;
20.12.2021 - 8 068,16 грн платіжною інструкцією №5923, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 220 GBP;
19.01.2022 - 8 559,80 грн платіжною інструкцією №6112, що за курсом на дату оплати (38,9082 грн/ 1GBP) еквівалентно 220 GBP.
Компанія здійснила повну оплату Додаткового обладнання 2 на суму 560 GBP, а саме:
20.12.2021 - 10 268,58 грн, що за курсом на дату оплати (36,6735 грн/ 1GBP) еквівалентно 280 GBP;
19.01.2022 -10 894,30 грн, що за курсом на дату оплати (38,9082 грн/ 1GBP) еквівалентно 280 GBP.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату подачі позову складає 4 830,00 GBP фунтів стерлінгів (1 990 GBP заборгованості за Додаткове обладнання 1 + 2 840 GBP заборгованості за Додаткове обладнання 2 = 4 830,00 GBP).
Компанія підтверджує, що отримала обумовлений договором товар, за який сплатила Товариству 4 734 597,39 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Частиною 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд встановив, що Товариство та Компанія уклали договір поставки, за умовами якого Товариство зобов'язалось поставити обладнання, а саме Основне обладнання (навантажувач телескопічний), Додаткове обладнання 1 (платформа (люлька)) та Додаткове обладнання 2 (відвал сніговий з системою амортизації), а Компанія зобов'язалась прийняти це обладнання та оплатити його.
Товариство зобов'язання за договором виконало та поставило Компанії обумовлене договором обладнання повністю, в той час як Компанія зобов'язання за договором в частині оплати обладнання виконало частково (Компанія сплатила Товариству 109 000 GBP повної оплати за Основне обладнання; 660 GBP з належних до сплати 2 650 GBP за Додаткове обладнання 1; 560 GBP з належних до сплати 3 400 GBP за Додаткове обладнання 2).
Докази оплати Товариству 4 830,00 GBP фунтів стерлінгів (1 990 GBP заборгованості за Додаткове обладнання 1 + 2 840 GBP заборгованості за Додаткове обладнання 2 = 4 830,00 GBP) у визначеному договором порядку станом на дату звернення Товариством з позовом у цій справі Компанія не надала.
Під час вирішення спору відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 1 182,97 GBP, провівши платежі за договором:
21.02.2025 платіжною інструкцією №17260 на суму 10000 грн, що за курсом на дату оплати (53,0218 грн/1GBP) еквівалентно 188,60 GBP;
14.03.2025 платіжною інструкцією №17457 на суму 14202,90 грн, що за курсом на дату оплати (54,1336 грн/1GBP) еквівалентно 262,37 GBP;
21.03.2025 платіжною інструкцією №17563 на суму 10000 грн, що за курсом на дату оплати (54,3450 грн/ 1GBP) еквівалентно 184,01 GBP;
31.03.2025 платіжною інструкцією №17635 на суму 10000 грн, що за курсом на дату оплати (54,1300 грн/1GBP) еквівалентно 184,74 GBP;
04.04.2025 платіжною інструкцією №17748 на суму 10000 грн, що за курсом на дату оплати (54,4033 грн/1GBP) еквівалентно 183,81 GBP;
25.04.2025 платіжною інструкцією №17927 на суму 10000 грн, що за курсом на дату оплати (55,7275 грн/ 1GBP) еквівалентно 179,44 GBP.
За таких обставин відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині вимог Товариства про стягнення з Компанії 1 182,97 GBP (фунтів стерлінгів) підлягає закриттю.
Отже, первісно заявлені вимоги Товариства про стягнення з Компанії 3 647,03 GBP фунтів стерлінгів заборгованості за поставлене обладнання є обґрунтованими.
Суд встановив, що за умовами п. 3.1 договору загальна вартість обладнання за цим договором є твердою у валютному еквіваленті та складає 115 050 GBP, що становить 3 516 071,81 грн, крім того ПДВ - 703 214,36 грн, разом з ПДВ 4 219 286,17 грн. Зазначена у п. 3.1 договору вартість обладнання у гривні не є остаточною і підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за даними сайту http://old.kurs.com.ua/arhiv GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні, але не нижче курсу GBP, що діяв на дату підписання цього договору. Станом на 29.09.2021 року 1 GBP дорівнює 36,6735 грн.
З огляду на доводи апеляційної скарги та умови договору колегія суддів відзначає, що зазначена у п. 3.1 договору електронна адреса http://old.kurs.com.ua/arhiv відкриває електронну сторінку з електронною адресою https://kurs.com.ua/arhiv сайту https://kurs.com.ua/.
За даними ресурсу Вікіпедія вебсамйт або сайт (англ., від (веб) і site (місце) - сукупність вебсторінок та залежного вмісту, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям; вебсторінка (англ.page або англ.) - інформаційний ресурс, доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня павутина), який можна переглянути у веббраузері.
Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача, що ключовим у п. 3.1 договору є словосполучення «за даними сайту». Отже, сторони погодились приймати у розрахунках середньобанківський курс GBP, який зазначений на сайті (а не на сторінці сайту), доступ до якого здійснюється за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv.
Зазначене у п. 3.1 посилання http://old.kurs.com.ua/arhiv є активним і за таким посилання здійснюється перехід на відповідний сайт (КУРС) з таким же самим доменним ім'ям kurs.com.ua.
Застосоване у п. 3.1 Договору поняття «сайт» або «вебсайт» (англ. website, від web (веб) і site (місце)) є загальновідомим і представляє собою сукупність вебсторінок та залежного вмісту, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям.
Відсутність однієї або декількох сторінок сайту не є підставою для твердження про закриття або про відсутність сайту (вебсайту).
У п. 3.1 договору сторони погодились застосовувати при розрахунку середньобанківський курс продажу GBP (фунтів стерлінгів), розміщений на сайті, який знаходиться за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv, але не нижче ніж 36,6735 грн/1 GBP.
За посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv відкривається сайт (КУРС) з доменним ім'ям kurs.com.ua. Інформація про середньобанківський курс продажу GBP (фунтів стерлінгів) доступна авторизованим користувачам та здійснюється за посиланням http://old.kurs.com.ua/arhiv до сайту «КУРС» у розділі «Версия Pro» на вкладці «Курси-Архів» (pro.kurs.com.ua/arhiv).
Тобто, незалежно від адреси електронної сторінки за умовами п. 3.1 договору вартість обладнання в гривні підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за даними цього сайту GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні, але не нижче курсу GBP, що діяв на дату підписання цього договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №500/5194/16 виснувала таке: «Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення»; «Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають вимоги Товариства про стягнення з Компанії 3 647,03 GBP фунтів стерлінгів заборгованості за поставлене обладнання у гривні та підлягає корегуванню за середньобанківським курсом продажу на момент проведення розрахунку за даними цього сайту GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні, але не нижче курсу GBP, що діяв на дату підписання цього договору.
З огляду на доводи відповідача в частині, що стосується визначення курсу продажу GBP (фунтів стерлінгів) по відношенню до української гривні на момент проведення розрахунку, колегія суддів зазначає, що відповідач, здійснюючи оплату обладнання за договором в порядку п. 3.1 договору, не виказував Товариству жодних зауважень з цього приводу (у матеріали справи не надано жодних листів, звернень або інших доказів вчинення відповідних дій).
Суд зазначає, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.
Отже, за відсутності у відповідача відповідних заперечень з цього приводу під час виконання договору в частині оплати обладнання, поведінка відповідача, який заперечує визначений договором розрахунок після заявлення Товариством позову у цій справі, є такою, що суперечить його попередній поведінці.
Щодо розміру заборгованості, який було визначено місцевим судом та підлягає до стягнення з Компанії, колегія суддів зазначає таке.
Суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 182,97 GBP (фунтів стерлінгів) та зазначив, що предметом розгляду спору є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 647,03 GBP (фунтів стерлінгів). Також місцевий суд встановив, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача боргу за договором на суму 3 647,03 GBP (фунтів стерлінгів), станом на день ухвалення цього рішення доказів сплати відповідачем такої суми боргу у справі немає, а отже позов підлягає задоволенню.
Водночас суд першої інстанції у резолютивній частині оскаржуваного рішення ухвалив стягнути з Компанії на користь Товариства суму боргу в гривнях в розмірі еквівалентному 3 647,97 GBP (фунтів стерлінгів).
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено заборгованість у розмірі 3 647,03 GBP (фунтів стерлінгів), що також встановив місцевий суд, а тому оскаржуване рішення місцевого суду має бути змінено у відповідній частині.
Отже, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на стадії апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За наведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення має бути змінено.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Клопотання Товариства про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, задоволенню не підлягає, оскільки передбачені чинним законодавством підстави для цього відсутні.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/162/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/162/25 змінити, виклавши абз. 2 п. 2 його резолютивної частини в такій редакції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф" (м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 6, корпус 8, офіс 1; ідентифікаційний код 35386197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А; ідентифікаційний код 32828388) суму боргу в гривнях в розмірі еквівалентному 3 647 (три тисячі шістсот сорок сім) GBP фунтів стерлінгів 03 монет фунтів стерлінгів за середньобанківським курсом продажу GBP до гривні, згідно даних сайту http//kurs.com.ua на день виконання рішення, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. В решті Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/162/25 залишити без змін.
4. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
5. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак