вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 920/401/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання Король Я.П.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лебідь»
на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025
у справі № 920/401/25 (суддя Джепа Ю.А.)
(повний текст рішення складено 28.07.2025)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Лебідь»
до Лебединської міської ради Сумської області
про визнання додаткової угоди укладеною,
за участю представників сторін:
від позивача: Гузій С.М.
від відповідача: не з'явились
У березні 2025 Приватного акціонерного товариства «Лебідь» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Лебединської міської ради Сумської області про визнання додаткової угоди до договору оренди землі № 6 від 12.02.2018, укладеною у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є орендарем, який добросовісно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, однак відповідач протиправно відмовив в укладенні додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі № 920/401/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір на новий строк на змінених умовах і докази згоди відповідача на укладення договору на змінених умовах відсутні.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Лебідь» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі № 920/401/25 та відкрити апеляційне провадження; рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі № 920/401/25 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема скаржник вважає, що позивачем, як орендарем, дотримано порядок, передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент укладення договору), для укладення договору оренди на новий строк, у той час, як відповідач, не висунувши заперечень проти цього, ухиляється від прийняття рішення стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. При цьому, скаржник звертає увагу, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа - повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі з огляду на закон, а саме частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі») і саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, на думку скаржника судом першої інстанції було не вірно застосовано норму щодо поновлення, а саме: відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340- ІХ, правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 справу № 920/401/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Коробенко Г.П., Демидова А.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.08.2025 вказав на необхідність усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду докази сплати судового збору.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/401/25 та передано новому складу суду: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б.
20.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Лебідь» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів платіжної інструкції № 198521 від 20.08.2025 про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі № 920/401/25, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Коробенко Г.П., Михальська Ю.Б. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі № 920/401/25 та призначено розгляд справи на 01.10.2025.
02.09.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Також, 02.09.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Лебідь" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
В судовому засіданні 01.10.2025 представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Лебединською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством «Лебідь» укладено договір оренди землі № 6 від 12.02.2018 (далі - Договір). (а.с. 19-20)
Відповідно п. 1.1. Договору орендодавець (Лебединська районна державна адміністрація) на підставі розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації № 46-ОД від 02.02.2018 «Про укладання договорів оренди не витребуваних земельних ділянок з ПАТ «Лебідь» на території Будильської сільської ради Лебединського району» надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай) - (далі - земельний пай) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Будильської сільської ради.
Земельний пай запроектований на ОСОБА_1 на підставі сертифікату серія СМ № 036909 від 11.04.1996, земельна частка перебуває у колективній власності АТ «Лебідь» Лебединського району (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору, в оренду передається земельний пай розміром 3,89 в умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до п. 3.1. Договору, договір укладено строком на 7 (сім) років до моменту отримання власником Земельного паю (його спадкоємцем) державного акту (Свідоцтва) на право власності на земельну ділянку/реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства. Право оренди Земельного паю реєструється відповідно до законодавства. Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). В такому разі орендар повідомляє про це орендодавця до спливу строку договору. До листа-повідомлення орендаря про поновлення договору орендар додає проект додаткової угоди (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 4.1. Договору розмір орендної плати у рік становить 12438,24 грн, що складає 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 6.1. Договору, передача земельного паю в оренду здійснюється без розроблення проекту його відведення.
Згідно з п. 6.2. Договору, Передача Земельного паю орендарю здійснюється за актом його приймання-передачі після підписання цього договору сторонами.
Земельна ділянка передана в оренду за актом приймання-передачі №6 від 12.02.2018. (а.с. 21)
26.12.2024 позивач звернувся до Лебединської міської ради, як управителя земельної ділянки на час звернення, з листом - повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк 7 років, терміном дії з 13.02.2025 до 13.02.2032, із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 5922981200:09:002:0071.
До листа доданий проект додаткової угоди в наступній редакції (а.с. 23-25):
«ДОДАТКОВА УГОДА»
про внесення змін і доповнень до Договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) №6 від 12.02.2018, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області від 22.02.2018 за №47
місто Лебедин, Сумська область __________________ 2024 року
Лебединська міська рада Сумської області, від імені якої діє секретар міської ради Горошко Світлана Олександрівна, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україна», надалі - Орендодавець, та
Приватне акціонерне товариство «Лебідь», в особі директора Березової Наталії Олексіївни, що діє на підставі Статуту, надалі - Орендар, уклали дану Додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) №6 від 12.02.2018, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області від 22.02.2018 за №46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5922981200:09:002:0071, площею 3,43 га, яка знаходиться за межами насалених пунктів Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про наступне :
1. Поновити термін дії Договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) №6 від 12.02.2018, зареєстрований в Книзі реєстрації договорів оренди Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області від 22.02.2018 за №46 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5922981200:09:002:0071, площею 3,43 га, строком від 13 лютого 2025 року до 13 лютого 2032 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
2. З метою приведення тексту договору оренди землі до вимог нормативних актів, якими врегульовані відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок (Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі», інші нормативно-правові акти), з урахуванням змін, що були внесені до тексту останніх та набули чинності на день укладання (підписання) даної додаткової угоди, Сторони дійшли згоди внести змінити в договір оренди землі, виклавши його в цілому в новій редакції, а саме:
Предмет Договору
1. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про оренду землі», Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5922981200:09:002:0071, сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться за межами населених пунктів на території Будильського старостинського округу Лебединської міської територіальної громади Сумської області.
Об'єкт оренди.
2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,43 га, в тому числі рілля 3,43 га, сіножаті- га з кадастровим номером 5922981200:09:002:0071.
3. Земельна ділянка передається в оренду без майна.
4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 90551,68 гривень (дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят одна гривня 68 копійок).
5. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
6. Інші особливості/недоліки об'єкта оренди, які можуть перешкоджати його ефективному використанню за усним повідомленням Орендодавця - відсутні.
Строк дії Договору
7. Договір оренди землі укладено строком на 14 років. Дата закінчення дії Договору оренди землі обчислюється від дати його укладення.
Випадки дострокового припинення дії Договору передбачені в пунктах 32-34 даного Договору.
8. Після закінчення строку, на який було укладено даний Договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк.
У разі, якщо Орендар буде мати намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата
9. Річна орендна плата складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення даного Договору становить 10 866,20 грн за повний рік оренди і вноситься в грошовій формі та справляється з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України.
10. Складовими частинами розрахунку орендної плати є:
1) розмір відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки - постійна величина, що застосовується для проведення розрахунку орендної плати;
2) нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання Договору.
11. Інформація про розмір орендної плати не відноситься до конфіденційної інформації та може бути отримана від податкової служби за запитом Орендодавця.
12. Орендна плата вноситься у грошовій формі, в національній валюті України рівними частками - щомісяця протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця для юридичних осіб - р/р UA648999980334109812000018554 ГУК Сумської області /Лебединська МТГ/18010600, код одержувача 37970404, або для фізичних осіб - Р/р UA098999980334119815000018554 ГУК Сумської області /Лебединська МТГ/18010900, код одержувача 37970404.
Починаючи з наступного року, після укладання цього Договору, інформацію щодо реквізитів для сплати орендної плати отримується Орендарем у відповідному територіальному органу ДПС за місцем розташування земельної ділянки.
13. У разі припинення дії Договору з підстав, передбачених даним Договором чи з інших підстав, передбачених законом, нарахування та виплата орендної плати здійснюється лише за час фактичного перебування земельної ділянки в користуванні Орендаря протягом розрахункового періоду (календарного року).
Якщо в судовому порядку Договір оренди визнаний недійсним, отримана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди земельної ділянки не повертається.
Орендна плата справляється також і у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами Договору.
14. Обчислення розміру орендної плати за даним договором здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється Орендарем з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки орендованих земельної ділянки автоматично без внесення змін та доповнень до Договору, починаючи з наступного року після укладення цього Договору.
15. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не передбачена.
16. Розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін, шляхом внесення відповідних письмових змін у даний договір у разі:
1) зміни умов господарювання, передбачених договором;
2) зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
3) погіршення стану орендованих земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;
4) в інших випадках, передбачених законом.
17. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.
Умови використання земельної ділянки
18. Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
19. Цільове призначення земельної ділянки: « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Цільове призначення земельної ділянки не може бути змінене під час дії цього Договору.
20. Умови збереження стану об'єкту оренди - земельна ділянка повинна бути збережена у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому земельна ділянка перебувала на момент передачі в оренду.
Умови повернення земельної ділянки
21. Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки пов'язані із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).
22. Здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.
23. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на земельну ділянку. Сторони домовились, що для виконання протягом строку дії даного Договору встановлених щодо об'єкта оренди обмежень (у разі їх наявності) Орендар буде використовувати інформацію щодо встановлених обмежень, яка міститься у Державному земельному кадастрі.
24. Право користування земельної ділянки не може бути відчужене, передане в заставу (іпотеку).
Інші права та обов'язки сторін
25. Права Орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
1) використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з даним Договором;
2) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;
3) своєчасного внесення орендної плати;
4) повернення земельної ділянки після закінчення строку дії даного Договору.
26. Обов'язки Орендодавця:
Орендодавець зобов'язаний:
1) не вчиняти дії, які б перешкоджали Орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
2) попередити Орендаря до моменту укладення даного Договору про права інших осіб на орендовану земельну ділянку;
3) передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам даного Договору;
4) у випадку реорганізації Орендаря укласти договір із правонаступником Орендаря про заміну сторони Орендаря.
27. Права Орендаря:
Орендар земельної ділянки має право:
1) самостійно господарювати на земельній ділянці, з дотриманням умов даного Договору;
2) отримувати продукцію і доходи в процесі користування орендованою земельною ділянкою;
3) на відшкодування збитків, завданих Орендодавцем у зв'язку із невиконанням умов цього Договору та/або надання неправдивої інформації про земельну ділянку та права на неї третіх осіб;
4) переважне право перед іншими особами на укладення даного Договору оренди землі на новий строк.
28. Обов'язки Орендаря.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний:
1) приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
2) виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або даним договором оренди землі;
3) дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико культурного призначення;
4) використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної в п. 18 цього Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо раціонального використання та охорони землі, вимог екологічної безпеки при використанні землі;
5) відповідно до ст. 164 Земельного кодексу України здійснювати заходи щодо поліпшення корисних властивостей землі, захисту земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування;
6) у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію Договору відповідному податковому органу.
7) своєчасно сплачувати орендну плату у терміни, визначені даним Договором;
8) у разі припинення дії Договору повернути Орендодавцю земельну ділянку в стані, придатному для використання за цільовим призначенням. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини.
29. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єктів оренди чи їх частини несе Орендар.
Страхування об'єкта оренди
30. Згідно з цим Договором об'єкти оренди не підлягають страхуванню на весь період.
Зміна умов Договору і припинення його дії.
31. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.
32. Дія Договору припиняється у разі:
1) закінчення строку, на який його було укладено;
2) придбання Орендарем земельної ділянки у власність;
3) викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
4) ліквідації юридичної особи-Орендаря;
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом України.
33. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:
1) взаємною згодою сторін;
2) рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Припинення права оренди підлягає державній реєстрації, в порядку, визначеному чинним законодавством.
34. Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є те, що Орендар не виконує умови Договору, сукупно протягом 6 місяців вносить не в повному обсязі орендну плату або протягом 3 місяців підряд не вносить орендну плату, або використовує земельну ділянку не за її цільовим призначенням.
35. Реорганізація (у т. ч. шляхом об'єднання територіальних громад) юридичної особи - Орендаря та/або Орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Договору
36. За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.
37. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
38. Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, вирішуються у відповідності до чинного законодавства України. Сторони несуть відповідальність за не виконання, не належне виконання умов цього Договору.
Сторони зобов'язуються при виконанні даного Договору не обмежувати співпрацю лише дотриманням вимог, що містяться в даному Договорі, а підтримувати контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх зв'язків. Сторони несуть відповідальність за не виконання умов цього Договору.
Прикінцеві положення
39. Даний Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) без складання Акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду. Право оренди за цим Договором підлягає державній реєстрації відповідно до чинного законодавства.
40. Визнання недійсними окремих положень даного Договору не призводить до недійсності Договору в цілому.
41. Все листування між сторонами здійснюється в письмовій формі шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення або шляхом особистого вручення під особистий підпис уповноваженого представника сторони Договору.
42. Цей договір укладено у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - в Орендаря.
43. При вирішенні питань, неврегульованих даним Договором, сторони домовились керуватися чинним законодавством України.
Нотаріальне посвідчення Договору не здійснюється.»
3. Дана Угода вступає в силу з дня її підписання Сторонами і є невід'ємною частиною Договору оренди.
4. Угода складена в двох примірниках, по одному примірнику для кожної зі Сторін.
Реквізити сторін:
Орендодавець - Лебединська міська рада Сумської області вул. Сумська, 12, м. Лебедин, Сумська область 42200 Ідентифікаційний код юридичної особи 39449040
Орендар - Приватне акціонерне товариство «Лебідь» місцезнаходження: Україна, 37300, Полтавська обл., Миргородський р-н, місто Гадяч, вулиця Лохвицька, будинок 29 Ідентифікаційний код юридичної особи 14021460
Підписи сторін:
Секретар міської ради ______________ Світлана ГОРОШКО Директор _____________ Наталія БЕРЕЗОВА.»
Виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області листом № 02-12/131 від 08.01.2025 повідомив, що позивач пропонує поновити термін дії договору щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0071 площею 3, 43 га (померлий власник земельної частки (паю) розміром 3,89 умовних кадастрових гектарів Забуга О.І.). Проте відповідно до інформації Держаного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вищезазначена земельна ділянка має площу 3, 4335 га та передана в оренду ФГ «Тимофіївське», право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав. Чинне законодавство не передбачає права управителя (Лебединської міської ради) земельної ділянки, щодо якої ним уже укладено договір оренди, передавати її в користування іншій особі, тому відповідач відмовляє позивачу у поновленні договору оренди на нерозподілену (невитребувану) земельну ділянку (земельну частку (пай)) від 12.02.2018 №6. (а.с. 28)
В матеріалах справи наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 29.08.2023 відповідно до якої зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0071 площею 3,4335 га за ТОВ «Тимофіївське» на підставі укладеного між відповідачем та третьою особою договору оренди від 18.05.2023. (а.с. 36)
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що він добросовісно виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин, та завчасно, в грудні місяці 2024 року, звернувся до орендодавця з пропозицією щодо продовження строку договору. Однак, орендодавець у місячний термін після закінчення строку договору не надіслав жодного повідомлення про заперечення у продовженні договору оренди землі, не повернув сплачену орендну плату як безпідставну.
Місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване рішення встановив, що позивач, у запропонованій додатковій угоді запропонував змінити істотні умови договору, зокрема розмір земельної ділянки, орендну плату та строк дії договору, втім згоду щодо укладення договору оренди на змінених умовах відповідач не надав.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України «Про оренду землі».
16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», що регулювала спірні правовідносини, викладена у новій редакції.
Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно за змістом статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Частина шоста статті 33 цього Закону встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено таке:
« 38. Частини п'ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення".
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-IX істотно змінив редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер має назву «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» та стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі» в попередній редакції). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) у відповідності до статті 322 Закону України «Про оренду землі» у новій редакції тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.
При цьому відповідно до абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» базується на положеннях статті 126-1 Земельного кодексу України, що унормовує саме механізм поновлення договору без укладення правочину щодо поновлення. Норма пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах. Що ж стосується поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, то таке поновлення здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, тобто шляхом укладення правочину.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.
Як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 Земельного кодексу України.
Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено. Тому й приписи абзаців 3 та 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» в цьому випадку застосуванню не підлягають.
Тобто, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо застосування судом першої інстанції не вірної редакції Закону.
Згідно зі ст. 33 Закону «Про оренду землі», в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
Колегія суддів зазначає, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
При цьому імперативна норма частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Таким чином, саме орган місцевого самоврядування уповноважений визначати істотні умови такої оренди, а за відсутності такого рішення істотні умови не можуть бути визначені судом або орендарем одноособово в позовній заяві. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 902/453/23.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Колегія суддів зауважує, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 наголошено, що у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України «Про оренду землі» орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Отже, за висновком Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, добросовісність виконання сторонами договірних обов'язків і реалізація ними своїх прав є визначальним при оцінці правомірності позовних вимог.
Місцевий господарський суд встановив, що позивач у встановлений договором та законом строк звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 26.12.2024 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк 7 років, із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 5922981200:09:002:0063.
Також, як вірно досліджено та встановлено судом першої інстанції зі змісту редакції додаткової угоди, що долучено до листа позивача про поновлення договору оренди вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Лебідь» виклало у новій редакції договір, зі зміною в тому числі, умов щодо об'єкта оренди - земельна ділянка з кадастровим номером 5922981200:09:002:0063 площею 2,9 га, в тому числі рілля 2,9 га, сіножаті- га (об'єктом за договором був земельний пай розміром 3,89 в умовних кадастрових номерах, фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 5922981200:09:002:0063 становить 2,8992 га); строку дії договору - згідно з п. 7 запропонованої редакції договір оренди землі укладено строком на 14 років (п. 3.1. договору передбачав, що договір укладений строком на 7 років); розміру орендної плати - річна орендна плата складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становить 10238,91 грн. за повний рік оренди (договір передбачав орендну плату у розмірі 10 %, що у рік становить 12 438, 24 грн).
В свою чергу, Лебединська міська рада Сумської області у встановлений законом строк надіслав позивачу лист-повідомлення від 08.01.2025 про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк, вказуючи, в тому числі, на площу земельної ділянки - 2,8992 га, тобто як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, згоду щодо укладення договору оренди на змінених істотних умовах не надав.
Вказане спростовує доводи скаржника, що орендодавцем порушено місячний термін для направлення орендареві листа - повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист - повідомлення з проектом додаткової угоди.
З огляду на вказане колегія суддів також відхиляє доводи скаржника, що у даному випадку позивач має право на поновлення договору оренди землі з огляду на закон, а саме частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Тобто вказане свідчить про те, що орендар мав на меті намір змінити істотні умови договору в частині зменшення розміру орендної плати та збільшення строку дії договору, що є його законним правом, а орендодавець не погодився з цим.
Колегія суддів зазначає, що предмет регулювання статті 33 Закону України «Про оренду землі» не може бути звужений винятково до реалізації орендарем свого переважного права, оскільки за змістом цього закону юридичним фактом, в силу якого договір укладається на новий строк (поновлюється), є досягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов договору оренди землі.
Також колегія суддів зазначає, що за змістом Закону України «Про оренду землі» умови, на яких договір може бути укладений, у будь-якому випадку узгоджуються сторонами. Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 902/453/23.
Отже, враховуючи те, що договір оренди землі від 12.02.2018 укладався на 7 років, а позивач, реалізовуючи своє переважне право, звернувся до відповідача з листом та додав проект додаткової угоди, в якій самостійно без погодження з орендодавцем визначив строк продовження договору оренди в бік збільшення (на 14 років), і при цьому місцевий господарський суд встановив, що досягнення між позивачем та відповідачем домовленості щодо нового строку договору оренди землі не було, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що переважне право позивача на укладання договору оренди припинилось.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 906/1220/24.
Враховуючи вище викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Лебідь» на рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/401/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 17.07.2025 у справі №920/401/25 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/401/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.10.2025 року.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
Г.П. Коробенко