Справа № 750/7707/25
Провадження № 2/750/2259/25
06 жовтня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № Z06/00616/004871602 від 04 лютого 2019 року в сумі 127965 грн. 37 коп.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 04 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № Z06/00616/004871602, на виконання якого відповідачу надано кредит у сумі 74999 грн. строком на 24 місяці з дня підписання договору. Річна змінювана процентна ставка за користування коштами становить 21,99% річних. Крім того, одночасно із кредитним договором відповідач уклав договір добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за договором становить 6506 грн. 76 коп., а вигодонабувачем є банк. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в сумі 74999 грн., з яких також був сплачений і страховий внесок у сумі 6506 грн. 76 коп. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та нарахованих процентів виконав лише частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за кредитним договором № Z06/00616/004871602 від 04 лютого 2019 року перейшло до позивача. Відповідач заборгованість не погасив, виконання грошового зобов'язання прострочив, а тому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.
У судове засідання представник позивача не з'явився, з використанням засобів електронного зв'язку подав клопотання, в якому просить справу розглянути за його відсутності, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
04 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № Z06.00616.004871602, за умовами якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 74999 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (а.с. 46-47).
У пункті 1.2. кредитного договору визначено, що банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці.
За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління банку, становить 9,50%, що разом із маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99% (пункти 1.3., 1.4. кредитного договору).
Крім того, 04 лютого 2019 року відповідачем було підписано заяву № Z06.00616.004871602 від 04 лютого 2019 року на приєднання до договору добровільного страхування життя (а.с. 37 на звороті).
16 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (фактор) укладено договір факторингу № 16/11-23, за яким клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі боржників (Додаток № 2), що підписується сторонами в день укладення цього договору та в Реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток № 1), що надсилається з актом приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладення цього договору. Друкований Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід?ємною частиною цього Договору (а.с. 29-35).
З копії Друкованого реєстру боржників № 1 від 16 листопада 2023 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором № Z06/00616/004871602 від 04 лютого 2019 року в сумі 111691 грн. 32 коп. (а.с. 43-44).
29 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 29/12-23, за яким клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі 201460702 грн. 30 коп., що складає розмір заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі боржників (Додаток № 2), що підписується сторонами в день укладення цього договору та в Реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток № 1), що надсилається з актом приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток № 3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладення цього договору. Друкований Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід?ємною частиною цього Договору (а.с. 22-28).
З копії Витягу з друкованого Реєстру боржників № 1, що є додатком до договору факторингу № 29/12-23 від 29 грудня 2023 року, слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором № Z06/00616/004871602 від 04 лютого 2019 року в сумі 166588 грн. 18 коп. (а.с. 37).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторонни (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в обумовлений строк належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Так, згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, наданою позивачем, заборгованість відповідача за договором станом на 16 листопада 2023 року становить 166588 грн. 18 коп., до якої входить: 65229 грн. 91 коп. - заборгованість за основним боргом, 46110 грн. 41 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 55247 грн. 86 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 41 на звороті).
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 111340 грн. 32 коп., до якої входить: 65229 грн. 91 коп. - заборгованість за основним боргом та 46110 грн. 41 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 54).
Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав.
Також, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунками, наданими позивачем, три проценти річних від простроченої суми за період з 05 лютого 2021 року до 23 лютого 2022 року складає 3514 грн. 08 коп. (а.с. 42); розмір інфляційних втрат за цей час складає 13110 грн. 97 коп. (а.с. 42 на звороті).
За вказаних обставин, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернув отримані грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.
Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об'єднання «Альянс ДЛС» на підставі договору про надання правничої допомоги № 01/04 від 01 квітня 2024 року (а.с. 15-18).
Згідно з копією акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 5 від 05 травня 2025 року розмір винагороди Адвокатського об'єднання «Альянс ДЛС» за проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з відповідача складає 7200 грн. (а.с. 50).
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Проаналізувавши опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 3000 грн.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Сімферопольська, 21, 5 поверх, прим. 68/69 м. Дніпро; ідентифікаційний код юридичної особи - 43575686) заборгованість за кредитним договором № Z06/00616/004871602 від 04 лютого 2019 року в сумі 111340 грн. 32 коп., інфляційні втрати в сумі 13110 грн. 97 коп. та 3% річних у сумі 3514 грн. 08 коп., а всього 127965 грн. 37 коп. (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 37 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» 2422 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя