Справа № 489/3518/25
Провадження № 2/489/2160/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А., ,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
В травні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бондар М.В. із застосуванням системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 47 096,79 грн., яка складається з: 41 096,79 грн. - різниця між отриманою страховою виплатою та реальними збитками, 6 000,00 грн. - витрати на складання оцінки про визначення вартості матеріального збитку.
Позовні вимоги мотивував тим, що 10.12.2024 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля УАЗ 3303 без номерного знаку під керуванням відповідача ОСОБА_2 , та автомобіля Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. 25.12.2024 ОСОБА_1 за власні кошти в сумі 6 000,00 грн. замовила незалежну оцінку для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої її автомобілю внаслідок ДТП, яка склала 96 463,21 грн.
У відповідності до постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.02.2025 по справі № 489/10269/24 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 . Проте в добровільному порядку відшкодувати завдані позивачу збитки відповідач відмовився. Оскільки він має статус учасника бойових дій, його цивільно-правова відповідальність не була застрахована. В зв'язку з цим виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 в сумі 89 278,77 грн. та 8 984,44 грн. (що разом складає 98 263,11 грн.) було здійснено МТСБУ.
Станом на теперішній час автомобіль Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , відремонтовано та фактична вартість ремонту, і відповідно завданої позивачу матеріальної шкоди, склала 139 360,00 грн. Оскільки вину відповідача щодо пошкодження належного ОСОБА_1 транспортного засобу доведено, позивач вважає, що саме з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 47 096,79 грн., яка складається з: 41 096,79 грн. - різниця між отриманою страховою виплатою та реальними збитками, 6 000,00 грн. - витрати на складання оцінки про визначення вартості матеріального збитку.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 звернулась із даним позовом до суду.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 08.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бондар М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, не заперечувала проти ухвалення судового рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів та оголошенням на сайті «Судова влада». Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 28).
10.12.2024 о 11:45 год. м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 81 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом УАЗ 3303 без номерного знаку, номер кузова НОМЕР_2 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою та повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав перевагу в русі транспортному засобу Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухалась у зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 2.3.б, 16.6 ПДР України, після чого водій ОСОБА_2 залишив місце пригоди.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 55-24 від 26.12.2024, виконаного ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові автомобіля Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , на дату ДТП 10.12.2024 становить 96 463,21 грн. без врахування ПДВ; вартість відновлювального ремонту дорівнює 164 636,63 грн. (а.с. 11-35). Вартість виготовлення вказаного звіту склала 6 000,00 грн. (а.с. 10, зворотня сторона).
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.02.2025 по справі № 489/10269/24 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного заворушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а.с. 6-8).
Відповідно до статті 82 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиційним фактом, та не підлягає доказуванню.
На дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем УАЗ 3303 без номерного знаку, не була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він має статус учасника бойових дій (а.с. 9).
Відповідно до положень ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСМБУ у порядку, визначеному цим Законом.
18.03.2025 МТСБУ виплачено на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 89 278,77 грн., 11.04.2025 виплачено страхове відшкодування в сумі 8 984,44 грн., що разом складає 98 263,21 грн. (а.с. 36, 37).
Разом з тим, згідно рахунку № 102 від 12.12.2024 на проведення ремонтних робіт, виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Tida, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 139 360,00 грн. (а.с. 38). Вартість відновлювального ремонту була оплачена позивачем ОСОБА_1 17.03.2025 в повному обсязі (а.с. 39).
Враховуючи викладене, фактично матеріальна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 , в повному обсязі не відшкодована. Різниця між отриманою страховою виплатою та реальними збитками складає 41 096,79 грн., витрати на складання оцінки визначення розміру збитків - 6 000,00 грн., що разом становить 47 096,79 грн.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1 ст. 1187 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 36.4 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
Відповідно до ст. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як передбачено положеннями ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
З матеріалів справи вбачається, що розмір страхового відшукування (регламентної виплати) на користь позивача ОСОБА_1 було здійснено МТСБУ в розмірі 98 263,21 грн., в той час як розмір фактичної матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачу, склав 139 360,00 грн. Відповідно різниця між сумою фактично завданої позивачу шкоди та сумою страхового відшкодування склала 41 096,79 грн., а також 6 000,00 грн. - вартість складання оцінки розміру матеріальної шкоди, що разом становить 47 096,79 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 968,96 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 47 096,79 грн. (сорок сім тисяч дев'яносто шість гривень 79 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 06.10.2025.
Суддя Г.А. Микульшина