Справа № 454/1385/25
02 жовтня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача та просить розірвати шлюб між сторонами який був укладений 18.05.2007 року.
Від даного шлюбу у сторін народилися доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що їхнє подружнє життя не склалося через постійні непорозуміння та різні погляди на життя. Все це призвело до втрати взаємних почуттів любові та поваги, за таких обставин не бажає зберігати шлюб. Вказує, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, просить шлюб між ними розірвати.
Згідно ухвали суду від 29.05.2025 року сторонам надавався термін на примирення терміном на два місяці.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, термін на примирення не виправив їхніх стосунків.
Відповідач проти позову заперечив, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про шлюб встановлено, що 18.05.2007 року в Сокальському відділі реєстрації актів цивільного стану Сокальського району Львівської області зареєстрували свій шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , після чого прізвище дружини « ОСОБА_6 », про що зроблено відповідний актовий запис №82.
За час перебування у шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 3,5 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Верховний Суд у Постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 456/848/16-ц вказав на те, що за змістом указаної норми (ст.11 СК України) заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя і як вже вказано вище надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком. А тому суд не вбачає у цьому порушення прав відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття.
Тривалий час сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства.
Ухвалою від 29.05.2025 року сторонам надавався термін на примирення, проте, наданий строк на примирення збіг, але сторони не примирилися.
Між сторонами втрачено любов та взаємоповагу.
Шлюб сторін носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини.
Сім'я розпалася остаточно, зберегти її - неможливо. З наведених підстав у суду не виникає сумніву, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому шлюб слід розірвати.
Керуючись ст.ст. 12, 200 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 18.05.2007 року в Сокальському відділі реєстрації актів цивільного стану Сокальського району Львівської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №82.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина