пр. № 2/317/18/2025
Справа № 317/3542/23
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.М.,
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна, про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування, -
У червні 2023 року до суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування. В позові зазначив, що він є рідним племінником ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої увійшло наступне майно: земельна ділянка (кадастровий номер 2322188400:08:001:0006; площею 0,1938 га; за адресою: АДРЕСА_1 ); земельна ділянка (кадастровий номер 2322188400:03:002:0061; площею 4,1763 га; за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, Розумівська сільська рада). 01.12.2021 у визначені законодавством порядок та строки позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу - Карташовою Тамарою Михайлівною, було заведено спадкову справу № 193/2021. З листа-повідомлення приватного нотаріуса Карташовой Т.М., а також із особистого спілкування з відповідачем ОСОБА_2 , позивачу стало відомо, що спадкодавцем ОСОБА_5 було складено заповіт на користь відповідача - гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Також, позивачу стало відомо, що матеріали спадкової справи містять заповіт від 15.05.2018, спадкодавця ОСОБА_5 , складений на користь спадкоємця ОСОБА_2 , посвідчений старостою Розумівського старостинського округу Богоутдиновою Н.М. Вкзаний заповіт ОСОБА_5 від 15.05.2018, на переконання позивача, є недійсним, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Згідно довідки про причину смерті № 5314 від 06.10.2021, причиною смерті ОСОБА_5 стала «Хронічна ішемія головного мозку». Станом на момент укладення заповіту спадкодавець ОСОБА_5 була людиною похилого віку, часто хворіла та не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними. В останні роки у неї розвивався віковий склероз і почастішали випадки несприйняття дійсних подій (який день, час, де вона перебуває), правильної життєвої ситуації (не впізнавала рідних та знайомих) тощо. Хвороби, які у сукупності стали причиною смерті ОСОБА_5 вочевидь впливають на психічний стан хворого, оскільки «Хронічна ішемія головного мозку» саме і є відмиранням кліток головного мозку. Однак, ще за життя, близькими та лікарями, приділялось більше уваги саме цій хворобі, ніж психічному стану спадкодавця ОСОБА_5 .
З огляду на вищевикладене позивач просить суд визнати недійсним заповіт який був складений 15.05.2018 ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , посвідчений старостою Розумівського старостинського округу Богоутдиновою Н.М. Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки кадастровий номер 2322188400:08:001:0006, площею 0,1938 га. та кадастровий номер 2322188400:03:002:0061, площею 4,1763 га., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що з заповідачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач познайомилася у 1984 році, як з покупцем, оскільки відповідач працювала в магазині, а ОСОБА_5 проживала на той час в АДРЕСА_2 . Потім вони разом працювали у магазині, та стали товаришувати. Відповідач разом з померлою зустрічали свята, відповідач часто навідувала померлу, коли вона будувала будинок в АДРЕСА_1 . В 2000- х роках у ОСОБА_6 помер син, і після його смерті вона перестала спілкуватися з онуком, він до неї не приїзжав жодного разу, з іншими родичами також не хотіла спілкуватися. В 2003 році ОСОБА_5 складала заповіт на доньку відповідача, але через постійні методи тиску, щодо продажу спадкового дому зі сторони позивача, заповіт було скасовано 08.04.2013 року. Після скасування заповіту, позивач не підтримував тісних родинних зв'язків з померлою, і вона не хотіла цього. Про складений на користь відповідач заповіт, ОСОБА_2 дізналася через місяць після його складання, оскільки ОСОБА_5 самостійно без участі відповідача звернулася до старости Розумівського старостинського округу Долинської сільської ради щодо складення заповіту. На момент складання заповіту померла ОСОБА_5 на здоров'я не скаржилася, не перебувала на обліку у лікарні, не зверталася за медичною допомогою через поганий стан здоров'я, складений заповіт не суперечить волі заповідача, оскільки особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про вільне волевиявлення. Крім цього, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та 03.06.2015 укладала договори оренди землі, отримувала оренду плату, приймала участь у Запорізькому районному суді Запорізької області в якості відповідача, де вона давала свої пояснення. На переконання відповідача, причина смерті ОСОБА_5 - «хронічна ішемія головного мозку», не є безумовним доказом того, що заповідач не могла на момент підписання оспорюваного заповіту усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У зв'язку з чим просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_4 в особі свого представника - адвоката Юрасова А.В. подав до суду відповідь на відзив в якій зазначив про те, що померла спадкодавець ОСОБА_5 (через комплексні проблеми зі здоров'ям, у тому числі хронічні проблеми зі слухом) свого часу зверталась до медичних установ - КУ «ЗМ КЛЕ ШД» та БМЦ «ЮЛІС». З огляду на наведені вище обставини підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Іващенко М.В. не скористались правом подати до суду заперечення.
Крім цього, в ході підготовки справи до судового розгляду сторонами та їх представниками в повній мірі реалізовано право на подання до суду доказів.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.05.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Юрасов А.В. позов підтримали та просили задовольнити з підстав викладених в позові
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Іващенко М.В. проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у відзові.
В ході розгляду справи, за клопотанням сторін, допитані наступні свідки:
Позивач ОСОБА_4 , який за його клопотанням, допитаний в якості свідка суду повідомив, що померла ОСОБА_5 є його рідною тіткою та хрещеною матір'ю. Позивач багато часу проводив з нею у селі. В останній раз бачив її за 4 дні до смерті. Позивач та його родина допомагали тітці будувати її будинок. За життя ОСОБА_5 обіцяла залишити будинок у спадок позивачу. Про наявність заповіту на ім'я ОСОБА_2 він нічого не знав. Відповідаючи на питання свого представника позивач ОСОБА_4 повідомив, що він знайомий з померлою з 1950 року. У них за завжди були дружні та довірчі стосунки. З померлою позивач здебільшого спілкувався телефоном. Приїздив до неї пару разів на місяць та допомагав їй по господарству. Померла була не обізнана в юридичних питаннях, однак була розсудлива та цікавилася громадським життям. ЇЇ стан змінився після 2014 року, вона почала багато чого забувати та ходила засмучена. За неділю до настання смерті ОСОБА_5 впала з винограднику. З 2019 року померла почала збирати пусті пляшки в околицях села та стала заводити котів. Також вона почала конфліктувати з сусідами, у 2020 році вона вистрілила в сусіда зі стартового пістолету. Померла мала важкий характер. В останні 2 роки до її смерті, стосунки з позивачем погіршились. З відповідачем ОСОБА_2 позивач особисто не знайомий, він її не знає. Наявність заповіту стала для позивача несподіванкою.
Відповідаючи на питання представника відповідача ОСОБА_4 суду повідомив, шо ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Конфліктів з нею у 2016-2018 р.р. не було. Спочатку ОСОБА_5 склала заповіт на доньку позивача, а потім його скасувала. Донька позивача про заповіт нічого не знала. Протягом 2013-2014 р.р. позивач возив ОСОБА_5 до лікарні з приводу травми голови. Зміни у стані здоров'я були віковими.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка донька позивача - ОСОБА_7 суду повідомила, що вона за освітою є юристом. Померла ОСОБА_5 була свідку наче рідна бабуся, у дитинстві свідок багато часу проводила з нею, у них були близькі стосунки. В останні 10 років стосунки між свідком та померлою також були тісні, вона була на весіллі свідка. ОСОБА_5 передавала свідку ягоди, які сама збирала, свідок з родиною допомагали померлій фінансово. Крім цього, свідок також допомагала ОСОБА_5 у судових справах, у питаннях оренди землі та відносинах з нотаріусом. Свідок особисто з ОСОБА_5 їздила по державним установам з різних питань. З приводу заповіту свідок та померла не розмовляли, однак ОСОБА_5 , завжди казала, що майно повинно залишитись у батька, тому вона склала заповіт на батька, а потім змінила його. До 2013 року з ОСОБА_5 все було добре, а у 2014 році почались скарги на головну біль та запаморочення. У 2014 році ОСОБА_5 впала та вдарилась головою об стіл, батько повіз її до лікарні, однак її не госпіталізували. ОСОБА_5 після повернення з лікарні почала розповідати про те, що її намагались здати у психіатричну лікарню. У ОСОБА_5 було погано зі слухом. Після 2014 року ОСОБА_5 почала неадекватно себе поводити. Влаштувала стрільбу зі стартового пістолету. В останні роки життя почала тягнути в будинок різні речі, які знаходила у лісі. Свідок приїжджала двічі на тиждень. ОСОБА_5 звинуватила свідка у крадіжки балику, який впав за диван. Стосунки з ОСОБА_5 остаточно погіршились після її дня народження (80 років), з її боку почались претензії.
Відповідаючи на питання представника відповідача свідок зазначила, що вона приїжджала до померлої майже кожен тиждень. На переконання свідка ОСОБА_5 не усвідомлювала значення своїх дій. Вона була неадекватною, однак її родина все одно враховувала її думку. До психіатричної установи за допомогою не звертались.
Відповідаючи на питання суду свідок повідомила, що саме вона подарувала ОСОБА_5 стартовий пістолет.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що він є односельчанином ОСОБА_5 , та мешкає поруч з її будинком. За життя ОСОБА_5 була вольовою але доброю жінкою. Позивач ОСОБА_4 та його діти допомагали їй по господарству. У ОСОБА_5 був син, але він загинув, та вона збиралась усе майно залишити позивачу. З відповідачем ОСОБА_2 свідок не знайомий Після смерті сина у ОСОБА_5 відбулось погіршення слуху та почав часто змінюватися настрій, вона стала замкнутою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що вона 40 років мешкає в с. Розумівка, а також працювала разом з ОСОБА_5 в тракторній бригаді № 2 (біля 15 років). ОСОБА_5 для свідка є близькою подругою, до 2018 року вони завжди були разом, ходили по гриби, ніколи не сварились. У 2018 році між ними відбулась сварка, на переконання свідка, у ОСОБА_5 щось відбулось з психікою. Відповідаючи на питання свідок повідомила, що ОСОБА_5 допомагала онучка - ОСОБА_7. ОСОБА_4 це племінник ОСОБА_5 . Свідок кілька разів бачила ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_5 разом працювала. З 2018 року свідок та ОСОБА_5 не спілкувались, бо остання почала дивно себе вести, зокрема звинуватила свідка у крадіжки грошей.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка староста Розумівського старостинського округу ОСОБА_11 суду повідомила, що вона знає ОСОБА_5 як пересічну мешканку громади. ОСОБА_2 бачила кілька разів. Також свідок повідомила, що на прохання ОСОБА_5 вона посвідчувала заповіт від 15.05.2018. З приводу посвідчення заповіту свідок повідомила, що до неї прийшла ОСОБА_5 зі своїми документами та копією паспорту особи, на ім'я якої вона збирається скласти заповіт. Перед посвідченням заповіту свідок ставила різні питання ОСОБА_5 для того, щоб перевірити її стан. Жодних сумнівів щодо стану ОСОБА_5 у свідка не виникло. Відповідаючи на питання учасників судового розгляду свідок повідомила, що вона посвідчує приблизно 20-25 заповітів на рік. Протягом одного місяця вона направляє заповіт до нотаріуса. ОСОБА_5 свідок знає лише як мешканку села Нижня Хортиця, а також свідку відомо, що ОСОБА_5 колись готувала їжу у тракторній бригаді, та співала у хорі. Жодних обставин з приводу погіршення психічного стану ОСОБА_5 свідку не відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що вона мешкала з ОСОБА_5 в одному будинку, однак у 1985-1986 році, після закінчення школи поїхала та більше не поверталась. Крім цього, ОСОБА_5 є хрещеною молодшої сестри свідка. Свідок до останнього дня спілкувалась з ОСОБА_5 та бувала у неї в гостях. Будинок ОСОБА_5 завжди був доглянутий. ОСОБА_5 мала не погане здоров'я. Рідня ОСОБА_5 пропонувала їй переїхати до них, щоб вони її доглядали, а будинок продати. Відповідаючи на питання учасників судового розгляду свідок зазначила, що родичі ОСОБА_5 вважали її неадекватною. Свідок у 80-х роках працювала з ОСОБА_5 в одному магазині. Про заповіт свідку нічого не відомо. ОСОБА_5 користувалась слуховим апаратом, та за потреби вдягала окуляри. Про те, щоб ОСОБА_5 хтось допомагав свідку нічого не відомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка повідомила, що вона знайома з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , остання мешкає поруч з сестрою ОСОБА_5 на прізвище ОСОБА_5 , та доглядає її. ОСОБА_5 часто приїздила до свідка у гості до садового кооперативу який знаходиться у с. Приморське. Свідок часто балакала з ОСОБА_5 , остання мала добро здоров'я, любила пекти пироги. На думку свідка, у ОСОБА_5 не було ознак погіршення психічного здоров'я, вона один раз лежала у лікарні через укус кліща. Від ОСОБА_5 сідок чула про те, що у неї є племінниця, яка не дуже гарно ставиться до ОСОБА_15 та її сестри. Позивача ОСОБА_4 свідок вперше побачила на похоронах. ОСОБА_5 свідок останній раз бачила за 3-4 місяці до смерті, вона була у доброму стані, самостійно пересувалась та зустрічала нас.
Допитана в судовому засіданні в свідок ОСОБА_16 суду повідомила, що на її переконання ОСОБА_4 хоче заволодіти будинком померлої ОСОБА_5 проти її волі, оскільки він прямо казав про те, що він має право на будинок. З ОСОБА_5 свідок знайома з 2010 року, а з ОСОБА_2 сідок познайомилась у 2013 році. Свідок мекала поруч з ОСОБА_5 , у сусідньому селі Розумівка.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду повідомила, що вона є подругою ОСОБА_5 з 2012 року. Свідок приїздила до сестри у с. Нижня Хортиця, а ОСОБА_5 приходила у гості. Свідок зазначає, що ОСОБА_5 могла в сама себе обслуговувати, у неї не було хронічних хвороб. ОСОБА_5 до останнього дня була жвава та самостійна, однак користувалась слуховим апаратом. Свідок стверджує, що у ОСОБА_5 був нормальний психічний стан, незадовго до смерті вона приїжджала до свідка на день народження.
Також в ході розгляду справи досліджені наступні письмові докази та встановлені відповідні обставини.
Відповідно до копії рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2009 (справа № 2-о-137/09) встановлено факт того, що ОСОБА_4 являється сином ОСОБА_18 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 12).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.11.1949 вбачається, що батьками ОСОБА_18 є: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 13)
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.10.1950 встановлено, що батьками ОСОБА_5 є: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 13)
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.10.2021 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 14)
Відповідно до копії довідки про причину смерті форми 106/о № 5314 від 06.10.2021 причиною смерті ОСОБА_5 є хронічна ішемія головного мозку (т. 1 а.с. 15)
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4763622 від 12.06.2013 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2322188400:08:001:0006 (т. 1 а.с. 19-20)
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 13625250 від 28.11.2013 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки на території Розумівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322188400:03:002:0061 (т. 1 а.с. 21-22)
Відповідно до копії заповіту від 15.05.2018 посвідченого старостою Розумівського старостинського округу Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області в реєстрі ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 10 вбачається, що ОСОБА_5 все майно, що буде належати їй на день смерті, а також все на що вона матиме права, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 23-24)
Відповідно до копії спадкової справи № м193/2021 розпочатої 01.12.2021 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М. встановлено, що після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_21 (сестра померлої). Інші спадкоємці відсутні. (т. 1 а.с. 111-148).
Відповідно до довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9» ЗМР від 11.10.2023 № 2843/01-06 декларацію з сімейним лікарем у вказаному медичному закладі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено не було (т. 1 а.с. 149)
Відповідно до інформації наданої ВП № 6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 13.10.2023 № 5218 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дозволу на право придбання, зберігання і носіння зброї на надавався. Зареєстрованої зброї за вказаною особою не значиться та на обліку не перебуває (т. 1 а.с. 152)
Відповідно до копії журналу обліку прийому хворих в стаціонар за період з 18.09.2014 по 26.09.2014 та журналу відмовлень в госпіталізації за період з 21.0.92014 по 25.09.2014 встановлено, що 23.09. о 15 год 30 хв. за медичною допомогою зверталась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає: АДРЕСА_1 , зі скаргою на те, що вона 17.09.2014 впала дома сама. ЗЧМТ? Пароорбітальна гематома обох очей. Зі слів хворої впала тиждень назад. Свідомість не втрачала. Скарги на запаморочення. Від госпіталізації відмовилась. Лікування у невропатолога. (т. 1 а.с. 154-161, т. 2 а.с. 112-115).
Відповідно до довідки КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 18.10.2023 № 4299/01-05 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за отриманням медичної допомоги до вказаної установи не зверталась (т. 1 а.с. 172)
Відповідно до інформації ФОП ОСОБА_22 (Центр слуху ОСОБА_22 ) встановлено, що ОСОБА_5 зверталась до Центру слуху ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_3 , в наступні дати: 19.02.2014 - ОСОБА_5 був підібраний та проданий слуховий апарат, встановлено попередній діагноз «Двобічна хронічна нейросенсорна недостатність 3 ст.»; 04.03.2014, 15.06.2016, 15.09.2021 - ОСОБА_5 було проведено корекцію налаштування слухового апарату. Медичні послуги не надавались. ( т. 1 а.с. 208)
Відповідно до висновку експерта № 5314 від 23.05.2022 встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від хронічної ішемії головного мозку з розвитком дисциркуляторної енцефалопатії, що ускладнилось у своєму перебігу вираженим набряком головного мозку. (т. 1 а.с. 239-241, т. 2 а.с. 84-86).
Відповідно до листа ТОВ «Розумівське АГРО» від 12.04.2024 №17/04 встановлено, що з 2017 по 2021 роки ОСОБА_5 самостійно отримувала орендну плату у грошовому вигляді. (т. 2 а.с. 130).
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 31.03.2025 по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставлені наступні питання:
- чи страждала станом на 15.05.2018 ОСОБА_5 на захворювання, які могли вплинути на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?;
- чи усвідомлювала ОСОБА_5 станом на 15.05.2018 значення своїх дій та чи могла керувати ними?
На виконання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів судом витребувано довідку від лікаря психіатра відповідно до якої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра не перебувала (т. 3 а.с. 87), та медичну карту стаціонарного хворого № 174, відповідно до якої ОСОБА_5 перебувала на лікуванні у КНП «Клініка сімейний лікар» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області з 11.01.2019 по 01.02.2019 з діагнозом: «Абсцес передньої черевної стінки».
Відповідно до повідомлення Дніпровської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії» МОЗ України від 25.06.2025 № 1245 надані на запит експерта матеріали є недостатніми для виконання покладених не них обов'язків, ухвала суду від 31.03.2025 про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи залишена без виконання (т. 3 а.с. 94).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно зі статтею 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Стаття 1247 ЦК України визначає загальні вимоги до форми заповіту, змістом частини другої якої визначається, що заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Тлумачення частини другої статті 1257 ЦК України свідчить, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.
Встановлення неспроможності особи в момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними відбувається з урахуванням як висновку посмертної судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.
У частині 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вказаний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме ОСОБА_4 як Позивач у справі та особа, яка стверджує про те, що померла ОСОБА_5 в момент вчинення нею заповіту не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Дослідивши вищенаведені письмові докази судом не встановлено жодної обставини, яка свідчить про те, що померла ОСОБА_5 в період складення спірного заповіту перебував в особливому стані та не могла усвідомлювати значення своїх дій, не встановлено. Зокрема вказані обставини навпаки спростовуються показами допитаних в судовому засіданні свідків.
В ході розгляду справи судом встановлено, що з моменту складання спірного заповіту, та його посвідчення старостою Розумівського старостинського округу Долинської сільської ради (15.05.2018) та смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) минуло більше трьох років.
Як до так і після складання заповіту ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра не перебувала, будь-яких доказів існування обставин того, що померла мала якісь психічні розлади в момент складання заповіту судом не встановлено.
Що стосується доводів позивача та його представника суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
В ході розгляду справи судом досліджено висновок посмертної судово-психологічної експертизи, який було складено фахівцем-психологом ОСОБА_23 на замовлення учасника справи № 317/3542/23 ОСОБА_4 , в порядку ст. 106 ЦПК України. Фахівець-психолог попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. (т. 2 а.с. 13-47)
Відповідно до висновків вказаної експертизи встановлено, що у момент здійснення нотаріальних дій 15.08.2018 ОСОБА_5 знаходилась під маніпулятивним впливом ОСОБА_2 . ОСОБА_5 у момент здійснення нотаріальних дій з оформлення заповіту 15.05.2018 керувати своїми діями та усвідомлювати наслідки своїх дій в повному обсязі не могла.
Надаючи оцінку вказаному доказу слід зазначити, що при проведенні відповідного дослідження фахівець-психолог ОСОБА_23 отримав інформацію щодо стану ОСОБА_5 спираючись на бесіду з позивачем ОСОБА_4 та його донькою ОСОБА_7 , які під час надання відповідних показів не були приведені до присяги та попереджались про кримінальну відповідальність, а крім цього вказані особи безпосередньо зацікавлені у вирішенні справи.
Крім цього, фахівець-психолог ОСОБА_23 не взяв до уваги ту обставину, що ОСОБА_5 за життя не перебувала на обліку у лікаря психіатра, а також у нього в розпорядженні не перебували інші матеріали справи, які були надані експертам Дніпровської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії» МОЗ України, які вивчивши матеріали цивільної справи прийшли до висновку про їх недостатність для виконання покладених не них обов'язків та проведення відповідної експертизи.
У зв'язку з викладеним суд не приймає до уваги висновок посмертної судово-психологічної експертизи, який було складено фахівцем-психологом ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 13-47).
Щодо показів позивача ОСОБА_4 та його доньки - свідка ОСОБА_7 слід зазначити, що суд критично оцінює їх покази, оскільки вказані особи безпосередньо зацікавлені у розгляді справи, а їх не підтверджуються іншими доказами по справі.
Окремо суд звертає увагу на доводи свідка ОСОБА_7 з приводу того, що померла ОСОБА_5 у конфлікті з сусідом використала пістолет, оскільки за поясненням свідка, саме вона придбала для ОСОБА_5 вказаний пістолет для самооборони.
Також суд звертає увагу на те, що а ні позивач ОСОБА_4 , а ні його донька ОСОБА_7 за життя ОСОБА_5 не вжили жодних дій направлених на визнання померлої недієздатною або обмежено дієздатною та встановлення над нею опіки, так як, за їхнім твердженням ОСОБА_5 як в момент вчинення заповіту так і протягом трьох років до смерті фактично мала психічний розлад, а отже вона не могла самостійно себе доглядати.
Крім цього, судом було досліджено оглядовий відеозапис помешкання ОСОБА_5 , наданий позивачем ОСОБА_4 в якості доказу умов проживання ОСОБА_5 , відповідно до якого вбачається, що на момент відеозйомки помешкання є забрудненим, речі розкидані, на підлозі уламки скла, каміння та бруду, меблі перевернуті. а речі розташовані не на своїх місцях (т. 1 а.с. 211)
Надаючи оцінку вказаному відеозапису суд відмічає те, що з нього не зрозуміло коли саме, де та з якою метою відбувається відеозйомка. Тобто можливо припустити, що вказаний відеозапис було проведено вже після смерті ОСОБА_5 , саме в ході розгляду справи судом, що в свою чергу не свідчить про те, що саме у таких умовах проживала померла, у зв'язку з чим суд не приймає вказаний відеозапис в якості доказу умов проживання померлої ОСОБА_5 .
Також судом було оглянуто відеозапис долучений відповідачем ОСОБА_2 , на якому, за твердженням відповідача, зображена ОСОБА_5 , яка вітає зі святом свою сестру. Разом з тим оглядаючи вказаний відеозапис суд констатує, що з нього не зрозуміло коли саме він виготовлений, ким та за яких обставин. (т.1 а.с. 224)
З огляду на вищевикладене суд не може прийняти вказаний відеозапис в якості доказу стану померлої ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, не доведені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити через недоведеність.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа: приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна (69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, буд. 65), про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 06.10.2025.
Суддя Р.В. Мінгазов