06 жовтня 2025 року
м. Харків
справа № 638/5253/25
провадження № 22-ц/818/4926/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Маміної О.В.
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Монте Плаза»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова 12 серпня 2025 року у складі судді Невеніцина Є.В. ,-
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за заочного рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 29 травня 2025 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Ухвала мотивована тим, що заяву про перегляд заочного рішення суду було подано з порушенням установленого процесуального строку, а причини пропуску такого строку не є поважними. У зв'язку із зазначеним клопотання про поновлення процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 29 травня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду цієї заяви по суті.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується офіційною довідкою, і з лютого 2025 року вимушено проживає у м. Дунаївці Хмельницької області через воєнні дії. Протягом усього періоду після ухвалення заочного рішення не мав стабільного доступу до Інтернету та технічної можливості користуватись електронним кабінетом. Це унеможливило своєчасне ознайомлення з повним текстом рішення та подання заяви в межах процесуального строку.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МОНТЕ ПЛАЗА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені (т. 1 а.с. 64-66). Заочне рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача 30.05.2025 о 22:59 год (т.1 а.с. 67)
25 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за заочного рішення Шевченківський районний суд м. Харкова від 29 травня 2025 року (т.1 а.с. 159-169).
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За положеннями ст. ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Даний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24, який згідно ч. 4 ст.263ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 272 ЦПК України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Згідно ч.5,6 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідачем пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, при цьому статтею 284 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Статтею 14 ЦПК України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно ст.126 ЦПК України установлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення суду було проголошено 29.05.2025, доставлено до електронного кабінету відповідача 30.05.2025 о 22:59 год. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ЦПК України шляхом надсилання до його електронного кабінету судових повісток та процесуальних ухвал, а також про результати розгляду справи - шляхом направлення копії судового рішення до електронного кабінету.
Тому судова колегія погоджується з висновком суду про те, що відповідач не довів наявності поважних причин пропуску строків, установлених ст. 284 ЦПК України, доказів відсутності технічної можливості отримання процесуальних документів у місці свого тимчасового перебування матеріали справи не містять.
Враховуючи, що заяву про перегляд заочного рішення суду було подано з порушенням установленого процесуального строку, а причини пропуску такого строку не є поважними, суд дійшов правильного висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, як таку, що подана після закінчення процесуального строку,
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року - залишити без змін
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстави для перерозподілу судових витрат відповідно до вимог ст.141 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 06.10.2025.
Головуючий : О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук