Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
Іменем України
04.12.2007
Справа №2-5/9036.1-2007
За позовом - Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Грушевської селищної ради, м. Судак.
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське рекламне агентство «Партнер», м. Сімферополь.
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Суддя М.П.Гаврилюк
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Градов К.М., представник, дов. від 14.09.2006р.
Прокурор - Домнікова Я.І., посвідчення.
Сутність спору:
Прокурор м. Судака в інтересах держави в особі Грушевської селищної ради, м. Судак звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом та просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримське республіканське агентство «Партнер» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 6 кв.м., розташовану на землях Грушевської селищної Ради, у краю проїзної частини на 77 км 950м. траси Сімферополь - Феодосія, та привести його в належний для подальшого користування використання стан, включаючи знос рекламної конструкції.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причині відсутності суд не повідомив, про день слухання спору був сповіщений належним чином: рекомендованою поштою.
Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві на позов.
Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників відповідача та думку прокурору, суд -
18 жовтня 2005 р. Виконавчим комітетом Грушевської сільської Ради було прийнято рішення № 51, яким наданий дозвіл ТОВ «Кримське рекламне агентство «Партнер» на розміщення зовнішньої реклами у селі Грушівка м. Судак на трасі Сімферополь-Феодосія 77 км 950 м строком з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.
На підставі вказаного рішення між Виконавчим комітетом Грушевської сільської Ради та ТОВ «Кримське рекламне агентство «Партнер» був укладений договір № 207 користування візуально-інформаційним простором с. Грушівка.
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Виконком передає, а відповідач (Користувач за договором) приймає у строкове платне користування візуально-інформаційний простір с. Грушівка для розміщення зовнішньої реклами за адресою: Автодорога Сімферополь-Феодосія 77 км + 950 м (на розвилці). Габарити реклами (6х3)х2-36 кв. м.
У пункті 2.1 Договору встановлено, що плата за користування візуально-інформаційним постором с. Грушівка для розміщення реклами складає 183,60 грн. у місяць.
Строк дії договору визначений сторонами з 01.01.206 р. до 31.12.2006 р.
01 вересня 2006 р. заступником прокурора м. Судака винесено протест на рішення Виконавчого комітету Грушевської сільської Ради № 51 від 18.10.2005 р.
05 жовтня 2006 р. 8 сесією 5 скликання Грушевської сільської ради винесено рішення № 72 яким відхилено протест прокурора та зазначено, що відповідно до наданого пакету документів у виконавчого комітета були відсутні підстави відмовити відповідачу у надані дозволу.
Таким чином, Грушевська сільська Рада підтвердила свою згоду на розміщення реклами відповідачем на території Грушевської сільської Ради.
Прокурор просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримське республіканське агентство «Партнер» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 6 кв.м., розташовану на землях Грушевської селищної Ради, у краю проїзної частини на 77 км 950м. траси Сімферополь - Феодосія, та привести його в належний для подальшого користування використання стан, включаючи знос рекламної конструкції.
Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Згідно п.2.1 вищевказаного договору, суб'єкт підприємницької діяльності керуючись у своїй діяльності по розміщенню зовнішньої реклами Законом України від 11.07.2003 року №1121-1У «Про внесення в Закон України «Про рекламу», типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Сімферополі та дійсним договором.
Пунктом 3.1 вказується, що суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язується перераховувати виконкому кошти за тимчасове користування ділянками, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.
Відповідно до позовних вимог, прокурор вважає, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку.
Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що міська рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу розподілу повноважень у порядку, визначеному діючим законодавством.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з надання дозволу в порядку, встановленому законодавством на розміщення реклами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Тобто суд вважає, що законом не передбачено оформлення земельних ділянок під розміщення рекламних щитів.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується спеціальним нормативним актом - Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067. Вказані Правила містять перелік необхідних документів для отримання дозволу на розміщення реклами, серед яких відсутні документи про землевідведення. Зовнішні реклами на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноваженими ними органів.
Пунктами 23, 24 типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, зазначено, що дозвіл надається строком на п'ять років та є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що розміщення рекламного засобу було зроблено відповідачем з відома позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.